Справа № 22-ц-1238/2007 p.                                              Головуючий І інст. Алфьорова Т.М.

Категорія відшкодування шкоди                                           Доповідач    Швецова Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2007 року

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого     -     судді Луспеника Д.Д.,

суддів,             -              Швецової Л.А., Яцини В.Б.,

при секретарі    -           Гребєнщиковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановила:

У травні 2006 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним вище позовом. Позивач зазначав що 07.09.2005 року з вини водія, відповідача ОСОБА_1, який управляв належним йому автомобілем „Фольксваген-Гольф", державний НОМЕР_1 і порушив Правила дорожнього руху України, рухаючись по проспекту 50 років СРСР із боку вул. Олімпійської в напрямку Московського проспекту в м. Харкові скоїв наїзд на позивача. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди йому завдані тяжкі тілесні Вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.01.2006 року відповідач був визнаний чинним і засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України, цивільний позов при розгляді кримінальної справи не заявлявся.

У зв'"язку з отриманими тілесними пошкодженнями позивач проходив лікування в Харківській міській лікарні швидкої та невідкладної допомоги з 07.09.2005 року по 29.09.2005 року. На придбання ліків та перев'язних матеріалів він затратив 4757 грн, витрати на висококалорійне харчування склали- 500 грн. У зв"язку із травмою, ОСОБА_2 був вимушений залишити навчання в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті, де за навчання було сплачено 4095 грн, також просив стягнути 150 грн. за надання юридичної допомоги.

З урахуванням наведеного просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 9502 грн. Крім цього просив стягнути з відповідача на піклування за ним щомісяця половину мінімальної заробітної плати.

Крім того, просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 20000 грн., посилаючись на те, що в результаті ДТП він зазнав фізичних страждань, нервових переживань та душевних страждань.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позов, просив стягнути витрати на придбання ліків та перевезення хворого до лікарні, а також зазначену суму причиненої моральної шкоди.

Відповідач та його представник позов визнали частково, вважали, що сума вартості лікування завищена, оскільки позивачем не надані відповідні чеки, причинення моральної шкоди ні чим не підтверджується. Також просили при встановленні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача урахувати його матеріальне становище.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2006 року позов задоволений частково. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2

 матеріальну шкоду в розмірі 1879 грн..- витрати на придбання ліків, 167 грн. - за перевозку, моральну шкоду в розмірі 8000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 держмито у розмірі 59 грн. 50 коп., за інформаційно-техничне забезпечення - 30 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, зазначаючи, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а обставини, які суд вважав встановленими, не доведені, суд порушив норми процесуального права.

При цьому вказується на те, що суд не дослідив належним чином медичні документи щодо призначених позивачу ліків, крім цього позивачем не були надані докази, стосовно причиненої моральної шкоди.

Представником позивача на підставі належним чином оформленого доручення була подана до суду апеляційної інстанції заява про відмову від позову, оскільки позивачу вже виплатили суму спричиненої шкоди.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява представника позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження по справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст.ст. 205, 207 ЦПК України.

Як передбачено п. З ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Відповідно до ст.. 206 ЦПК України позивачу роз'яснені наслідки закригтя провадження по справі, про що свідчить запис у відповідній заяві.

У з"язку з вищевикладеним, апеляційний суд скасовує рішення районного суду від 23 листопада 2006 року та закриває провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, п. З ч. 205, ч.1 ст. 310, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

УХВАЛИЛА

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2006 року скасувати. Прийняти відмову представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 від позову і провадження у справі закрити.

Ухвала суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.