ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/9570/20 Номер провадження 22-ц/814/2383/21Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І.,  Хіль Л. М.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 липня 2021 року у складі судді Савченко Л. І.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит капітал» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором, визнання дій незаконними та зобов?язання їх припинення, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до АТ «ОТП Банк», ТОВ Фінансова компанія «Кредит капітал» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором, визнання дій незаконними та зобов?язання їх припинення, стягнення моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 13 липня 2018 року між ним, як позичальником, та АТ «ОТП Банк», як кредитодавцем, було укладено договір № 2019573718 щодо надання кредиту у сумі 5 826 грн на придбання товару.

Вказував, що договір був повністю ним виконаний, однак відповідач АТ «ОТП Банк» не погодився з цим, і починаючи з січня 2019 року почав систематично телефонувати йому та направляти СМС-повідомлення з вимогами погасити неіснуючий борг. На його чисельні запити до АТ «ОТП Банк», у тому числі письмові, з проханням обґрунтувати даний борг та письмово викласти причини його виникнення, банк не відповідав.

У той же час, систематичні дзвінки перетворилися у погрози фізичного та морального впливу. Дзвінки і погрози лунали на адресу власниці квартири, де він на той час був зареєстрований, а також його дружини.

Аби припинити подібне знущання він змушений був звертатися до суду з позовом про визнання діяння незаконним та припинення протиправних дій, який був задоволений заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 31 січня 2020 року, яке набрало законної сили 03 березня 2020 року.

Проте, знаючи як сторона спору про винесення судового рішення, Банк продав неіснуюче зобов`язання ТОВ Фінансова компанія «Кредит капітал», яке, отримавши за нікчемним правочином певні права, почав реалізовувати їх у незаконний спосіб, який умисно порушує закон про виконання зобов`язання у разі заміни кредитора, намагаючись унеможливити процес у законному порядку, обравши незаконну та огидну стратегію неправового морального тиску на свого можливого контрагента.

Вважає угоду про відступлення прав вимоги між АТ «ОТП Банк» і ТОВ ФК «Кредит капітал» фіктивною, оскільки вона не направлена на передачу реально існуючих прав, а тому має бути визнана судом недійсною.

Починаючи з червня 2020 року ТОВ ФК «Кредит капітал» почав систематично дзвонити йому, надсилати СМС повідомлення, при цьому погрожуючи як фізично, так і морально.

Вважає, що відповідачі порушують його конституційне та конвенційне право на недоторканість приватного життя та на реалізацію договірних відносин, що завдає йому упродовж тривалого часу значних моральних утисків і страждань його як члена суспільства і приватної особи.

Внаслідок постійного незаконного впливу на нього, він втратив душевну рівновагу і постійно отримує моральні страждання, що посилюється психо-нервовим впливом на нього та оточуючих осіб, сприйняття його особистості через триваюче незаконне вимагання виконання дій, які українським судом визнані як нікчемні.

Дані страждання викликали зміни в його житті: неможливість припинити сваволю та цинізм домагань, навіть після винесення судом остаточного рішення про безпідставність вимог відповідача. Він тривалий час не може отримати реалізацію свого конституційного права, страждає безсонням, має психологічний стрес, постійно думає про несправедливість та не може зосередитися на творчих питаннях. Він став дратівливим, прискіпливим та не витриманим. Ці зміни в його становищі змусили його докладати значних зусиль для організації свого життя, і вони є визначальним показником настання моральної (немайнової) шкоди, оскільки він постійно усвідомлював і наразі усвідомлює себе об`єктом посягання.

Таким чином, нанесена неправомірним діянням ТОВ «ОТП Банк» моральна шкода полягає у психічних переживаннях у зв`язку з неможливістю усунення несправедливості, та, як наслідок, у порушенні стосунків з оточуючими людьми, а нанесена ТОВ ФК «Кредит капітал» моральна шкода внаслідок незаконного вимагання виконання неіснуючого зобов`язання шляхом погроз, залякування та шантажу полягає у наявності значних життєвих переживань, зумовлених побоюванням за свої життя і здоров`я, змінами у матеріальному становищі та неможливості приймати участь у відносинах, які він зазвичай здійснював.

Посилаючись на викладене, просив суд визнати договір між АТ «ОТП Банк» та ТОВ ФК «Кредит капітал» про відступлення права вимоги за кредитним договором № 2019573718, укладеним 13.07.2018 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , недійсним, у зв`язку з його фіктивністю; визнати незаконними дії відповідача ТОВ ФК «Кредит капітал» щодо вимагання боргу за кредитним договором № 2019573718, зобов`язати його припинити зазначене порушення; стягнути з відповідача АТ «ОТП Банк» 700 000 грн на його користь, як вартість моральної шкоди, нанесеної у зв`язку із порушенням його громадянських прав та свобод; стягнути з відповідача ТОВ ФК «Кредит капітал» 1 000 000 грн на його користь, як вартість моральної шкоди, нанесеної у зв`язку із порушенням його громадянських прав та свобод.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано Договір факторингу № 19/06/20 укладений між АТ «ОТР Банк» та ТОВ «ФК «Кредит капітал» від 19 червня 2020 року в частині відступлення прав грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним Договором № 2019573718 від 13.07.2018 недійсним.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто із відповідачів АТ «ОТП Банк», ТОВ Фінансова компанія «Кредит капітал» в дохід держави судовий збір у сумі 908 грн у рівних частках, по 454 грн з кожного.

