Справа № 369/12485/21

Провадження №2/369/5477/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2021 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Більчук О.О. про забезпечення позову у цивільній справі №369/12485/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС», ТОВ Компанія з управління активами «Альпарі», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Теплюк Галина Михайлівна, про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та витребування майна з незаконного володіння, -

ВСТАНОВИЛА:

07 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ТОВ «СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС», ТОВ Компанія з управління активами «Альпарі», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Теплюк Галина Михайлівна, про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та витребування майна з незаконного володіння.

04 листопада 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Більчук О.О. через канцелярію суду зареєстрував заяву про забезпечення позову у цивільній справі №369/12485/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС», ТОВ Компанія з управління активами «Альпарі», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Теплюк Галина Михайлівна, про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та витребування майна з незаконного володіння.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду знаходиться цивільна справа №369/12485/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС», ТОВ Компанія з управління активами «Альпарі», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Теплюк Галина Михайлівна, про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та витребування майна з незаконного володіння.

У зв`язку з наявністю обґрунтованих ризиків ускладнення та неможливості виконання рішення суду у даній справі, позивач вважає за необхідне забезпечити позовні вимоги у шляхом накладення арешту на житловий будинок та заборони вчиняти певні дії.

19 серпня 2006 року позивач разом із ОСОБА_2 набула у спільну сумісну власність будинок за адресою АДРЕСА_1 (далі за текстом будинок) - без виділення частки між співвласниками.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 позивач дізналася про те, ОСОБА_2 , без її згоди передав будинок в іпотеку для ПАТ РОДОВІД БАНК.

Після ІНФОРМАЦІЯ_1 (дня смерті ОСОБА_2 ) іпотечне зобов`язання втратило свою цілісність і обмежувалося спадкоємцями та спадковою масою.

23 вересня 2010 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №2-199/2010 було: встановлено вказану обставину про набуття позивачем у спільну сумісну власність вказаного майна, як юридичний факт, який на сьогодні не підлягає доказуванню; визначено частки у спільній сумісній власності між позивачем та ОСОБА_2 кожному по Ѕ. До спільної сумісної власності відносився спірний будинок; Ѕ будинку яка належить позивачу було виділено зі спадкового майна за померлим ОСОБА_2

27 червня 2012 року за позивачем було зареєстровано право власності на Ѕ спірного будинку.

22 липня 2015 року рішенням Апеляційного суду Київської області у справі №369/5674/15-ц було встановлено обставину про те, що ПАТ РОДОВІД БАНК пропустило строк передбачений ч.2 ст.1281 ЦК України.

Відповідно іпотечне зобов`язання припинило свою дію відповідно до ч.4 ст.1281 ЦК України.

Зобов`язання між ПАТ РОДОВІД БАНК та позивачем не виникало, оскільки позивач не була учасником кредитного та іпотечного зобов`язання.

Також позивач не є особою до якої перейшло право власності на предмет іпотеки згідно ст.23 ЗУ "Про іпотеку" (перехід права власності на предмет іпотеки до третьої особи).

Відповідно, станом на 22 липня 2015 року іпотечне зобов`язання було припинено і ПАТ РОДОВІД БАНК не мав права заявляти вимоги до спадкоємців, не говорячи вже про позивача.

Однак, 23 листопада 2020 року ТОВ СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС надіслало для Позивача вимогу про погашення боргу ОСОБА_2 за кредитним договором з ПАТ РОДОВІД БАНК.

Також у вимозі було зазначено про можливість реєстрації за ТОВ СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС права власності на будинок.

Тобто, з 23 листопада 2020 року у позивача з`явилася особа, яка: не визнає її право власності на Ѕ будинку; погрожує примусово позбавити позивача права власності без окремого рішення суду яким дозволено примусове позбавлення права власності.

22 лютого 2021 року зареєстровано право власності на будинок за ТОВ СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС в повному обсязі без відома та згоди Позивача.

При реєстрації права власності на будинок за ТОВ СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС - було погашено запис про право власності Позивача на Ѕ будинку.

05 березня 2021 року зареєстровано право власності на будинок за ТОВ КУА АЛЬПАРІ без відома та згоди Позивача.

Позовна заява містить позовні вимоги, які підлягають забезпеченню, а саме: вимога про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС»; вимога про витребування у ТОВ "КУА «Альпарі» Ѕ будинку за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 .

Вказані позовні вимоги є взаємопов`язаними та переслідують єдину мету - ефективний захист права власності позивача на будинок шляхом визнання незаконним рішення про реєстрацію та витребування будинку у ТОВ КУА АЛЬПАРІ.

