ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 2-а-13/11

                                                                                           Рядок статзвіту № 70                                                                        

18 січня 2011 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Піскунов В.М.  

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про визнання дій незаконними, стягнення невиплаченої щомісячної допомоги до пенсії як дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся  до  суду  з  позовом,  в  якому  просить визнати  дії  відповідача  неправомірними,  стягнути  з  відповідача  недоплачену  щомісячну  соціальну  допомогу  до  пенсії  за  період  з   2007  року  по  червень 2010 року   та  зобов'язати  відповідача  нараховувати  вказану  допомогу  відповідно  до  Закону  України  „Про  соціальний  захист  дітей  війни”.   

В  обгрунтування  своїх  вимог  покликається  на  те,  що  є  дитиною  війни  та  відповідно  до  Закону  України  „Про  соціальний  захист  дітей  війни”  має  право  на  отримання  щомісячної  соціальної  допомоги  до  пенсії,  нарахування  та  виплату  якої  повинен  здійснювати  відповідач.  Однак,  нарахування  та  виплата  вказаної  допомоги  в  2007 році  відповідачем  не  проводилася,  а  у  2008  році  допомога  виплачена  у  неповному  обсязі.  

Позивач  просив  справу  розглянути  у  його  відсутності,  позов  задоволити.

Відповідач  в  письмовому  запереченні  просить  в  позові  відмовити,  покликаючись  на  те,  що діяв  в  межах  повноважень,  наданих  йому  законами  України  та  підзаконними нормативно-правовими  актами.  Крім  того,  вказує,  що  позивачем  пропущено  строк  звернення  до  суду.  Просить  справу  розглянути  у  відсутності  представника  відповідача.

Розглянувши  в  порядку скороченого провадження  доводи,  викладені  позивачем,  заперечення  відповідача  та  дослідивши  письмові  докази,  суд  вважає,  що  позов  підлягає  до  часткового  задоволення.     

Судом  встановлено,  що  позивач  наділений  правовим  статусом  дитини  війни  та  знаходиться  на  обліку  в  Управлінні  Пенсійного  фонду  України  в  Костопільському  районі,  що  підтверджується  копією  пенсійного  посвідчення  (  в  матеріалах  справи  )  із  проставленим  у  ньому  штампом  „дитина  війни”.  

Відповідно  до  ст.6  Закону  України  „Про  соціальний  захист  дітей  війни”  від  18  листопада  2004  року,  який  набрав  чинності  з  1  січня  2006  року,  дітям  війни  пенсії  або щомісячне  довічне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії,  підвищуються  на  30  відсотків  мінімальної  пенсії  за  віком.

Пунктом  12  ст.71  Закону  України  „Про  Державний  бюджет  України  на  2007  рік”  від 19  грудня  2006  року  дію  статті  6  Закону  України  „Про  соціальний  захист  дітей  війни” було  зупинено  на  2007  рік  з  урахуванням  ст.111  цього  Закону.  

Відповідно  до  п.41  розділу  ІІ  Закону  України  „Про  Державний  бюджет  України  на 2008  рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України”  від  28  грудня  2007  року  стаття  6  Закону  України  „Про  соціальний  захист  дітей  війни”  була викладена  у  новій  редакції,  відповідно  до  якої  дітям  війни  (  крім  тих,  на  яких поширюється  дія  Закону  України  „Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту”  )  виплачується  підвищення  у  розмірі  надбавки,  встановленої  для  учасників війни.

Рішенням  Конституційного  Суду  України  № 6-рп/2007 від  9  липня  2007  року  зміни,  внесені  п.12  ст.71  Закону  України  від  19  грудня  2006  року  № 489-У,  визнано  такими,  що  не  відповідають  Конституції  України  (  є  неконституційними  ).  Зміни,  внесені  п.41  розділу  ІІ  Закону  України  від  28  грудня  2007  року  № 107-VІ,  Рішенням  Коституційного  Суду  України  від  22  травня  2008  року  № 10-рп/2008  визнано  такими,  що  не  відповідають  Конституції  України  (  є  неконституційними  ).

Положення  статей  відповідних  законів,  які  визнані неконституційними,  втрачають  чинність  з  дня  ухвалення  Конституційним  Судом України  рішення.  Отже,  положення  п.12  ст.71 Закону  України  „Про  Державний  бюджет  України  на  2007  рік”,  які  визнані неконституційними,  втратили  чинність  з  9  липня  2007  року,  а  положення  п.41  розділу  ІІ  Закону  України  „Про  Державний  бюджет  України  на 2008  рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України”  -  з  22  травня  2008  року.

