Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/432/21

Єдиний унікальний №733/1046/21

Рішення

Іменем України

18 листопада 2021 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого - судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Кулак О.В.,

представника позивачів ОСОБА_1 та

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Ічня у режимі відеоконференції за правилами загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,

установив:

У вересні 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення 28 338,00 грн на кожного у відшкодування моральної шкоди та 170 028 грн страхового відшкодування пов`язаного з втратою годувальника на користь батька потерпілого ОСОБА_3 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 липня 2020 року приблизно о 15-30 год на вул. Г.М. Шкури в с. Івангород Ічнянського району Чернігівської області відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_5 , керуючи мотоциклом марки «Loncin LX250GS-2A», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з трактором «ЮМЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 . Внаслідок ДТП пасажир мотоцикла ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень помер. 18 липня 2020 року за фактом ДТП було відкрито кримінальне провадження № 12020270000000185 з кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. У ході проведення досудового розслідування було встановлено, що у результаті ДТП пасажир мотоцикла ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, які в сукупності, за ознакою небезпеки для життя в мить спричинення, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_7 є травматичний шок, який виник у результаті вказаної вище травми. У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_5 порушив вимоги п. 2.3 б, п. 2.9 а, п. 10.1, п. 12.4 Правил дорожнього руху, що стало причиною та умовою виникнення і настання дорожньо-транспортної пригоди та знаходяться у прямому причинному зв`язку з її наслідками. 24.11.2020 року прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури було прийнято рішення та винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12020270000000185 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку зі смертю підозрюваного. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу МОТО Loncin LX250GS-2A, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на час вчинення ДТП була застрахована в ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія». Внаслідок загибелі ОСОБА_7 позивачам, які є батьками останнього, завдано моральну шкоду, у зв`язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок відповідача.

Відповідно до відзиву на позовну заяву (а.с. 90-93) відповідач заперечує проти задоволення позову з посиланням на те, що ОСОБА_5 неправомірно експлуатував мотоцикл МОТО Loncin у момент ДТП 18 липня 2020 року, так як був позбавлений права керування транспортними засобами, тому він не відноситься до осіб, відповідальність яких застрахована перед третіми особами. У силу вимог закону № 1961-ІV дана дорожньо-транспортна пригода не є страховим випадком. Крім того, позивачами не надано жодних доказів, які б підтверджували перебування їх на утриманні сина.

Відповіді на відзив від позивачів не надійшло.

Відповідно до клопотання представника відповідачів (а.с. 52), ухвалою судді від 21 вересня 2021 року було витребувано докази від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (а.с. 58-59); за клопотанням представника позивачів за (а.с. 70), ухвалою суду від 11 жовтня 2020 року визначено судове засідання по справі, призначене на 19 жовтня 2021 року проводити в режимі відеоконференції (а.с. 80-81);

Представник позивачів ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Позивачі у судове засідання не з`явилися.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з підстав зазначених у відзиві на позов, а також просив вжити заходів для запобігання зловживання представником позивачів процесуальними правами, оскільки остання, знаючи про те, що ОСОБА_5 керував транспортним засобом під час ДТП 18 липня 20920 року без посвідчення водія, пред`явила в суд безпідставний позов.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 липня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів мотоцикла «Loncin LX250GS-2A», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 та трактора «ЮМЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , внаслідок якої пасажир мотоцикла ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень помер.

Транспортний засіб МОТО Loncin, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно полісу №АО3854579, застрахований в ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія»» (а.с. 8).

Таким чином, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Loncin LX250GS-2A», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована на день події у ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія».

24.11.2020 року прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури було прийнято рішення та винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12020270000000185 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку зі смертю підозрюваного, в якій зазначено, що 18 липня 2020 року приблизно о 15-30 год на вул. Г.М. Шкури в с. Івангород Ічнянського району Чернігівської області відбулася дорожньо-транспортна пригода, де водій ОСОБА_5 , керуючи мотоциклом марки «Loncin LX250GS-2A», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з трактором «ЮМЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , внаслідок чого пасажир мотоцикла ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, які в сукупності, за ознакою небезпеки для життя в мить спричинення, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_7 є травматичний шок, який виник у результаті вказаної вище травми. У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_5 порушив вимоги п. 2.3 б, п. 2.9 а, п. 10.1, п. 12.4 Правил дорожнього руху, що стало причиною та умовою виникнення і настання дорожньо-транспортної пригоди та знаходяться у прямому причинному зв`язку з її наслідками (а.с. 6-7).

Факт смерті ОСОБА_7 підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 9) та копією довідки про причину смерті (а.с. 10).

Із довідки Івангородського старостинського округу Ічнянської міської ради від 21.09.2020 року № 366 вбачається, що ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_3 - батько та ОСОБА_4 - мати (а.с. 11).

Як убачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_7 батьками останнього є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 12).

ОСОБА_3 є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с. 21), довідками про доходи (а.с. 73, 74) та індивідуальними відомостями про застраховану особу (а.с. 75-78, 86-89).

