Справа № 428/6260/21

Провадження №2/428/1352/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021р. Сєвєродонецький міський суд

Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Підгорній Я.Е.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою Старовойтова Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, треті особи - Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Служба захисту дітей Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області,

встановив:

Адвокат Старовойтов О.В. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, треті особи - Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Служба захисту дітей Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської област, мотивуючи вимоги тим, що позивач ОСОБА_2 (шлюбне прізвище - ОСОБА_2 ) та відповідач ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі заочного рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.12.2013р. по справі №428/8386/13-ц. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої за рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.01.2012р. з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 (шлюбне прізвище - ОСОБА_2 ) стягуються аліменти. Однак, відповідач ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки не виплачує, внаслідок чого загальна заборгованість по сплаті аліментів складає 133072,12грн.. Дитина постійно проживає разом з позивачем. З 2012р. відповідач ОСОБА_3 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не спілкується з дитиною, участі у житті доньки не приймає. 24.04.2019р. позивачем ОСОБА_2 було отримано паспорт громадянина у зв`язку з відновленням дошлюбного прізвища. Тому, Старовойтов О.В. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом і просить суд визначити місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_2 за місцем її реєстрації та проживання.

26.07.2021р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні та відстрочено позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви до суду.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника позивача Старовойтова О.В. до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача ОСОБА_2 , позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав. Представник третіх осіб Семиряжко А.С. у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позову не заперечувала.

У зв`язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи , суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №176357-2019 від 14.05.2019р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 01.06.2018р.. Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.09.2012р. (ВП №34358407), відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №1227/655, виданого 01.03.2012р. Сєвєродонецьким міським судом Луганської області про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 ч. від усіх видів заробітку щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.01.2012р. і до повноліття дитини. Відповідно до повідомлення Служби у справах дітей Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області №542 від 29.09.2021р., надати відповідний висновок щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог щодо визначення місця проживання ОСОБА_5 із позивачем ОСОБА_2 , суд враховує наступне.

Згідно ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.161 СК України).

Згідно ч.3 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

У 6-му принципі Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, яку Україною було ратифіковано у встановленому законом порядку та яка діє на час виникнення спірних правовідносин, дитина для повного та гармонійного розвитку має потребу у любові та розумінні. Дитина повинна, коли це можливо, зростати під опікою та під відповідальністю своїх батьків та у всякому випадку в атмосфері любові, а також моральної та матеріальної забезпеченості. Окрім того вказаним принципом закріплено, що малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли наявні виключні до того обставини, бути розлученою із матір`ю.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст.160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ст.7 СК України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням їх інтересів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Відповідач до підготовчого засідання надав заяву в якій визнав позов.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на зазначене, враховуючи визнання позовних вимог відповідачем, суд вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, сумніву у суду не викликають і вважаються судом доведеними, у зв`язку із чим позов Старовойтова О.В. в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, треті особи - Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Служба захисту дітей Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи відстрочення позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви до суду, визнання відповідачем позову та задоволення позовної заяви, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908грн..

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 141, 200, 206, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України , ст.ст. 141, 160-161 СК України , суд -

вирішив:

Позовну заяву Старовойтова Олександра Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ), в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) про визначення місця проживання дитини, треті особи - Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (місцезнаходження: (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, 32), Служба захисту дітей Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (місцезнаходження: (код ЄДРПОУ 26023636, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, 32а), задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 ) за місцем її реєстрації та проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 908грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І. О. Юзефович