Справа № 308/4209/13-к

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2021 року                                                                місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

секретаря судового засідання Вільчак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідачів – обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, поданого в межах кримінальної справи у об`єднаному кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває справа за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідачів – обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, поданого в межах кримінальної справи у об`єднаному кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Позовна заява ОСОБА_4 (правонаступником якого є ОСОБА_1 ), подана у останній редакції мотивована тим, що злочинними діями відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були підтверджені в ході здійснення слідства та вироком суду від 11.06.2015, йому було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 180 800 грн., що підтверджується договорами №2006 від 03.10.2007, №3004 від 07.02.2008, №2903 від 05.08.2008, №3170 від 07.11.2008, а також доданими до них прибутковими касовими ордерами.

Також наголошує, що злочинними діями відповідачів йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 589 048 грн.

Враховуючи викладене, просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь майнову шкоду з урахуванням інфляційних збитків у розмірі 282 590,19 грн. та моральну шкоду у сумі 589 048 грн.

Згідно поданої позовної заяви ОСОБА_1 у останній редакції позивач вказує, що злочинними діями відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були посадовими особами КС «Централь-Старт» було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 182 426 грн., що підтверджується договорами №777 від 04.10.2005, №7028 від 28.03.2007, №2201 від 30.06.2008, №2297 від 07.08.2008, №3321 від 05.09.2008, №3126 від 30.09.2008 та №3171 від 07.11.2008, а також доданими до них прибутковими касовими ордерами.

Зазначає, що злочинні дії відповідачів підтверджені в ході здійснення слідства та вироком суду, який набув законної сили. Одночасно вважає, що злочинними діями відповідачів йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 643 000 грн.

Враховуючи викладене, просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь майнову шкоду у розмірі 182 426 грн. та моральну шкоду у сумі 643 000 грн.

В матеріалах справи міститься відзив представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Цебрик Л.В., зміст якого зводиться до того, що 05.02.2010 року стосовно відповідачів було порушено кримінальну справу, в межах якої ОСОБА_5 було визнано потерпілим.

Вказує, що позивач ОСОБА_4 подав позов до відповідачів під час кримінального провадження та рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.05.2010 у справі №2-2681/10 з кредитної спілки «Централь-Старт» стягнуто на користь позивача заборгованість за тими самими договорами, за якими останній просить стягнути кошти з відповідачів, а саме за договорами № 3004 від 07.02.2008 року, № 2903 від 05.08.2008 року, № 2006 від 03.10.2007 року, № 3170 від 07.11.2008 року.

Зазначає, що рішенням суду встановлено існування договірних відносин між кредитною спілкою та ОСОБА_5 , тобто, що кошти, внесені ним у спілку, перейшли у власність спілки. Тому, належним відповідачем у даному спорі є саме кредитна спілка, а не ОСОБА_6 . Крім того, повторне стягнення з відповідача тих сум, які суд вже стягнув з кредитної спілки, буде свідчити про подвійну відповідальність, яка не передбачена законом.

Тому, просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався правом на участь у судовому засіданні та його представник – адвокат Петрунь М.М. подав заяву, згідно якої просив задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не скористалися правом на участь у судовому засіданні та згідно поданої раніше їх представник – адвокатом Краснощок О.Г. заяви він просив розглянути справу без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.06.2015 року у справі № 308/4209/13-к ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України і призначено їй покарання у вигляді дев`яти років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями у фінансово-кредитних установах строком на три роки, з конфіскацією усього майна, що належить їй на праві власності; ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України і призначено їй покарання у вигляді восьми років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями у фінансово-кредитних установах строком на три роки, з конфіскацією усього майна, що належить їй на праві власності.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 25.07.2016 вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.06.2015 року щодо обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191 КК України скасовано в частині розв`язання цивільного позову, а матеріали провадження в цій частині направлено на новий судовий розгляд до того ж суду в порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишено без змін.

