Справа №2-а-125/11/1231
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2011 року Стахановський міський суд Луганської області у складі
головуючого судді Юрченко І.М.
при секретарі Скляр М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 3-го взводу ДПС ВДАІ м.Луганськ старшого сержанта міліції Шаповалова А.В. про визнання дій відповідача неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду позивач зазначив, що постановою відповідача від 24.11.2010р. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425грн. за порушення п.17.1 Правил дорожнього руху України. Вказану постанову позивач вважає необґрунтованою, та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, так як при її постановлені не були з’ясовані та доведені обставини, які б свідчили про наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення. У позові позивач зазначив, що 24.11.2010року він дійсно керував автомобілем та рухався у місті Луганськ по вулиці Радянській (зі сторони кв.Гаєвого) до Луганського державного коледжу економіки та торгівлі, який розташований за адресою м.Луганськ, вул.Радянська, 44. Поворот до коледжу знаходиться на смузі для руху маршрутних транспортних засобів, по якій відповідно до п.17.1 Правил дорожнього руху України заборонено рухатися. Однак, відповідно до п.17.2 Правил дорожнього руху України водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. Таким чином, керуючись зазначеним правилом дорожнього руху, з метою здійснення повороту праворуч, він перестроївся на смугу для маршрутних транспортних засобів, однак здійснити поворот праворуч він не зміг, тому як був зупинений працівником ДАІ. При розгляді справи не були з’ясовані та доведені обставини, які б свідчили про наявність в діях позивача ознак адміністративного проступку. З огляду на викладене, просив суд визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову відповідача від 24.11.2010р.
В судове засідання позивач не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Заяву про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за його відсутності, або заперечення на позов не надав.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача —суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд справи і рішення по справі здійснюються на засадах змагальності сторін, свободи в наданні доказів ними суду своїх доказів та в доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна доказати ті обставини, на яких базуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Вивчивши доводи позивача, дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення від 24.11.2010р. зазначено, що позивач 24.11.2010року, керуючи автомобілем в Луганську по вул.Радянська не надав перевагу у русі маршрутному транспортному засобу, здійснив рух по смузі маршрутних транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП (ар.с.4).
При складанні протоколу (ар.с.5), позивач висловив свою незгоду з діями відповідача.
Оцінюючи доводи позивача щодо належності доказів вчинення ним адміністративного правопорушення зазначених в протоколі, суд виходить наступного.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за текстом оскаржуваної постанови та протоколу відсутні будь-які відомості щодо правових підстав застосування спеціального технічного пристрою за допомогою якого порушення фіксувалось, його технічних характеристик, що відповідно до ст.251 КУпАП дозволяє використовувати його показання як допустимі та належні докази у справі. А отже доводи позивача в цій частині суд вважає слушними.
При цьому, з оскаржуваної постанови випливає, що при вирішенні відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не були предметом відповідної оцінки ствердження позивача щодо його не згоди з наявністю адміністративного правопорушення, а отже, в супереч вимогам ст.280 КУпАП відповідачем не було з’ясовано обставини на підтвердження винності позивача у правопорушенні, та інші обставин, що мають значення для справи.
Жодних доводів на підтвердження правомірності своїх дій щодо винесення оскаржуваної постанови та доказів на їх підтвердження, відповідачем не надано, а отже доводи наведені позивачем щодо відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, нічим не спростовано, та відповідно до ст.71 КАС України, суд вважає їх доведеними.
Крім цього відповідно до п.17.2 Правил Дорожнього руху зазначено «Водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.»
Таким чином, підстави вважати, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем було дотримано вимоги діючого законодавства та встановлено докази на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, відсутні. А отже, ствердження позивача щодо протиправності дій відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, що відповідно до ст.293 КУпАП є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст.6,9,10,11,12,159,160,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії інспектора 3-го взводу ДПС ВДАІ м.Луганськ старшого сержанта міліції Шаповалова А.В., скасувати постанову інспектора 3-го взводу ДПС ВДАІ м.Луганськ старшого сержанта міліції Шаповалова А.В. від 24.11.2010р., серії ВВ №498749 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 425грн., провадження у справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суд