ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25 листопада 2021 року м. ТернопільСправа № 921/321/18

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

розглянувши заяву № 02-20/90 від 23.11.2021 ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» ( вул.Шашкевича, 3/71, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 21133679) - Кобельника Олега Сергійовича ( свідоцтво арбітражного керуючого № 473 від 12.03.2013, вул.Котика, 7, оф.401, м.Львів, 79014)

про забезпечення майбутнього позову в межах провадження у справі № 921/321/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт»

ВСТАНОВИВ: 23.11.2021 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» (вул.Шашкевича, 3/71, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 21133679) - Кобельник Олег Сергійович (свідоцтво арбітражного керуючого № 473 від 12.03.2013, вул.Котика, 7, оф.401, м.Львів, 79014) звернувся до господарського суду Тернопільської області із заявою про забезпечення майбутнього позову /позивач ТОВ «Стар Софт»; майбутній відповідач - ТОВ «Бріар», вул.Валова, 5, м.Тернопіль; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Мельничук Іванна Ігорівна, смт.Велика Березовиця Тернопільської області, вул.С.Бандери, 26 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації/ в межах провадження у справі № 921/321/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» шляхом накладення арешту на квартиру № 3 в будинку № 3 по вул.Валова в м.Тернополі, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2497339761040.

Подану заяву про забезпечення позову ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» - Кобельник Олег Сергійович обґрунтовує наступним:

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" ( вул. Шашкевича, 3/71, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 21133679) - визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", вул.Шашкевича, 3/71, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 21133679 строком на 12 місяців та ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Кобельника Олега Сергійовича ( вул. Котика, буд. 7, оф. 401, м. Львів,79014, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 473 від 12.03.2013 року).

В ході здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором сформовано ліквідаційну масу, до складу якої включено нерухоме майно, зокрема, квартиру № 3 площею 51,3 кв.м. в будинку № 3 по вул.Валова в м.Тернополі, про що складено інвентаризаційний опис № 5 від 26.08.2021.

Право власності на зазначене нерухоме майно було зареєстровано за банкрутом Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» ( вул. Шашкевича, 3/71, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 21133679) в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна: 35857934 /інформаційна довідка № 170204130 від 12.06.2019/. Крім того, наявність вказаної квартири на праві власності ТОВ «Стар Софт» підтверджена в ході інвентаризації майна ТОВ «Стар Софт», яка проводилась під час процедури розпорядження майном директором ТОВ «Стар Софт» Пароновим С.В.

В межах ліквідаційної процедури комітетом кредиторів надано згоду на продаж майна: двохкімнатної квартири загальною площею 51,3 кв.м. за адресою: Тернопільська обл., м.Тернопіль, вул.Валова, буд.3, кв.3 /додаткова інформація: Вхід у зазначену квартиру замурований. Згідно відповіді колишнього керівника, зазначена квартира об'єднана з двома іншим квартирами, квартирами № 4 та № 9. Оригінали документів відсутні/, на запропонованих ліквідатором умовах /Протокол № 7 зборів комітету кредиторів ТОВ «Стар Софт» від 05.10.2021).

22.11.2021 ліквідатором виявлено, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира № 3 в буд.3 по вул.Валовій в м.Тернополі з 01.11.2021 протиправно перереєстрована на праві власності за іншою особою, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Бріар» ( (вул. Валова, 5, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 33011779); реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2497339761040.

В якості підстав для реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «Бріар» в Державному реєстрі речових прав вказано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61379352 від 05.11.2021, прийняте державним реєстратором Великоберезовицької селищної ради Тернопільської області Мельничук Іванною Ігорівною на підставі наступних документів: протоколу загальних зборів № 77 від 18.01.2018 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 18.01.2018.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» вважає, що спірна квартира протиправно вибула з володіння банкрута /з ліквідаційної маси/ без волі банкрута з огляду на наступне:

- Будь-які документи, які б були датовані датою, що передує порушенню провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт», і які б передбачали правовий наслідок у вигляді переходу права власності на спірну квартиру до ТОВ «Бріар» - не укладались та відсутні;

- Будь-які зобов'язання ТОВ «Стар Софт» по передачі спірного нерухомого майна у власність ТОВ «Бріар» відсутні;

- В ході інвентаризації майна ТОВ «Стар Софт», яка була проведена в рамках процедури розпорядження майном боржника, вказана квартира була вивалена як така, що існує в натурі та належить боржнику станом на дату інвентаризації - 26.02.2019. Право власності на спірну квартиру було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно до 05.11.2021, після чого на підставі рішення державного реєстратора від 05.11.2021 було з 01.11.2021 зареєстроване за ТОВ «Бріар» в Державному реєстрі речових прав під реєстраційним номером 2497339761040;

- Ні в ході процедури розпорядження майном боржника, ні в подальшому спірна квартира банкрутом не відчужувалась, не погоджувалась її передача на виконання зобов'язань банкрута, що виникли в минулому;

- Будь-які кредиторські вимоги ТОВ «Бріар» до банкрута ТОВ «Стар Софт» не заявляло, в реєстрі вимог кредиторів вимоги ТОВ «Бріар» відсутні.