Таким чином, такі заходи забезпечення позову як накладення арешту та заборона вчиняти певні дії, відповідають предмету позову та позовним вимогам з точки зору ефективності та доцільності.

Ризик втрати позивачем будинку та ускладнення виконання позитивного рішення станом на час подання даної заяви уже спрацював та діє станом на сьогодні.

Захищаючи своє право власності позивач, ще у грудні 2020 р. подавала заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо будинку, що підтверджується відповідними відомостями.

Однак такий спосіб захисту права власності від рейдерського захоплення не є ефективним на 100%, оскільки передбачає наявність часових вікон в період яких реєстраційні дії можуть все ж таки бути здійснені.

Саме в одне з таких часових вікон ТОВ СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС і зареєструвало на себе право власності на будинок.

В подальшому, для того щоб ускладнити позивачу захист свого права власності, ТОВ СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС продало будинок для ТОВ КУА АЛЬПАРІ.

Тобто, факт перешкоджанню позивачу захищати своє право власності є встановленим.

10 березня 2021 року невідомі особи, близько 10 чоловік, які називалися представниками ТОВ КУА АЛЬПАРІ здійснили організований напад на сім`ю ОСОБА_1 та її будинок.

Проникаючи на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 вказані особи використовували спеціальні інструменти для того щоб зрізати замки на вхідній калітці та вхідних дверях будинку.

Також розбили вікно на першому поверху будинку для того щоб проникнути всередину будинку.

Один з нападників був одягнутий в спеціальний одяг на випадок, якщо в дворі буде собака.

Проникнувши на територію будинку нападники погрожували ОСОБА_1 та її сім`ї фізичною розправою.

Також погрожували позбавити її та її сім`ю всього майна.

При цьому, у зазначених осіб не було рішення про примусовий вхід до будинку у якому проживає позивач.

З приводу незаконного нападу на будинок було внесені відомості до реєстру досудових розслідувань.

Цивільний процесуальний закон дозволяє забезпечувати позов шляхом накладення арешту на майно при наявності обґрунтованої вірогідності того, що позивач не зможе ефективно захистити свої права.

Представник позивача у вказаній заяві відзначає, що в даному випадку мова про вірогідність уже не йде, дана заява обґрунтовується конкретними діями відповідачів, які уже перешкоджають позивачу захищати своє право власності.

Станом на сьогодні ТОВ КУА АЛЬПАРІ не визнає право власності позивача на Ѕ будинку та право проживання у будинку, шо підтверджуються наступним,

06 липня 2021 року позивач дізналася, що крім неї у будинку мають зареєстроване місце проживання ще 2 невідомі особи, які з`явилися після того, як ТОВ КУА АЛЬПАРІ стало власником будинку, що підтверджується довідкою про зареєстрованих у будинку осіб.

Після отримання рішення про задоволення позовних вимог у даній справі, позивачу потрібно буде звертатися до зареєстрованих у будинку осіб з позовами про усунення перешкод у користуванні будинком та їх виселення, що обставину про ускладнення виконання рішення сулу.

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 є єдиним місцем проживання позивача, що підтверджується відомостями з реєстру речових прав на нерухоме майно.

Наявність можливості проживати у даному будинку безпосередньо впливає на можливість захищати позивачем свої права та доводити свою позицію у даному спорі.

ТОВ КУА АЛЬПАРІ, будучи формальним власником будинку, має можливість ініціювати процес виселення позивача з будинку.

Також ТОВ КУА АЛЬПАРІ має можливість укласти договори з постачальниками комунальник послуг та припинити постачання комунальних послуг до будинку. Це призведе ускладнення виконання рішення суду, оскільки дозволятиме ТОВ КУА АЛЬПАРІ перешкоджати позивачу користуватися будинком.

Відсутність ефективних заходів забезпечення позову дає можливість ТОВ «КУА АЛЬПАРІ»: знову відчужити будинок та земельну ділянку, що призведе до необхідності залучення до справи кожного нового власника нерухомості, який може зловживати своїми процесуальними права та оскаржувати позитивне рішення суду; змінити цільове призначення будинку, що призведе до неможливості Позивача захистити своє право власності, оскільки буде відсутній об`єкт нерухомості на який Позивач має право власності та яких захищає; розділити на окремі об`єкти нерухомості будинок та, що також призведе до неможливості Позивача захистити своє право власності, оскільки буде відсутній об`єкт нерухомості на який Позивач має право власності та захищає; передати будинок у користування іншим особам, що призведе до необхідності залучення до справи кожного нового користувача будинку, який може зловживати своїми процесуальними права та оскаржувати позитивне рішення суду; припинити постачання комунальних послуг до будинку, що призведе неможливості позивача ефективно захищати своє право власності та виконувати рішення суду.

