ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 2-а-32/11

                                                                                           Рядок статзвіту № 68                                                                        

18 січня 2011 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Піскунов В.М.  

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про визнання протиправними дій та рішення суб"єкту владних повноважень, зобов"язання зробити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся  до  суду  з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим,  що  являється постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС І категорії і інвалідом ІІ групи в зв’язку із захворюванням, пов’язаним із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. 13.05.2010 року звертався до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії у відповідності до ст.50, ч.4 ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, однак в перерахунку пенсії йому було відмовлено.  

Управління ПФУ у Костопільському районі повинно було нарахувати йому пенсію, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, але такі нарахування не проводились.

Однак це порушує його права, як інваліда та постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, оскільки відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”зі змінами та доповненнями передбачено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та віднесених до І категорії повинна бути призначена в розмірі не менше 75% мінімальної пенсії за віком, а основна пенсія не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком.   

Просить суд  визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії з 13.05.2010 року по 18.01.2011 року як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда ІІ групи, захворювання якого пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в меншому розмірі, ніж це було встановлено ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов’язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 13 травня 2010 року по 18 січня 2011 року відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”і ст.87 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідач  в  письмовому  запереченні  просить  в  позові  відмовити,  покликаючись  на  те,  що діяв  в  межах  повноважень,  наданих  йому  законами  України  та  підзаконними нормативно-правовими  актами. Просить  справу  розглянути  у  відсутності  представника  відповідача.

Розглянувши  в  порядку скороченого  провадження  доводи,  викладені  позивачем,  заперечення  відповідача  та  дослідивши  письмові  докази,  суд  вважає,  що  позов  підлягає  до задоволення.     

Як встановлено судом, позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1, інвалідом другої групи, захворювання якого пов’язане із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Пенсія позивачу призначалася в розмірах відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р №530 та від 17.07.2008р №654 і станом на 01.05.2010 р. становила 1090 грн.

Як особа, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, позивач має право на пенсійне забезпечення згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Зокрема частиною 4 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачено, що розмір пенсій для інвалідів другої групи, захворювання яких пов’язане із роботами на ЧАЕС, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Частиною 1 ст.50 зазначеного Закону передбачено, що особам віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду завдану здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає безпідставними покликання відповідача на застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2008р №654 при нарахуванні пенсії позивачу, викладені у письмовому запереченні, так як норми даної постанови суперечать вимогам ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".   

Таким чином, виходячи з встановлених ч.4 ст.9 КАС України засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд прийшов до висновку про наявність підстав для застосування норм ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині нарахування та виплати позивачу пенсії за період з 13.05.2010 року по 18.01.2011 року.

Суд визнає неспроможними доводи відповідача в частині неможливості застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного у ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, для обчислення пенсій за нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", так як іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і спеціальним законом, розмір мінімальної пенсії за віком не визначено. При цьому, положення ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на підвищення пенсії відповідно до закону. Частиною 4 статті 8 КАС України заборонена відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. 

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  визначеного законом. В зв’язку з цим, суд вважає, що пенсія позивачу має бути призначена та виплачена виходячи з мінімального розміру пенсії за віком визначеному у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно  до  Закону  України  „Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування”  рішення  про  призначення  та  перерахунок  пенсії  приймається  районими  управліннями  Пенсійного  фонду  України  за  місцем  проживання  пенсіонерів,  тому  суд  вважає  управління  Пенсійного  фонду  України  в  Костопільському  районі  належним  відповідачем  у  справі.

Законом України „Про державний бюджет на 2010 рік” та  Законом України „Про державний бюджет на 2011 рік” не передбачено обмежень  чи зупинення дії положень про соціальні виплати, визначених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році та у 2011 році, позивачу, підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

 На підставі наведеного та керуючись ст.ст.9, 11, 71, 86, 94,  160–163, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про визнання протиправними дій та рішення суб"єкту владних повноважень, зобов"язання зробити перерахунок пенсії - задовольнити .

Визнати  неправомірними  дії  Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Костопільському  районі  щодо  ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії та щомісячної додаткової пенсії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов’язати  Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Костопільському  районі  провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії  на ЧАЕС категорії 1, інваліду другої групи, відповідно до ст.ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”і ст.87 Закону України “Про пенсійне забезпечення”в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком визначеному у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 13.05.2010 року по 18.01.2011 року.

   Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Костопільського районного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття судом постанови у порядку скороченого провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:                                                                          Піскунов В.М.