ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5694/21

          Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАОПТСТРОЙ" до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі   про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14.09.2021 року №UA508040/2021/000216/1,

встановив:

28.09.2021 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАОПТСТРОЙ» (далі позивач) до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (далі відповідач), у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA 508040/2021/000216/1 від 14.09.2021 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.03.2020 р. між позивачем та HOMA APPLIANCES CO. LTD укладено контракт № СН-UA-20/03/06. На умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів продавець компанія HOMA APPLIANCES CO. LTD здійснив на адресу покупця ТОВ «МЕГАОПТСТРОЙ» поставку товару:  морозильники типу «скриня» (код товару 8418302090) – товар №1; запасні частини до холодильнику: ущільнювач (код товару 4008290090) – товар №2; компресор (код товару 8414302090) – товар №3; терморегулятор (код товару 9032102000) – товар№4; датчик температури (код товару 9025192090) – товар №5. Під час декларування вказаного товару позивачем відповідно до ст. 57, 58 Митного кодексу України було самостійно визначено його митну вартість за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 34 330,19 доларів США. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару, позивачем надано відповідачу повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України. Проте, 14.09.2021 року відповідачем прийнято рішення №UA508040/2021/000216/1, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару №1 на рівні 95,99 дол. США/шт, товару №2 на рівні 2,02 дол. США/кг, товару №3 на рівні 2,32 дол. США/кг, товару № 4 на рівні 2,88 дол. США/шт, товару №5 на рівні 3,02 дол. США/шт, а всього на суму 57 482,96 дол. США. Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог ст. ст. 54-55 МК України, оскільки графа 33 вказаного рішення не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості. Рішення не містить обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. Також, вказує, що митним органом не зазначено жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності, як це передбачено наказом Мінфіна України від 24.05.2012 року № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору".

При цьому, позивач зазначає, що обставини, на які вказує митниця в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування її вартості.

Ухвалою суду від 01.10.2021 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

03.11.2021 року відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що декларантом ТОВ «МЕГАОПТСТРОЙ» 14.09.2021 року до митного органу було подано митну декларацію № UA508040/2021/007146 для здійснення митного оформлення товару, ввезеного на умовах поставки CIF UA PIVDENNYI, на виконання умов договору від 06.03.2020 р. № СН-UA-20/03/06, укладеного між ТОВ «МЕГАОПТСТРОЙ» та компанією HOMA APPLIANCES CO. LTD. За результатами перевірки правильності визначення митної вартості, відповідно до Митного кодексу України, митним органом було визнано, що надані позивачем документи містили розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні, не підтвердженні документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару (первинні та додатково надані), не дали можливості відповідачу остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв`язку з чим було застосовано наявну в Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі інформацію щодо аналогічного (подібного) товару, митне оформлення яких вже здійснено. З урахуванням вищезазначеного відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є таким, що прийнято обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив, що 06.03.2020 року ТОВ «МЕГАОПТСТРОЙ» укладено контракт № СН-UA-20/03/06 з компанією HOMA APPLIANCES CO. LTD.

На умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів продавець компанія HOMA APPLIANCES CO. LTD  здійснив на адресу покупця ТОВ «МЕГАОПТСТРОЙ» поставку товару:

- морозильники типу «скриня», місткістю 200 л, побутові, нові, хладогент R600a, класу ізобутан, не містять озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази, загальною кількістю 596 шт. (код товару 84183020) – товар №1;

- запчастини до холодильника: ущільнювач для дверей, профіль (ущільнювач) з непористої гуми, допомагає зберігати потрібний режим температури, 10 шт (код товару 40082900) – товар№2;

- запчастини до холодильника: компресор потужністю не більше як 0,4 кВт, загальною кількістю 9 шт, не підпадає під товари військового призначення та подвійного використання (код товару 84143020) – товар №3;

- запчастини до холодильника: терморегулятор загальною кількістю 30 шт (код товару 90321020) – товар №4;

- запчастини до холодильників: датчик температури електронний, використовується для контролювання теплових режимів, загальною кількістю 10 шт, не підпадає під товари військового призначення (код товару 90251920) – товар №5.