Тому на підставі вище наведеного представник позивача просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 247098632224;

встановлення заборони ТОВ «КУА АЛЬПАРІ» (код ЄДРПОУ 33055360) на користування житловим будинком з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 247098632224 до фактичного виконання рішення суду у даній справі;

встановлення заборони ТОВ «КУА АЛЬПАРІ» (код ЄДРПОУ 33055360) вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу в користування житлового будинку з, надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 247098632224 до фактичного виконання рішення суду уданій справі;

встановлення заборони ТОВ «КУА АЛЬПАРІ» (код ЄДРП0^33055360) вчиняти будь-які дії спрямовані на зміну цільових та технічних характеристик житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 247098632224 до фактичного виконання рішення суду у даній справі;

встановлення заборони АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "КИЇВОБЛГАЗ" (код ЄДРПОУ: 20578072, адреса: Україна, 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Боярка, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 178) припиняти надання послуг по особовому рахунку № НОМЕР_1 , власник рахунку ОСОБА_2 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 до фактичного виконання рішення суду у даній справі з підстав зміни власника майна;

встановлення заборони ТОВ "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ", (код ЄДРПОУ: 42094646, адреса: Україна, 08132, Київська обл.,Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 8 В) припиняти надання послуг по особовому рахунку № НОМЕР_2 , власник рахунку ОСОБА_2 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 до фактичного виконання рішення суду у даній справі з підстав зміни власника майна;

встановлення заборони ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (код: 40121452, адреса: Україна, 04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 1) припиняти надання послуг по особовому рахунку № НОМЕР_3 , власник рахунку ОСОБА_1 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 до фактичного виконання рішення суду у даній справі з підстав зміни власника майна;

встановлення заборони для Відділу реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області вчиняти дії спрямовані на реєстрацію місця проживання та/або перебування будь-яких осіб за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 247098632224 до фактичного виконання рішення суду у даній справі з підстав зміни власника майна;

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали цивільної справи суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Таким чином, невжиття заходу забезпечення позову може призвести до порушення охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, утруднення виконання рішення суду попередженням потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/5745/18.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову у вигляді арешту майна та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття такого заходу забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач зможе здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

При цьому, накладення арешту на спірне майно по суті не призведе до обмеження прав відповідача на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Щодо заборони АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "КИЇВОБЛГАЗ", ТОВ "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" та ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" здійснення припинення надання послуг по особових рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 19 Господарського кодексу України забороняється незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб.

Пунктом 4 ст. 3 ЦК України свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, є засадою цивільного судочинства. Тому втручання державних органів у господарську діяльність підприємств не допускається.

При вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує те, що заборона АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "КИЇВОБЛГАЗ", ТОВ "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" та ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" здійснення припинення надання послуг по своїй суті є втручанням у діяльність підприємства, а відтак такий вид заходу забезпечення позову може призвести до негативних наслідків, а саме буде втручанням у господарську діяльність.

Щодо заборони ТОВ «КУА АЛЬПАРІ» на користування житловим будинком, вчинення будь-яких дій, спрямованих на передачу в користування житлового будинку та на зміну цільових та технічних характеристик житлового будинку, а також встановлення заборони для Відділу реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області вчиняти дії спрямовані на реєстрацію місця проживання та/або перебування будь-яких осіб у спірному будинку суд дійшов наступного висновку.

Так, предметом даного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Отже, заявлення такої вимоги неволодіючим власником презюмує перебування майна, що є предметом спору у фактичному володінні відповідача за позовом і правомірність такого володіння не спростована, допоки спір про право між сторонами не буде вирішений судом.

Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна (арешт майна) без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Отже, інші, окрім арешту, заходи забезпечення позову очевидно є неспівмірними з предметом заявлених у справі позовних вимог, є невиправданим надмірним обмеженням похідних речових прав на спірне майно.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Дослідивши письмові матеріали справи, та враховуючи, що вид забезпечення позову, вказаний у заяві позивача, в частині накладення арешту на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 247098632224 є співмірним із заявленими позовними вимогами, суддя вважає за доцільне вжити захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 247098632224.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву - задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову накласти арешт на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 247098632224.

В решті вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивач: ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 тел. НОМЕР_5 .

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС» м.Київ, Печерський р-н, Печерський узвіз , буд. 13, оф. 23, 01021 Код ЄДРПОУ: 39425460.

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами «Альпарі» м. Київ, вул. Суворова, 401010 Код ЄДРПОУ : 33055360

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Теплюк Галина Михайлівна АДРЕСА_2 , тел. . НОМЕР_6

Суддя: Фінагеєва І.О.