ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 766/13615/16-ц Головуючий у І інстанції Ус О.В.

Номер провадження 22-ц/819/2042/21 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Вейтас І.В.,

Радченка С.В.,

секретар Плохотніченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області, ухваленого 07 жовтня 2021 року під головуванням судді Ус О.В. та складенням повного тексту 07 жовтня 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позову

У позові від 31 жовтня 2016 року адвокат Тихоша С.М. від імені ОСОБА_1 просив:

-визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку на прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_4 поважними;

-визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті його батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підстави та обґрунтування позову

Посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 . ОСОБА_4 , після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який було побудовано батьками позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час шлюбу, свідоцтво про право приватної власності на будинок оформлено на ім`я матері позивача, за життя ОСОБА_4 склав заповіт від 20 березня 1995 року, яким все належне йому майно заповів позивачу, 10 серпня 1995 року такий самий заповіт на користь позивача склала і його мати ОСОБА_5 , у відведений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через перебування на заробітках у Канаді, неможливість приїзду після смерті батька у позивача була зумовлена відсутністю коштів, оскільки в день смерті батька він відправив своїй матері на організацію поховання 2268,59 Канадських доларів, що складало 23116 гривень, позивач з 2007 року по 2015 рік включно надавав фінансову підтримку своїм батькам та 21 квітня 2014 року зробив вище вказаний переказ, разом з тим позивач не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, оскільки спадкове майно було оформлене на ім`я його матері, яка теж склала заповіт на його користь, тому він мав намір подати заяву про прийняття спадщини вже після смерті матері та отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на все належне його батькам майно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_1 у встановлений шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та довідався, що його матір`ю 25 листопада 2014 року було переписано заповіт на користь ОСОБА_2 , яка є дочкою його брата та яка отримала свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно житловий будинок АДРЕСА_1 , позивач не має можливості оформити свою частину спадщини, яку йому заповів батько, окрім як звернутися із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом, письмової згоди про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 не надає.

Судове рішення у справі суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 07 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Мотиви суду першої інстанції

Суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки юридична необізнаність позивача та зазначені ним причини пропуску строку на прийняття спадщини не є поважними у відповідності до роз`яснень постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року, як і його зайнятість на роботі за контрактом та відсутність коштів на переліт, так як позивач мав можливість направити заяву про прийняття спадщини поштовим зв`язком, допомога спадкодавцю та наявність у відповідачів іншого майна, скасування його матір`ю раніше складеного заповіту не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини після смерті батька відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, про нове волевиявлення спадкодавець не повинен попереджувати раніше визначеного спадкоємця, позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, перебуваючи в Україні із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не звертався, факт перебування позивача в Канаді сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, покази свідків також не свідчать про обставини, пов`язані з поважністю причин такого пропуску.

Вимоги апеляційної скарги

ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду.