Для здійснення митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом позивачем 14.09.2021 року було подано митну декларацію №UA508040/2021/007146, відповідно до якої митна вартість товарів визначена позивачем за ціною контракту в загальній сумі 34330,19 доларів США, в тому числі товару №1 – 34329,60 доларів США; товару №2 – 0,10 доларів США; товару №3 – 0,09 доларів США; товару №4 – 0,30 доларів США; товару №5 – 0,10 доларів США.

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист, рахунок фактура (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна,  декларація про походження товару, зовнішньоекономічний договір (контракт) з доповненнями.

При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов`язкових митних процедур, які полягали у ретельному опрацюванні поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 Митного кодексу України, у звязку із чим декларанту запропоновано надати наступні документи: якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування, страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертиними організаціями та/або інформація біржових організацій  про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезеня оцінюваних товарів.

Також повідомлено декларанта, що згідно з п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на запит декларантом подано комерційну пропозицію та прайс-лист.

Перевіркою додатково поданих документів встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленного рівня митної вартості, у звязку із чим митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA 508040/2021/000216/1 від 14.09.20201року та оформлено картку відмови № UA508040/2021/00288 від 14.09.2021 року.

Так, у спірному рішенні відповідачем зауважено на тому, що декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані документи містять розбіжності, а саме:

- у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 17.07.2021 р. № ВІН21071621 відсутнє посиланя на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця;

- поставка товарів здійснюється на умовах поставки CIF PIVDENNYI відповідно до Іноктермс 2010. Згідно з ч.2 ст. 53 МК України документами, що підтверджують заялену митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалось страхування). Відповідно до умов поставки CIF згідно Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж, при цьому страхуання має бути оформлено у вигляді контракту (договору) та продавець повинен надати покупцю страховий полюс чи інше підтвердження страхового покриття. Разом з тим, страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування не надано;

- додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців;

- відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Шляхом порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів цього ж виробника, що імпортуються в Україну та інформація, про які міститься в ЄАІС держмитслужби – встановлено, що рівень вартості заявленого товару значно нижчий від рівня митної вартості  подібних товарів, що імпортуються в Укрнаїну.

Крім того на вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи:

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Цим же рішенням митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу Укарїни на підставі інформації, наявної у митного органу, а саме: товару №1 на рівні 95,99 доларів США/шт (числове значення митної вартості становить: 596 шт х 95,99 дол. США = 57210,04 доларів США), товару №2 на рівні 2,02 доларів США/кг (числове значення митної вартості становить: 16,4 кг х 2,02 дол. США = 33,128 доларів США), товару №3 на рівні 2,32 доларів США/кг (числове значення митної вартості становить: 53,1 кг х 2,32 дол. США = 123,92 доларів США), товару №4 на рівні 2,88 доларів США/шт (числове значення митної вартості становить: 30 шт х 2,88 дол. США = 86,4 доларів США), товару №5 на рівні 3,02 доларів США/шт (числове значення митної вартості становить: 10 шт х 3,02 дол. США = 30,2 доларів США).

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірного рішення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Судом встановлено, що підставами для здійснення відповідачем спірних коригувань митної вартості товарів слугували наступні обставини: у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 17.07.2021 р. № ВІН21071621 відсутнє посиланя на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця; поставка товарів здійснюється на умовах поставки CIF PIVDENNYI відповідно до Іноктермс 2010. Згідно з ч.2 ст. 53 МК України документами, що підтверджують заялену митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалось страхування). Відповідно до умов поставки CIF згідно Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж, при цьому страхуання має бути оформлено у вигляді контракту (договору) та продавець повинен надати покупцю страховий полюс чи інше підтвердження страхового покриття. Разом з тим, страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування не надано; додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців; відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Шляхом порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів цього ж виробника, що імпортуються в Україну та інформація, про які міститься в ЄАІС держмитслужби – встановлено, що рівень вартості заявленого товару значно нижчий від рівня митної вартості  подібних товарів, що імпортуються в Укрнаїну.

Також зазначено, що декларантом на подано усіх необхідних документів: страхові документи; копію митної декларації країни відправлення;висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Суд не погоджується з доводами митного органу щодо відсутності банківських реквізитів продавця та посилання на контракт в рахунку-фактурі (інвойсі), на виконання якого він виданий, а також адресного характеру виданого продавцем прайс-листа, оскільки вказані обставини не  впливають на митну вартість товару та не спростовують митну вартість, визначену декларантом, а відтак не можуть бути підставою для коригування митної вартості.