Решту суми судового збору віднесено на рахунок держави.

Рішення суду мотивовано тим, що Договір факторингу № 19/06/20 від 19 червня 2020 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» було укладено після встановлення рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 31.01.2020 факту безпідставного нарахування заборгованості АТ «ОТП Банк» ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2019573718 від 13.07.2020, при цьому незаконність дій відповідача ТОВ «ФК «Кредит капітал» щодо вимагання боргу за кредитним договором № 2019573718 від 13.07.2020 у судовому засіданні не доведена, тому безпідставними є такі позовні вимоги та вимога про відшкодування моральної шкоди.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що обоє відповідачів вчиняли протиправні дії, які в різній мірі порушували охоронювані законом права позивача, а тому змішування їх докупи судом першої інстанції є неправильним і незаконним.

Наголошує, що АТ «ОТП Банк», свідомо знаючи про вступ в законну силу рішення суду, яким встановлено відсутність будь-яких зобов`язань ОСОБА_1 перед ним за кредитним договором, умисно та цілеспрямовано продовжував вчиняти незаконні дії, вимагаючи сплати боргу, нараховуючи суму боргу і постійно збільшуючи його розмір та уклавши договір факторингу.

При цьому, будь-яких доказів на спростування встановлених рішенням суду фактів суду не надав.

Вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на відверту неукладеність договору факторингу, який підлягає визнанню недійсним за відсутності предмету - самого боргу та наявності обману при його укладенні.

Вважає невірним висновок суду щодо необізнаності ТОВ «ФК «Кредит капітал» про існування рішення суду та фіктивності вимоги.

Також зазначає, що суд не взяв до уваги намагання позивача вирішити спір у досудовому порядку та незаконні дії ТОВ «ФК «Кредит капітал», які виявилися у погрозах, вимаганнях, напади шляхом телефонного та електронного тероризму.

В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується та у відповідності до вимог частини першої статті 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «Кредит капітал», посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (пункт 1 частини першої статті 374, стаття 375 ЦПК України).

По справі встановлено, що 13 липня 2018 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та АТ «ОТП Банк», як кредитодавцем, укладено Кредитний договір № 2019573718 щодо надання кредиту у сумі 5 826 грн на придбання товару із строком остаточного повернення кредиту 13 липня 2020 року (а.с. 5-6).

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 31 січня 2020 року у цивільній справі № 554/4386/19 позов ОСОБА_1 до АТ «ОТП Банк» про визнання діяння незаконним, припинення протиправних дій та усунення наслідків задоволено. Визнано незаконними дії АТ «ОТП Банк» щодо безпідставного нарахування заборгованості за кредитним договором № 2019573718 від 13 липня 2018 року.

Ухвалюючи вказане заочне рішення, суд дійшов висновку, що позичальник ОСОБА_1 виконав свої зобов`язання, виплативши кредит достроково, що не спростовано АТ «ОТП Банк» під час розгляду справи (а.с. 10-11).

Доказів вручення цього рішення суду відповідачам матеріали справи не містять.

19 червня 2020 року АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № 19/06/20, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» відступив на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги за кредитними Договорами, в тому числі і до ОСОБА_1 на суму 3 146,39 грн, що складається із 2 996,22 грн комісії за розрахункове обслуговування та 150,17 грн - заборгованості по кредиту (а.с. 65-74, 138).

Ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено склад цивільного правопорушення, що є підставою відповідальності за завдану позивачеві моральну шкоду.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За вказаними нормами права підставами цивільно-правової відповідальності за завдану моральну шкоду є наявність складу цивільного правопорушення, що включає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вину, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

За правилами статей 12, 13, 77-81, 89 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Своїми правами щодо предмета спору учасник справи розпоряджається на власний розсуд.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предметом доказування по справі є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування, а отже і рішення суду, не може ґрунтуватися на припущеннях.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що по справі не встановлено та суду не доведено факту протиправної поведінки відповідачів та спричинення внаслідок цього моральної шкоди позивачу, що доводами апеляційної скарги не спростовується.

Сам факт укладення між відповідачами договору факторингу, який визнаний судом недійсним, не свідчить про спричинення позивачеві моральної шкоди, а належних та допустимих доказів вчинення відповідачами дій щодо протиправного вимагання сплати ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором матеріали справи не містять.

Фототаблиці із зображенням телефону з текстами sms-повідомлень та лист від Водафон Україна не є доказами протиправності таких дій та вчинення їх саме відповідачами по справі, інші докази, на які посилається апелянт також не доводять цих обставин.

З огляду на встановлені обставини справи та надані позивачем докази, які не можна визнати належними, допустимими та достатніми для доведеності складу цивільного правопорушення та покладення на відповідачів обов`язку з відшкодування моральної шкоди позивачеві, підстав для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині колегією суддів апеляційного суду не вбачається.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 липня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя                                                                С. Б. Бутенко

Судді                                                                                О. І. Обідіна

                       Л. М. Хіль