Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1607/21

Провадження №2-о/433/336/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24.11.2021 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді  Гавалешка П.С.,

за участю секретаря судового засідання Рєзнікової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Лозно-Олександрівська селищна рада Луганської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем,

ВСТАНОВИВ:

До суду з відповідною заявою звернулась заявник, яка в обґрунтування вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганську померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно – земельний пай у землях колишнього КСП «Комуніст» Троїцького району Луганської області, земельна ділянка площею 6,47 га, що знаходиться на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області, недоотримана пенсія. Постановою від 13.08.2021 приватний нотаріус Сватівського районного нотаріального округу Гапочка Е.Г. відмовила їй у видачі свідоцтва про спадщину в зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували факт постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час м. Луганськ знаходиться на непідконтрольній українській владі території, в зв`язку з чим у неї відсутня можливість отримати документ, який би підтверджував факт постійного проживання разом зі спадкодавцем. Тому, зважаючи на вказані обставини, вона вимушена звернутися до суду з даною заявою.

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 04 листопада 2021 року відкрито провадження у даній справі.

Заявник надала суду заяву про розгляд справи без її участі, просила задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

Заінтересована особа - Лозно-Олександрівська селищна рада Луганської області в судове засідання свого представника не направили, причини неявки суду не повідомили.

Суд не вбачає передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, та з огляду на розумність строків розгляду справ, вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, що повністю узгоджується з приписами статті 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі,  які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.      

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимогст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогамист.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимогст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 31.05.2018 (а.с.4).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді земельного паю у землях колишнього КСП «Комуніст» Троїцького району Луганської області, земельної ділянки площею 6,47 га, що знаходиться на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області, недоотриманої пенсії (а.с.11-12, 13). Заповіту складено не було.

ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Сватівського районного нотаріального округу Гапочки Е.Г. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 . Але постановою нотаріуса від 13.08.2021 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та роз`яснено про необхідність підтвердження факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 10).

Згідно копії поквартирної картки та картки прописки, за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_2 з 08.12.1965 по дату смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 з 06.03.1981 (а.с. 8-9).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З положень ч. 2ст. 1220 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Суд зазначає, що факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на день її смерті за адресою:  АДРЕСА_1 , достовірно підтверджується письмовими доказами, зміст яких наведений судом вище.

Таким чином, ОСОБА_1 постійно проживала разом із своєю матір`ю ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та прийняла спадщину після її смерті в порядку ст.1261, ч. 3 ст.1268 ЦК України. Встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 має юридичне значення для заявника, адже в такому випадку вона набуває право на спадкування майна померлої.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що обставини, викладені заявником у заяві в обґрунтування своїх вимог є достовірними, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають і вважаються судом доведеними, у зв`язку із чим  заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Лозно-Олександрівська селищна рада Луганської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 13, 258, 259, 263-265, 268, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Лозно-Олександрівська селищна рада Луганської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Лозно-Олександрівська селищна рада Луганської області, вул. Центральна, буд.1, смт. Лозно-Олександрівка Луганської області, код ЄДРПОУ 04335453.

Суддя  П.С. Гавалешко

24.11.21