Підстави та обґрунтування апеляційної скарги

Крім доводів, зазначених у позові, посилався на незаконність та необґрунтованість рішення суду, оскільки судом першої інстанції ухвалено рішення в порушення ЦПК України, вважає, що на суд першої інстанції та його адвоката чинився тиск з боку чиновників поліції міста Херсона, так як відповідачка ОСОБА_2 служить в чині майора, її співмешканець ОСОБА_6 також є чиновником поліції, у ЦПК України чітко сформульовані підстави для продовження строку вступу у спадщину, а саме знаходження спадкоємця тривалий час за межами України, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважається, якщо спадкоємець перебував за кордоном за трудовим контрактом і відповідно до нього не мав можливості виїхати до місця прийняття спадщини, позивач з самого початку розгляду справи у своїй заяві повідомляв суд першої інстанції про те, що на момент смерті його батька він отримав у Канаді контракт, який не передбачав відпустки, та вислав його копію, судом першої інстанції було проігноровано факти складення заповітів від його батька ОСОБА_4 від 20 березня 1995 року та від матері ОСОБА_5 від 10 серпня 1995 року на все їх майно, згідно законодавства України після шести місяців терміну з дня смерті його батька його майно успадковує дружина покійного ОСОБА_5 , у позивача був її заповіт, і в будь-якому випадку він повинен був успадкувати майно його матері і батька, а саме будинок АДРЕСА_1 , у 2012 році позивач приїжджав в Україну, коли батько був ще живий, не зважаючи на заповіти батьків позивач попросив їх оформити дарчу на будинок, перешкодою оформлення договору дарування стало те, що земельна ділянка при будинку не була приватизована та не мала кадастрового номера, позивач поїхав до Канади та вислав матері гроші на оформлення кадастрового номеру у розмірі 400 доларів США, мати позивача хотіла оформити будинок тільки на нього, оскільки батьки позивача вважали, що ОСОБА_7 вони допомогли побудувати його власний двоповерховий будинок та отримати квартиру на його дружину ОСОБА_8 , брат позивача має у власності велику двоповерхову кам`яну дачу з 30 сотками землі, кадастровий номер мати зробила, але оформлення дарчої весь час відкладала з посиланням на здоров`я та постійно обіцяла, що все зробить, позивачу не було відомо, що в Україні існує шестимісячний термін для подачі заяви на спадщину, його родичі навмисне не повідомили про це, вони змогли змусити вже хвору матір ОСОБА_5 не робити дарчу на позивача, а переписати заповіт на ОСОБА_2 25 жовтня 2014 року, майже після спливу терміну, встановленого на подачу заяви на вступ у спадщину його батька, позивач нічого не знав про новий заповіт та дізнався про нього лише на похороні матері 21 березня 2016 року, у суді ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 неправдиво свідчили про те, що позивач знав про заповіт, у судовому засіданні 28 липня 2021 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повідомили, що ОСОБА_12 дізнався про заповіт на початку 2015 року, зазначає, що його мати ввела його в оману та не повідомила про свої наміри переписати заповіт, щоб позивач не припинив висилати їй матеріальну допомогу, згідно даних ОСОБА_13 позивач перевів матері 9900 доларів США, у які не включені переводи матері з жовтня 2003 року по квітень 2007 року, позивач мав поважну причину пропуску строку вступу у спадщину та внаслідок цього мав право на встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, на що суд першої інстанції не зважив, у позивача не було підстав подавати заяву на прийняття спадщини після смерті його батька, оскільки у позивача був заповіт його матері, де все її майно вона заповіла ОСОБА_1 , введення в оману позивача, не повідомлення йому про намір його матері переписати заповіт, навіть якщо б його матір повідомила про новий заповіт, то це б було тільки у 2015 році, тобто позивач все одно б пропустив термін на подачу заяви про продовження строку вступу у спадщину його батька, вважає, що на суд першої інстанції та його адвоката чинився тиск з боку чиновників поліції міста Херсона, так як суд першої інстанції неодноразово та без поважних причин відкладав судові засідання.

Відзив на апеляційну скаргу

Адвокат Колобов від імені відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважав скаргу такою, що задоволенню не підлягає, зокрема послався на відсутність поважних причин для надання позивачу додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, оскільки він мав можливість направити відповідну заяву у строк поштовим зв`язком.

Процесуальні позиції учасників при апеляційному розгляді справи

Позивач ОСОБА_1 посилався на факт введення його в оману його матір`ю, яка переписала заповіт не на користь позивача, та сім`єю його брата ОСОБА_14 щодо можливості для позивача оформити спадок за волею померлого батька, вважає, що він фактично прийняв спадщину, надсилаючи кошти на поховання батька, ремонт будинку, також оплачував лікування матері, висилав кошти членам родини на їх дні народження, ОСОБА_14 має у власності житловий будинок та дачу, у випадку його обізнаності про намір матері переписати заповіт на іншу особу він би відшукував більше можливостей для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, на даний час у Канаді він із дружиною не заробили достатнього розміру пенсії, тому спадкова частина будинку може бути варіантом їх проживання.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо вимог скарги заперечували, пояснили, що мати свідомо таким чином розпорядилася спадковим майном на користь ОСОБА_2 з метою залишення будинку у сім`ї, оскільки вважала, що позивачу у якості житла він не потрібний і він його продасть, їх представник адвокат Колобов М.Г. щодо вимог скарги заперечував.