Стосовно посилань відповідача на те, що згідно правил Інкотермс 2010 на умовах СІF продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж, при цьому страхування має бути оформлено у вигляді контракту та продавець повинен надати покупцю страховий поліс, суд зазначає, що на сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Тому у разі укладання контракту за умовами поставки CIF на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, суд вважає, що в даному випадку позивач не повинен додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту ODESSA/PIVDENNYI.

Крім того, п. 6.2 контракту від 06.03.2020 року № СН-UА-20/03/06 передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: морський коносамент; 2 оригінали специфікації товару; комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали; пакувальний лист - 3 оригінали.

Відтак, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.

У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товару, та які надавались на вимогу відповідача, вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CIF PIVDENNYI.

За таких обставин суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 року у справі № 814/2463/14, від 14.08.2018 року у справі № 821/1617/17.

Ще одна обставина, яка на думку митного органу, впливає на митну вартість товарів, та зазначена у рішенні про коригування митної вартості товарів від 14.09.2021 року №UA508040/2021/000216/1, а саме, що відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на положення статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оскільки відповідачем не наведені обставини та докази, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Більш того, відповідно до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. ст. 58-63 цього кодексу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04.09.2018 року в справі № 814/2659/16, від 24.01.2019 року в справі № 804/3893/17.

Що стосується посилання відповідача, що декларантом неподані усі необхдіні документи, зокрема, страхові документи; копію митної декларації країни відправлення;висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, то суд зазначає, що вказані обставини не є підставою для коригування митної вартості товару, заявленої позивачем. Відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, не надання додаткових документіа не є підставою для здійснення коригування митної варості.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 року у справі № 814/2463/14, від 14.08.2018 року у справі № 821/1617/17.

В постановах Верховного Суду зазначено, що митний орган, може додатково витребовувати у декларанта лише ті документи, які підтверджують митну вартість: "Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК".

Як вже було зазначено вище, на пропозицію митного органу надати необхідні документи протягом 10-ти днів на підтвердження митної вартості товару, позивачем були надані відповідні пояснення та документи.

Факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 р. у справі №804/16980/14, від 06.02.2018 р. у справі №815/2013/15.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Враховуючи викладене слід дійти висновку, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення "за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу:

Товар №1 - МД від 10.09.2021 №UA500130/2021/208593, а саме 95,99 доларів США/шт (числове значення митної вартості становить: 596 шт х 95,99 дол.США = 57210,04 доларів США;

Товар №2 - МД від 09.07.2021 №UA500490/2021/200551, а саме 2,02 доларів США/кг (числове значення митної вартості становить: 16,4 кг х 2,02 дол.США = 33,128 доларів США;

Товар №3 - МД від 13.08.2021 №UA500110/2021/204048, а саме 2,32 доларів США/кг (числове значення митної вартості становить: 53,1 кг х 2,32 дол.США = 123,192 доларів США;

Товар №4 - МД від 27.07.2021 №UA205050/2021/47067, а саме 2,88 доларів США/шт (числове значення митної вартості становить: 30 шт х 2,88 дол.США = 86,4 доларів США;

Товар №5 - МД від 03.09.2021 №UA100100/2021/600850, а саме 3,02 доларів США/шт (числове значення митної вартості становить: 10 шт х 3,02 дол.США = 30,2 доларів США.  

Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

Проте вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Отже, позивачем для оформлення товару за методом № 1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 14.09.2021 року № UA508040/2021/000216/1 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому сплачений ТОВ «МЕГАОПТСТРОЙ» судовий збір у сумі 2409,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАОПТСТРОЙ» (73000, м.Херсон, вул.Нестерова, 2-в, код ЄДРПОУ 41690023) до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (ЄДРПОУ 43946385, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000216/1 від 14.09.2021 р. - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі № UA508040/2021/000216/1 від 14.09.2021 року про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (ЄДРПОУ 43946385, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАОПТСТРОЙ» (73000, м.Херсон, вул.Нестерова, 2-в, код ЄДРПОУ 41690023) судові витрати у розмірі 2409,00 грн (дві тисячі чотириста дев`ять грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.   

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                                           Д.К. Василяка

кат.  108020200