2-о-23/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13 січня 2011 року. Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Калитки О.М.

народних засідателів Коверги Н.С.

                                       Завазєєвої С.М.

при секретарі судового засідання Мурашовій С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,

встановив:

Заявник звернувся до суду з вищеназваною заявою посилаючись на те, що в серпні 2008 року його батько ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 виїхав на заробітки в Росію і з того часу будь –яких відомостей про місце перебування їй невідомо. Визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім необхідно заявнику для зняття його з реєстраційного обліку.

У судовому  засіданні заявник підтримав заяву та пояснив, що ОСОБА_3 є його батьком, який зареєстрований в АДРЕСА_1, який належить йому на праві власності, Визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім необхідно йому для зняття його з реєстраційного обліку щоб не сплачувати за нього комунальні послуги.   

Суд, заслухавши пояснення заявника, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню.

У судовому  засіданні встановлено, що постійним місцем проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є АДРЕСА_1 в м. Лисичанську, який з серпня 2008 року не проживає за місцем свого постійного проживання і відомостей про місце його перебування немає. Ці обставини підтверджуються довідкою, виданою Лисичанським МВ УМВС, що розшук ОСОБА_3 результатів не дав (а.с.5).

Згідно ст.. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому ( гуртожиток, готель, тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Оскільки більш ніж протягом року в місці постійного проживання ОСОБА_3 немає відомостей про місце його перебування, суд доходить висновку про можливість визнати його безвісно відсутнім, що необхідно заявниці для зняття його з реєстраційного обліку.

На підставі викладеного та ст.ст..29, 43 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215, ч. 4 ст. 234, 246-249 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_5 про визнання особи безвісно відсутньою задовольнити.

Визнати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Лисичанська Луганської області безвісно відсутнім.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня після його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду.

Суддя:       

                                                                       Народний засідатель:

                                                              Народний засідатель: