Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа №  1-22/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 січня 2011 року                                                             м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд  Полтавської області в складі:

головуючого судді - Гриб М.В.,

                                                                  при секретарі –Непокупній Л.М.

з участю прокурора -  Литвишко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чернігів, зареєстрованої проживаючою в АДРЕСА_1, фактично   проживаючої в АДРЕСА_2, не одруженої, маючої на своєму утриманні двох неповнолітніх дітей (2006 року та 2009 року народження), не працюючої,  судимої вироком Миргородського міськрайонного суду від 12.07.2010 року,  по ст. 185 ч.1, 69 КК України до штрафу на користь держави в сумі 510 грн 00 коп,-

                           у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.2 ст. 185 ч.2 КК України,

та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чернігів, без зареєстрованого місця проживання, фактично тимчасово проживаючої без реєстрації в АДРЕСА_3, громадянки України, із середньою освітою, ніде не працюючої, не одруженої, утриманців не має, не судимої,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3  КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

9 серпня 2010   року підсудна ОСОБА_1 вчинила замах на повторну крадіжку  чужого майна а підсудна ОСОБА_2 вчинила його крадіжку  при наступних обставинах.

9 серпня 2010 року, близько 12-00 години, ОСОБА_1, будучи раніше судимою за крадіжку чужого майна та перебуваючи в приміщенні будинку потерпілої ОСОБА_3, що по АДРЕСА_4, діючи повторно,  з метою викрадення грошових коштів останньої, таємно заволоділа 900 гривнями  та 60 Євро, всього загальною вартістю 1524 грн 00 коп, які потерпіла зберігала в кімнаті на ліжку, під матрацом, і винесла їх з будинку. Однак довести свій злочинний умисел до кінця підсудна  не змогла, оскільки була викрита   потерпілою ОСОБА_3, безпосередньо на місці вчинення злочину, що змусило ОСОБА_1 відмовитися від закінчення згаданого злочину.

Того ж дня, близько 15-00 години, підсудна ОСОБА_2, з метою викрадення коштів потерпілої ОСОБА_3, прийшла в господарство останньої, що по АДРЕСА_4,  через вхідні двері проникла в приміщення її будинку, і , діючи таємно, викрала звідти 900 гривень  та 60 Євро, всього загальною вартістю 1524 грн 00 коп, які потерпіла зберігала в кімнаті на ліжку, під матрацом, і з викраденим з місця вчинення злочину зникла та розпорядилася викраденим на свій власний розсуд. Своїми діями підсудна ОСОБА_2 заподіяла потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на зазначену суму.

Підсудна ОСОБА_1  свою вину у вчиненні злочину визнала повністю і пояснила, що дійсно 9 серпня 2010 року, близько 12-00 години вона намагалася викрасти у потерпілої ОСОБА_3 грошові кошти, загальною вартістю 1524 грн 00 коп, які остання зберігала на ліжку в своєму будинку, але довести свій злочинний умисел до кінця вона була позбавлена можливості, оскільки була викрита потерпілою на місці вчинення злочину. Цей злочин вона вчинила будучи раніше судимою за викрадення чужого майна.

Підсудна   ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнала повністю і в судовому засіданні пояснила, що 9 серпня 2010 року, близько 15-00 години, вона шляхом проникнення в приміщення будинку потерпілої ОСОБА_3, що по АДРЕСА_4, таємно викрала  900 грн та 60 Євро (всього на суму 1524 грн), які потерпіла зберігала на ліжку в одній із кімнат будинку. З викраденим вона з місця вчинення зникла і розпорядилася ним на свій власний розсуд.

Крім повного визнання своєї вини підсудними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їх   вина у вчиненні злочинів повністю підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_3 про те, що 9 серпня 2010 року, близько 12-00 години, підсудна ОСОБА_1  намагалася викрасти у неї 900 грн та 60 Євро, які вона зберігала в своєму будинку, на ліжку, під матрацом. Однак вона затримала підсудну на місці вчинення злочину з викраденим і змусила її повернути викрадені кошти.  Положивши повернуті кошти на теж місце, в кінці того ж дня вона знову виявила їх пропажу. Довідавшись, що у її відсутність в будинок заходила підсудна ОСОБА_2, вона запідозрила останню у вчиненні крадіжки вказаних коштів, про що було повідомлено в органи міліції. Згодом ОСОБА_2 зізналася у викраденні грошей і повністю відшкодувала завдані злочином збитки.

З"ясувавши правильність розуміння підсудними змісту фактичних обставин, у вчиненні яких вони звинувачуються,  не маючи сумнівів у добровільності та істинності їх позиції в судовому  засіданні, суд приймає їх до уваги такими, що відповідають дійсності без повного дослідження всіх доказів, зібраних по справі.

 Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає вину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів доведеною повністю.

Злочинні діяння підсудної ОСОБА_1 містять в собі всі ознаки повторного протиправного, таємного заволодіння чужим майном із корисливих мотивів,   яке не було доведено нею до кінці із підстав, що не залежали від її волі, що дає підстави суду кваліфікувати її  дії за ст.15 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України.

Злочинні діяння підсудної ОСОБА_2 містять в собі всі ознаки таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в приміщення, що дає підстави суду кваліфікувати її дії за ст. 185 ч.3 КК України.

При обранні міри покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів,  характер    діянь кожної із підсудних, ступінь завершеності злочинних посягань, та відомості про   особу кожної із них.

Обставин, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд не вбачає.

Обставинами, що пом”якшують їх покарання , суд визнає те, що кожна із них свою вину у вчиненні злочину   визнала   повністю, потерпіла просила суд не суворо карати підсудних, ОСОБА_2 завдану злочином матеріальну шкоду потерпілій відшкодувала повністю, вона раніше до кримінальної відповідальності   не притягувалася, а у відношенні підсудної ОСОБА_1 також те, що  вона має на своєму утриманні двох малолітніх дітей (віком 1 і 4 роки).

Вважаючи, що вказані пом”якшуючі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кожною із підсудних злочинів,  а також враховуючи відомості про особу кожної із підсудних,  суд вважає можливим при призначенні кожній із них покарання  відповідно ст. 69 КК України  перейти до іншого, більш м’якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті за вчинений кожною із підсудних злочин.  

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1   визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України  і призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України  –600 грн штрафу на користь держави.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України –80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_1  та ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню –підписку про невиїзд.

Речові докази по справі: дитячий конструктор, що знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Миргородського МВ (а.с.48), повернути ОСОБА_1, а парфуми, що зберігаються там же, знищити.

Грошові кошти в сумі 30 грн, вилучені у підсудної ОСОБА_1, що знаходяться на зберіганні на депозитному рахунку Миргородського МВ, звернути на користь держави, як такі, що добуті злочинним шляхом.

Вирок може бути оскаржений в Полтавський апеляційний суд через Миргородський міськрайонний суд в 15 діб з часу його проголошення.

Суддя   М. В. Гриб