Тому, суд приходить до висновку, що даний цивільний позов, поданий у межах кримінального провадження, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства та до них повинні застосовуватись норми ЦПК України.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.06.2015 року у справі №308/4209/13-к, яким засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , таким зокрема встановлено, що обвинувачені заволоділи грошовими коштами потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які вони вкладали на депозитні рахунки за наступними договорами: №2006 від 03.10.2007, №3004 від 07.02.2008, №2903 від 05.08.2008, №3170 від 07.11.2008, №777 від 04.10.2005, №7028 від 28.03.2007, №2201 від 30.06.2008, №2297 від 07.08.2008, №3321 від 05.09.2008, №3126 від 30.09.2008 та №3171 від 07.11.2008.

Цивільний кодекс України у статті 1212 зобов`язує особу, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Також, згідно частини 1 статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

На підставі частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, у позивача виникло право на відшкодування йому завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди.

З оглянутого рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.05.2010 судом встановлено, що таким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 , стягнуто з КС «Централь-Старт» на його користь членські внески та нараховані відсотки за договорами №3004 від 07.02.2008, №2903 від 05.08.2008, №2006 від 03.10.2007, №3170 від 07.11.2008 на загальну суму 290 788,2 грн.

Також, згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.02.2010 судом частково задоволено уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнуто з КС «Централь-Старт» на його користь членські внески та нараховані відсотки за договорами №3004 від 07.02.2008, №2903 від 05.08.2008, №2006 від 03.10.2007, №3170 від 07.11.2008 на загальну суму 213 920,73 грн.

Вказаними рішеннями судів додатково підтверджено факт передачі позивачами власних грошових коштів на депозитні рахунки спілки, якими в подальшому заволоділи відповідачі.

Суд не приймає до уваги твердження представника ОСОБА_3 – адвоката Цебрик Л.В. про відсутність підстав для задоволення позову до його довірительки з тих підстав, що рішеннями судів уже було стягнуто грошові кошти із кредитної спілки, осікльки вироком суду встановлено, що саме посадові особи КС «Централь-Старт» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заволоділи грошовими коштами вкладників, тому у позивачів виникло право на звернення до суду з позовом до обвинувачених – відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Проте, суду не надано належного розрахунку на підтвердження заявлено розміру майнової шкоди, яку позивач ОСОБА_4 (правонаступник ОСОБА_1 ) просить стягнути з відповідачів на суму 282 590,19 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути грошові кошти на суму, яку позивач надав при укладенні договорів у розмірі 180 800 грн.

За такого, суд вважає за необхідне солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдану майнову шкоду на корить ОСОБА_1 на загальну суму 363 226 грн.

Одночасно, виходячи з положень ст. 23 ЦК України позивач просить відшкодувати моральну шкоду.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_4 (правонаступником якого є ОСОБА_1 ) та ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральну шкоду на загальну суму 1 232 048 грн., суд констатує наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" судам роз`яснено, оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Позивач вказав, що неправомірними діями відповідачів йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із незаконним заволодінням його грошовими коштами, а тому вважає, що йому завдано моральну шкоду у розмірі 1 232 048 гривень.

Згідно з п. 9 Постанови ВСУ № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

За такого, суд вбачає підстави для застосування до спірних правовідносин сторін загальної норми цивільного законодавства України щодо підстав для відшкодування моральної шкоди, що найбільш відповідатиме вимогам розумності та справедливості, основним засадам соціальної та правової держави Україна, як закріплено в ст. 3 Конституції України - що саме права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

При цьому, визначаючи розмір заподіяної шкоди, суд виходить із принципів виваженості, розумності та справедливості, враховує глибину понесених позивачем моральних страждань та те, що ним не вказано, які саме негативні наслідки для здоров`я чи його повсякденної діяльності вони спричинили, зважає на погрішення його стану здоров`я, тривалий судовий розгляд кримінального провадження та подальший розгляд справи у порядку цивільного судочинства, суд вважає за необхідне стягнути із відповідачів на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 300 000 гривень.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем частково було надано належні докази на підтвердження своїх тверджень та такі не знайшли свого спростування доводами відповідачів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є достатньо обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 81, 82, 258, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 23, 1166, 1213 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідачів – обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, поданого в межах кримінальної справи у об`єднаному кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , солідарно на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 363 226 (триста шістдесят три тисячі двісті двадцять шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі по 150 000 (сто тисяч) гривень з кожної.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Т.Р. Деметрадзе