Сусідами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 складено акт про те, що позивачі потребували та утримання та перебували на утриманні свого загиблого сина ОСОБА_7 , оскільки їх дохід був меншим ніж необхідні витрати (а.с. 22).

Відповідно до довідки Івангородського старостинського округу Ічнянської міської ради від 21.09.2020 року № 367, померлий ОСОБА_7 допомагав своїм батькам, підтримував їх, так як батько ОСОБА_3 - пенсіонер, а мати ОСОБА_4 - непрацююча (а.с. 23).

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Частиною першою статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Таким чином, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність транспортного засобу МОТО Loncin, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована на день події у ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія», експлуатацію якого, як джерела підвищеної небезпеки, здійснював ОСОБА_5 , внаслідок якої загинув ОСОБА_7 , є страховим випадком, тому шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується незалежно від вини власника чи володільця джерела підвищеної небезпеки.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження настання дорожньо-транспортної пригоди як внаслідок непереборної сили так і внаслідок умислу потерпілого, а також те що, ОСОБА_5 не мав права керування транспортними засобами на час ДТП, тому посилання представника відповідача про те, що дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_5 не є страховим випадком, так як останній був позбавлений права керування транспортними засобами, суд відхиляє.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Страхові виплати за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Статтею 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що потерпілим є юридична та фізична особа, життю, здоров`ю та/або майну якої заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної зі смертю потерпілого, визначено у статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з п. 27.3 ст.27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

На момент ДТП до складу сім`ї загиблого ОСОБА_7 входили батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4 .

Будь-яких відомостей, які б свідчили про те, що ОСОБА_7 був одружений, чи мав дітей, матеріали справи не містять.

Отже позивачі мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю свого сина ОСОБА_7 .

На день настання страхового випадку, ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - 4 723,00 грн.

Таким чином загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 56 676,00 грн (4 723х12= 56 676).

Отже розмір страхового відшкодування, що належить ОСОБА_3 становить 28 338,00 грн (56 676/2=28 338) та ОСОБА_4 - 28 338,00 грн (56 676/2=28 338), який визначається шляхом поділу загального розміру страхового відшкодування моральної шкоди на кількість осіб.

Згідно пункту 27.1, 27.2 ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Тобто зазначеною нормою закону, встановлений мінімально гарантований розмір страхового відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника.

Ця норма є відсилочною, яка містить посилання на ст. 1200 ЦК України та може застосовуватися лише в поєднанні з цією статтею.

Згідно ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно.

Звертаючись до суду із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, позивач ОСОБА_3 на підтвердження перебування його на утриманні загиблого ОСОБА_7 надав довідку Івангородського старостинського округу та акт підписаний сусідами, які суд вважає неналежними доказами, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували, що позивач ОСОБА_3 потребував постійного стороннього догляду, матеріального та медичного забезпечення з боку сторонніх осіб (тобто сина).

Спільне ж проживання батька та сина не являється підставою перебування на утриманні потерпілого.

Також матеріли справи не містять доказів про офіційне працевлаштування померлого ОСОБА_7 на дату дорожньо-транспортної пригоди.

Встановлені ч. 2 ст. 1200 ЦК України умови відшкодування утриманцям шкоди, пов`язаної зі смертю потерпілого не передбачають здійснення розрахунку страхового відшкодування із застосуванням мінімальної заробітної плати у випадку відсутності легальних джерел доходів у потерпілого.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника, задоволенню не підлягають.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню у повному обсязі, а позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню у розмірі 28 338,00 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити.

Суд відхиляє посилання представника відповідача про зловживання представником позивачів процесуальними правами, так як остання, знаючи про те, що ОСОБА_5 керував транспортним засобом під час ДТП 18 липня 20920 року без посвідчення водія, пред`явила в суд безпідставний позов, оскільки з урахуванням оглянутих у судовому засіданні матеріалів, суд не знайшов таких зловживань.

На підставі п. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України суд за клопотанням представника позивачів відкладає вирішення питання про судові витрати та призначає судове засідання для вирішення даного питання .

З урахуванням часткового задоволення позову на загальну суму 56 676,00 грн, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК слід стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір в розмірі 908 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи в розмірі 28 338 (двадцять вісім тисяч триста тридцять вісім) гривень 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи в розмірі 28 338 (двадцять вісім тисяч триста тридцять вісім) гривень 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» у дохід держави 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп судового збору.

Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначити на 11-00 год 23 листопада 2021 року у приміщенні Ічнянського районного суду Чернігівської області, зобов`язавши представника позивачів, за клопотанням якого буде проводитися вказане судове засідання, в строк до 23 листопада 2021 року подати докази щодо розміру понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Позивач: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», місце розташування: Печерський узвіз, 3, м. Київ, ЄДРПОУ 14229456.

Повне судове рішення складено 19 листопада 2021 року.

Головуючий суддя В.М.Овчарик