Справа № 22-ц-2165 2007р.                                                Головуючий 1 інстанції

Яремчук В.В. Категорія: перерахунок

заробітної плати,                                                                   Доповідач: Ізмайлова Г.Н.

відшкодування моральної шкоди

УХ ВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2007р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Ізмайлової Г.Н.

суддів              - Івах А.П., Ситнік О.М.

при секретарі - Андрійко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 9 лютого 2007р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого Акціонерного Товариства «Харківська автобаза № 2» третя особа -Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м.Харкова про визнання довідки про заробітну плату неправильною, про перерахунок заробітної плати і видачу довідки про заробітну плату, стягнення недорахованої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

В лютому 2006р. ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом.

Зазначив, що з 21 серпня по 29 вересня 1986р. він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини № 64354, куди його було направлено військовим комісаріатом Московського району м.Харкова з посади водія Харківської автобази № 2.

За час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС йому було нараховано та виплачено за місцем роботи заробітну плату в сумі 347,57 руб., про що 04.05.98р. йому було видано відповідну довідку Автобазою № 2 для обчислення та нарахування пенсії по інвалідності.

Просив вказану довідку визнати недійсною та зобов'язати ЗАТ «Харківська автобаза № 2 (правонаступника Харківської автобази № 2) провести перерахунок заробітної плати за період з 21 серпня по 29 вересня 1986р. у відповідності до нормативних актів, що діяли на той час та мали гриф «таємно» та зобов'язати відповідача видати йому іншу довідку, в якій перерахувати оплату праці в тридцятикілометровій зоні Чорнобильської АЕС по підвищеним тарифам на 100%, нарахувати премію у розмірі 60% за місяць та плату у вихідні і святкові дні у подвійному розмірі.

Вважає, що його заробітна плата за період перебування на спеціальних військових зборах з 21 серпня по 29 вересня 1986р. повинна складати 1588,53 руб., а йому відповідно до довідки № 214 від 13.12.2006р. було виплачено 1118, 62 руб., в зв'язку з чим просив стягнути з відповідача з урахуванням індексу інфляції 2238,99 грн. (458,91 руб.), а також стягнути з відповідача 49 000 грн. в відшкодування моральної шкоди, завданої видачею

довідки, дані якої не відповідають чинному законодавству та на підставі якої було нараховано йому пенсію.

Відповідач та УПФ у Московському районі м.Харкова позов ОСОБА_1 не визнали, їх представники пояснили, що довідка відповідає дійсним обставинам роботи позивача по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та діючому законодавству по оплаті праці на час його роботи в зоні Чорнобильської АЕС.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 9 лютого 2007р. ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, задовольнивши його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що постала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсії в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986-1990р.р. у розмірі відшкодування фактичних збитків, які обчислюються згідно з законодавством.

Порядок нарахування заробітної плати та інших виплат було врегульовано розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986р. № 964 «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» і постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок від 10 червня 1986р. № 207-7 «Про умови праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, які зайняті на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища». Зі змісту вказаних нормативних актів вбачається, що за виконання робіт у відповідних зонах небезпеки працівникам виплачувався за місцем основної роботи заробіток у 2-х, 3-х, 4-х кратному розмірі. При цьому оплата фактично відпрацьованого часу (включаючи вихідні та святкові дні) у відповідних зонах проводилась із розрахунку денної ставки за даний місяць, поділеної на календарну кількість днів місяця. Додаткова оплата днів, які припадали по календарю на вихідні та святкові дні, не проводилась.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що за час його знаходження на роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС йому нараховувалась заробітна плата у відповідності зі вказаними нормативними актами та виходячи з часової тарифної ставки, визначеної в залежності від знаходження та відпрацьованого часу у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 21 серпня по 29 вересня 1986р. перебував на військових зборах та виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За вказаний період йому було нараховано заробітну плату на підставі первинних документів, які були видані по закінченню роботи на Чорнобильській АЕС та на підставі діючого на той час законодавства і вищезазначених нормативних актів.

Посилання ОСОБА_1 на порушення постанови Ради Міністрів УРСР від 10 червня 1986р. № 207. 7 і Розпорядження Ради Міністрів СРСР «Про оплату праці учасників ліквідації аварії на ЧАЕС» від 23 травня 1986р. № 1031, Постанову ЦКК ПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС № 524-156 від 7 травня 1986р., Постанову Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 5 червня 1986р. за №№ 665-195 не спростовують висновків суду.

Так, за місцем роботи ОСОБА_1 відповідно до ст.72 Закону СРСР «Про загальновійськовий обов'язок» було збережено середній заробіток та нараховано заробітну плату у порядку, встановленому Постановою ЦКК ПРС, Президії Верховної

Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦСПС від 7 травня 1986р., виходячи з розміру тарифної ставки.

З огляду на наведене судова колегія доходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з одержанням норм матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст.З08 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без зміни.

Керуючись ст.ст.209, 218, 317, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, 313, 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Московського районного суду м.Харкова від 9 лютого 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили від дня проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців від дня набрання ухвалою законної сили.