Справа №  3-4/11           

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року Арбузинський районний суд Миколаївської області  в  складі:

головуючого судді                                                                                Пісоцького О.М.,

за участю секретаря                                                                                Картоусова С.О.

розглянувши матеріали, які надійшли з Територіальної державної інспекції праці у Миколаївсякій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, директора ТОВ «КАТО», за  ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні  порушення

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2010 року в ході первинної перевірки додержання законодавства про працю в ТОВ «КАТО»виявлено наступні порушення:

В порушення ст.96 КЗпП України не розроблені тарифні сітки, не встановлені міжкваліфікаційні та міжпосадові співвідношення.

Незважаючи на виконання робіт, що зафіксовано табелями обліку робочого часу за жовтень 2010 року, оплата праці 9 працівників у сумі 4500 грн. здійснена 28.10.2010 року та 10.12.2010 року, що є порушенням строків визначених 1 ст. 115 КЗпП України.

Зокрема, заробітна плата за жовтень 2010 року електрозварнику ОСОБА_2 у розмірі 400,38 грн., інженеру ОСОБА_3 у розмірі 414.09 грн  механіку ОСОБА_4 у розмірі 413,30 грн., електрогазозварнику ОСОБА_5 у розмірі 313,65 грн. виплачена 10.12.2010 року з затримкою на 30 календарних днів, строк сплати якої 10 листопада 2010 року.

Крім того, не нарахована та не виплачена заробітна плата за листопад 2010 року.

Такий стан виплати заробітної плати носить системний характер, що є порушенням строків визначених ч. І ст.115 КЗпП України.

Тим самим створені умови для кредитування виробничої діяльності за рахунок працівників щомісячно.

Виплата заробітної плати за весь час щорічної відпустки здійснюється з порушенням вимог ст. 21 Закону України «Про відпустки»та ч. З ст. 115 КЗпП України. Так, наказом від 04.05.2010 року № 14 техпрацівниці ОСОБА_6 надана щорічна відпустка з 04.05.2010 року, на 24 календарних днів, заробітна плата за весь час щорічної відпустки в розмірі 255,50 грн. нарахована тільки у червні 2010 року та виплачена 07.07.2010 року; наказом від 25.08.2010 року № 25 бухгалтеру ОСОБА_7 надана щорічна відпустка з 25.08.2010 року, на 24 календарних днів, заробітна плата за весь час щорічної відпустки в розмірі 388,28 грн. виплачена 17.09.2010 року.

В порушення вимог сі.6 Закону України «Про відпустки»ОСОБА_6 (інвалід III групи) надана щорічна відпустка тривалість 24 календарних дні при необхідності надання відпустки тривалістю 26 календарних днів.

За перевірений період з 01.04.2010 року по 09.12.2010 року звільнилося 2 працівників. Розрахунки із звільненими працівниками проводяться з порушенням вимог ч.І ст. 116 КЗпП України. Зокрема, ОСОБА_8 звільнений 26.04.2010 року за п.1 ст.36 КЗпП України(наказ № 10 від 29.03.2010 року) розрахункові в розмірі 60,63 грн., виплачені 11.06.2010 року з затримкою на 46 календарних днів.

В порушення п. 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників не всі працівники ознайомлені з записами, що заносяться до трудової книжки на підставі наказу під розписку в особистій картці ( типова відомча форма № П-2, затверджена наказом Мінстату України від 05.12.2008 року № 489 ).

Зокрема, ОСОБА_4, ОСОБА_9 не ознайомлені з записами в трудових книжках про прийняття на роботу під розписку в особистій картці.

Таким чином директор ОСОБА_1 порушив вимоги ч. І статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Правопорушник в судовому засіданні вину визнав.

Вивчивши матеріали справ, суд вважає доведеною провину  ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні  порушення, що підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення № 14-06-007/0070 від  10.12.2010 року.

Призначаючи вид стягнення, суд враховує, що особа раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, приходить до висновку про призначення стягнення у виді  штрафу.

Керуючись  ст. 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні  порушення

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні порушення і призначити йому стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 510 (п’ятсот десять) грн.

Строк пред’явлення документа до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд.

Суддя                                                                                                    О.М. Пісоцький