- Повноваження щодо розпорядження майном банкрута належать виключно ліквідатору, який діє на виконання рішень комітету кредиторів. Комітетом кредиторів ТОВ «Стар Софт» не приймалось жодних рішень, які б передбачали передачу права власності на спірну квартиру на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріар». Ліквідатором банкрута не вчинялись жодні правочини, спрямовані на передачу права власності на спірну квартиру від банкрута до ТОВ «Бріар», в тому числі і на підставі правочинів, які були б вчинені до порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, вибуття спірної квартири з володіння /ліквідаційної маси/ банкрута стало наслідком не волевиявлення банкрута /ліквідатора, комітету кредиторів/, а наслідком протиправних маніпуляцій із записами в державному реєстрі, внаслідок чого, без установлених законом підстав, право власності на спірне нерухоме майно було зареєстроване за ТОВ «Бріар».

Наведене спонукає ліквідатора ТОВ «Стар Софт» реалізувати його обов'язок та звернутись до суду з позовом про витребування спірної квартири з чужого незаконного володіння та про скасування державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «Бріар».

Водночас підготовка позову, який повинен бути нормативно та документально обґрунтованим, до якого повинні бути долучені всі наявні докази, вимагає значних часових витрат. З наведених причин на дату подання заяви про забезпечення позову, позов ще не пред'явлено до суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, суд встановив:

Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з ч.1, 5, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Як зазначалось вище, Постановою Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" ( вул.Шашкевича, 3/71, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 21133679) - визнано банкрутом.

В силу приписів Кодексу України з процедур банкрутства відчуження майна банкрута та задоволення вимог кредиторів відбувається виключно в межах ліквідаційної процедури.

Однак, як вбачається з поданих ліквідатором доказів в обґрунтування поданої заяви про забезпечення майбутнього позову, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 22.11.2021 - нерухоме майно - квартира № 3 в будинку № 3 по вул.Валовій в м.Тернополі 01.11.2021 зареєстровано на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бріар» державним реєстратором Мельничук І.І. на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 18.01.2018, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Бріар»; протоколу загальних зборів, серія та номер: 77, виданий 18.01.2018, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Софт».

Тобто спірне нерухоме майно - квартира № 3 в будинку № 3 по вул. Валовій в м.Тернополі вибуло з власності банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт».

Предметом майбутнього позову ТОВ «Стар Софт» в особі ліквідатора Кобельника О.С. є витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна - квартири № 3 в будинку № 3 по вул.Валовій в м.Тернополі.

Оскільки у даному випадку позивач має намір звернутися до господарського суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18; у Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 908/4828/15 (908/911/20) щодо розгляду клопотання ліквідатора банкрута про забезпечення позову шляхом накладення арешту в ліквідаційній процедурі.

Враховуючи наведене, розглянувши заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт», ідентифікаційний код 21133679 - Кобельника Олега Сергійовича та надавши оцінку, викладеним у ній обставинам, суд вбачає наявність зв`язку між заявленим майбутнім позивачем заходом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру № 3 в будинку № 3 по вул. Валова в м.Тернополі, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2497339761040, яка вибула із власності банкрута ТОВ «Стар Софт».

Суд вважає, що такий захід забезпечення позову може допомогти уникнути до моменту вирішення спору у даній справі іншої низки правочинів та перереєстрації прав власності на спірне майно до інших осіб, що, у разі визнання позовних вимог законними та обґрунтованими і прийняття рішення про їх задоволення, утруднить та затягне його виконання.

Натомість, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що рішення судів повинні виконуватись та не бути формальними, а призводити до реального, можливого та ефективного відновлення порушених прав.

На думку суду вказані заходи є адекватними та забезпечать збалансованість інтересів сторін та забезпечать можливість фактичного виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 136 - 140, 233, 234,235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву № 02-20/90 від 23.11.2021 ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» (вул.Шашкевича, 3/71, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 21133679) - Кобельника Олега Сергійовича ( свідоцтво арбітражного керуючого № 473 від 12.03.2013, вул..Котика, 7, оф.401, м.Львів, 79014) про забезпечення майбутнього позову в межах провадження у справі № 921/321/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» - задовольнити.

2. Вжити заходи до забезпечення позову /який позивач має намір подати/ ТОВ «Стар Софт» до відповідача - ТОВ «Бріар», вул.Валова, 5, м.Тернопіль; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Мельничук Іванна Ігорівна, смт.Велика Березовиця Тернопільської області, вул. С.Бандери, 26 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації/ в межах провадження у справі № 921/321/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» - шляхом накладення арешту на квартиру № 3 в будинку № 3 по вул. Валова в м.Тернополі, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2497339761040.

3. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" (вул. Шашкевича, 3/71, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 21133679) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кобельника Олега Сергійовича ( вул. Котика, буд. 7, оф. 401, м. Львів,79014, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 473 від 12.03.2013 року).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бріар» ( 46001, м.Тернопіль, вул.Валова, 5, ідентифікаційний код 33011779).

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

5. Дана ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

6. Копію ухвали направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення:

- Товариству з обмеженою відповідальністю «Стар Софт», вул.Шашкевича, 3/71, м.Тернопіль;

- арбітражному керуючому Кобельнику Олегу Сергійовичу, вул.Котика, 7, оф. 401, м.Львів, 79014;

- ТОВ «Бріар», вул.Валова, 5, м.Тернопіль;

- державному реєстратору Мельничук Іванні Ігорівні, смт.Велика Березовиця Тернопільської області, вул.С.Бандери, 26.

Повний текст ухвали підписано 25.11.2021.

Суддя А.М. Сидорук