Справа № 419/1572/21

Провадження № 2-о/419/137/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року                       смт Новоайдар Луганської області

Новоайдарський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Глазкової Ю. О.,

за участі секретаря судового засідання Шапка О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа - Щастинська державна нотаріальна контора Луганської області,

встановив:

ОСОБА_1  звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа - Щастинська державна нотаріальна контора Луганської області.

В обґрунтування заявлених вимог заявник ОСОБА_1 зазначив, що він на підставі договору міни квартир від 05.10.1998 року разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 є власниками квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Договір міни квартир від 05.10.1998 року був посвідчений державним нотаріусом Сьомої Луганської державної нотаріальної контори Харченко О.С., зареєстрований в реєстрі №833.

Однак, у договорі міни квартир нотаріус помилково вказала по батькові заявника як « ОСОБА_3 », хоча в його паспорті громадянина України НОМЕР_1 , який виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 31.08.2006 року, українською мовою по батькові заявника значиться як « ОСОБА_4 ».

Внаслідок розбіжності по батькові заявника в договорі міни квартир та паспорті, він позбавлений можливості у встановленому законом порядку користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Отримати дублікат даного договору в Луганському обласному державному нотаріальному архіві заявник не має можливості, оскільки архівний фонд залишився на окупованій території України у м. Луганськ.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в наданій заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Представник заінтересованої особи Щастинської ДНК Луганської області в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти задоволення заявлених вимог до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії договору міни квартир від 05.10.1998 року, який посвідчено державним нотаріусом Сьомої Луганської державної нотаріальної контори Харченко О.С., зареєстрований в реєстрі за №833, бланк серії ААМ №774472 (а.с.6), у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_1 перейшла в рівних частках квартира, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

Згідно паспортних даних по батькові заявника – « ОСОБА_4 », що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 31.08.2006 року Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області (а.с.3).

Внаслідок розбіжності по батькові заявника в договорі міни квартир та паспорті, він позбавлений можливості у встановленому законом порядку користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Отримати дублікат даного договору в Луганському обласному державному нотаріальному архіві заявник не має можливості, оскільки архівний фонд залишився на окупованій території України у м. Луганськ.

Факт належностіОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , договору міни квартир від 05.10.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Сьомої Луганської державної нотаріальної контори Харченко О.С., зареєстрованого в реєстрі за №833, підтверджується: копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого 31.08.2006 року Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області (а.с.3), з якого вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; копією свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_2 , заповненого російською мовою, з якого вбачається, що « ОСОБА_1 » народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5); копією міни квартир від 05.10.1998 року, який посвідчено державним нотаріусом Сьомої Луганської державної нотаріальної контори Харченко О.С., зареєстрований в реєстрі за №833, бланк серії ААМ №774472 (а.с.6), відповідно до якого у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_1 перейшла в рівних частках квартира, що знаходиться у АДРЕСА_1 ; а також співпадінням прізвища ( ОСОБА_5 ), ім`я ( ОСОБА_6 ) та року народження (1990) заявника ОСОБА_1 згідно копії його паспорта (а.с.3) та копії договору міни (а.с.6).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 318 ЦПК України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що розбіжність у написанні по батькові заявника у паспорті є відмінною від написання його по батькові у договорі міни. Ця розбіжність виникла з причин неоднакового написання по батькові заявника українською мовою (« ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 »). Встановлення факту належності правовстановлюючого документу дозволить заявнику розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до п.14,15 наказу № 22.02.2012 № 296/5" Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" встановлено, що у разі виявлення нотаріусом, що ним допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або що вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус зобов`язаний повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

У п. 6.16 наказу Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства" передбачено: у разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи(іб) щодо якої(их) було вчинено нотаріальну дію (описка, друкарська або граматична помилка), нотаріус може виправити таку помилку. Помилка у тексті нотаріального документа виправляється у всіх примірниках такого документа одночасно. Виправлення помилки повинно відповідати відомостям, що містяться в документах, які були подані нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, або отримані безпосередньо з єдиних та державних реєстрів.

Виправлення технічної помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні.

При цьому всі виправлення мають бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім закреслене.

З аналізу викладеного, суд доходить висновку, що існує позасудовий порядок виправлення технічних помилок у нотаріально посвідчених документах, який чітко регламентваний Порядком ведення нотаріального дідоводства, а отже, у судовому порядку можуть вирішуватись дане питання лише після вичерпання усіх передбачених законом можливостей досудового врегулювання.

Зі змісту заяви про встановлення факту вбачається, що заявник посилається на ту обставину що наразі він отримати дублікат договору міни не може, оскільки архівний фонд залишився на окупованій території у м. Луганську.

У ч.3 ст. 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦПК України визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, під час судового розгляду встановлено, що заявником на підтвердження обгрунтування заяви надано суду копію його паспорту, ідентифікаційного коду, копію договорі міни від 05.10.1998 та копію свідоцтва про народження. Інших доказів на підтвердження неможливості у позасудовому порядку вирішити питання про виправлення технічної помилки у договорі міни не надано, як і не надано доказів, що наразі вказаний договір знаходиться у архіві м. Луганська.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд доходить висновку, що заявником на обґрунтування своїх вимог не надано належних доказів, що є підставою для залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Керуючись ст. 10, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа - Щастинська державна нотаріальна контора Луганської області – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 листопада 2021 року.

Суддя                 Ю.О. Глазкова