ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10724/21 Справа № 205/3384/13 Суддя у 1-й інстанції - Залімська Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

УХВАЛА

25 листопада 2021 року                                                                м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд  у складі судді Макарова М.О. ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПРАВЕКС-БАНК” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

За наслідками автоматичного розподілу справ колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді: Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Макаров М.О. розподілена цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2013 року.

Ознайомившись з даною справою вважаю за необхідне заявити у даній справі самовідвід, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Згідно пункту 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів, передбачено що при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір`ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір`я до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, в разі переконання судді в наявності обставин, які унеможливлюють винесення ним об`єктивного рішення або обґрунтовано викликають сумнів у стороннього спостерігача в його упередженості, він зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно до роз`яснень ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді: Макарова М.О. та суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. вже переглядалось заочне рішення Ленінського районного суду від 06 вересня 2013 року у даній справі № 205/3384/13 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та постановою від 27 квітня 2021 року заочне рішення скасоване в частині стягнення солідарного стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 4279-005/08Р від 08 лютого 2008 року в сумі 295 003, 24 грн. та судового збору. В задоволенні позовних вимог ПАТ КБ “ПРАВЕКС-БАНК” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором — відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Тобто, мною вже була висловлена позиція з приводу спору між сторонами у вказаній справі, що може викликати у сторін сумніви в неупередженості або об`єктивності суддів, що є підставою для самовідводу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 37,39 ЦПК України, –

                                                      У Х В А Л И В:

Взяти самовідвід по цивільній справі 205/3384/13 (апеляційне провадження №22-ц/803/10724/21) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 06 вересня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПРАВЕКС-БАНК” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Справу передати до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для виконання вимог, передбачених статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                 М.О. Макаров