Позиція апеляційного суду

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за свідоцтвом № НОМЕР_1 про право приватної власності на житловий будинок від 17 квітня 1995 року власником житлового будинку АДРЕСА_1 виступала ОСОБА_15 (а.с. 8 т. 1), 20 березня 1995 року ОСОБА_4 було складено нотаріально посвідчений заповіт на користь ОСОБА_4 на все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, та все те, що за законом йому буде належати (а.с. 9-10 т. 1), такий самий заповіт 10 серпня 1995 року було складено ОСОБА_5 (а.с. 11-12 т. 1), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 25 т. 2), 25 листопада 2014 року ОСОБА_5 було складено інший заповіт на користь ОСОБА_2 (а.с. 95 т. 1).

Відповідно до повідомлення завідуючого Першої Херсонської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 12 січня 2017 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа у Першій Херсонській нотаріальній конторі не заводилася (а.с. 37-38 т. 1).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24 т. 2), після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори Карповою Н.А. заведено спадкову справу № 131/2016, цього ж дня із заявою про прийняття спадщини після смерті матері звернувся її син ОСОБА_1 , 31 травня 2016 року із заявою про прийняття спадщини після смерті матері звернувся її син ОСОБА_3 , 31 травня 2016 року із заявою про прийняття спадщини після смерті баби звернулася її онука ОСОБА_2 (а.с. 102-115 т. 1).

Спірні правовідносини сторін унормовано положеннями ЦК України, покликаними закріпити сталість та визначеність цивільних прав відповідних суб`єктів, за його ст. ст. 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1234, 1235 спадкуванням, яке здійснюється за заповітом або за законом, є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадщина відкривається внаслідок смерті особи у день її смерті, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, заповітом, право на який має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин, ст. 1254 Кодексу визначено абсолютне право заповідача на скасування та зміну заповіту, заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить, кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Для реалізації права на спадщину згідно положенням ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, вважається таким, що прийняв спадщину спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто у строк шість місяців з часу відкриття спадщини подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, згідно наведених норм матеріального права, спадкодавець не обмежений у праві розпорядитися своїм майном на випадок смерті, для отримання спадку спадкоємець, який на час смерті не проживав із спадкодавцем, має вчинити юридично значимі дії протягом встановленого законом строку, а саме подати заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу її відкриття, у разі пропуску такого строку з поважної причини, яка пов`язана з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, судом може бути встановлено додатковий строк.

У позові ОСОБА_1 зазначено таку причину пропуску строку на прийняття спадщини, як його перебування за межами України у Канаді, що саме по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки така обставина не позбавляла його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою, як передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 віл 22 лютого 2012 року, в матеріалах справи відсутні дані щодо непереборних перешкод у позивача для звернення до консульської установи України чи дипломатичного представництва, які за ст. 1 Закону України «Про нотаріат» мають відповідні повноваження, такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2021 року у справі № 589/1863/13-ц, не можна віднести до поважних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини необізнаність позивача із законодавством України, введення його в оману матір`ю, посилання ж на фактичний вступ у спадщину не є предметом судового розгляду у даній справі, з пояснень позивача вбачається відсутність у нього наміру подавати заяву про прийняття спадщини після смерті батька, оскільки він хотів подати таку заяву вже після смерті матері на все спадкове майно батьків.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені позивачем обставини для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які реально перешкоджали йому у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька у порядку, визначеному ст. 1270 ЦК України, доводи апеляційної скарги такого висновку не спростовують та не містять обґрунтованих посилань на норми права чи обставини у справі, які б могли бути підставами для задоволення її вимог, скаргу слід залишити без задоволення, рішення у справі залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, її повний текст буде складено 25 листопада 2021 року і з цього дня протягом тридцяти днів на постанову може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко

Судді:                           _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Вейтас

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ С.В. Радченко