Таким  чином,  за  періоди  з  9  липня  2007  року  по  31  грудня  2007  року  та  з  22  травня  2008  року  по  31  грудня  2008  року  позивачу  відповідно  до  ст.6  Закону  України  “Про  соціальний  захист  дітей  війни”  повинна  була  проводитися  виплата  підвищення  до  пенсії  як  дитині  війни.  Але,  як  вбачається  з  матеріалів  справи,  позивач  у  вищевказані  періоди  не  отримував  підвищення  до  пенсії  в  розмірі  30  %  мінімальної  пенсії  за  віком,  як  це  визначено  ст.6  Закону  України  „Про  соціальний  захист  дітей  війни”,  хоча  мав  таке  право.

Відтак,  дії  відповідача  щодо  ненарахування  та  невиплати  позивачу  державної  соціальної  допомоги  як  дитині  війни  є  неправомірними,  оскільки  такі  дії  порушують  права  позивача,  гарантовані  статтею  6  вищезгаданого  Закону,  ст.22, 46, 64  Конституції  України.   

Відповідно  до  Закону  України  „Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування”  рішення  про  призначення  та  перерахунок  пенсії  приймається  районими  управліннями  Пенсійного  фонду  України  за  місцем  проживання  пенсіонерів.  Беручи  до  уваги  те,  що  згідно  із  Законом  України  „Про  соціальний  захист  дітей  війни”  дітям  війни  виплачується  підвищення  саме  до  пенсії  або  щомісячного  довічного  грошового утримання  чи  державної  соціальної  допомоги,  що  виплачується  замість  пенсії,  суд  вважає  управління  Пенсійного  фонду  України  в  Костопільському  районі  належним  відповідачем  у  справі.    

Щодо вимог позивача, щодо нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 1 січня по 31 січня 2009р, суд рахує її обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Законом України „Про державний бюджет на 2009 рік”, не передбачено обмежень чи зупинення дії положень про соціальні виплати, визначених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році, позивачу, підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Щодо вимог позивача нарахування пенсії в період з січня по червень 2010 року, та виплати щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни  суд рахує її обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, у зв'язку з тим, що Законом України „Про державний бюджет на 2010 рік”, не передбачено обмежень чи зупинення дії ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Крім  того,  відповідач  наполягає  на  застосуванні  наслідків  пропуску  позивачем  строку  звернення  до  адміністративного  суду.  

Відповідно  до  ч.2  та  ч.3  ст.99  КАС  України  для  звернення  до  адміністративного  суду за  захистом  прав,  свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  річний  строк,  проте  цим Кодексом  та  іншими  законами  можуть  встановлюватися  інші  строки  для  звернення  до  адміністративного  суду.  Згідно  ч.2  ст.87  Закону  України  „Про  пенсійне  забезпечення”  від  5  листопада  1991  року    (  з  наступними  змінами  і  доповненнями  )  суми  пенсій,  не  одержані  своєчасно  з  вини  органу,  що  призначає  або  виплачує  пенсію,  виплачуються  за  минулий  час  без  обмеження  будь-яким  строком.  За  таких  обставин  строк  позовної давності  у  даному  випадку  не  застосовується.

 На підставі наведеного та керуючись ст.ст.9, 11, 71, 86, 94,  160–163, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про визнання дій незаконними, стягнення невиплаченої щомісячної допомоги до пенсії як дитині війни - задовольнити частково .

Визнати  неправомірними  дії  Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Костопільському  районі  щодо  ненарахування  та  невиплати ОСОБА_1 щомісячного  підвищення  до  пенсії  в  розмірі  30  відсотків  мінімальної  пенсії  за  віком  відповідно  до  ст.6  Закону  України  “Про  соціальний  захист  дітей  війни”  за  період  з  09  липня  2007  року  по  31 грудня  2007  року,  з  22  травня  2008  року  по  31  грудня  2008  року,  з 01 січня по 31 січня 2009 року та з 1 січня по 31 червня 2010 року.

Зобов’язати  Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Костопільському  районі  провести нарахування  та  виплату  ОСОБА_1 підвищення  до  пенсії  як  дитині  війни  відповідно  до  ст.6  Закону  України  „Про  соціальний  захист  дітей  війни”  в  розмірі  30  відсотків  мінімальної  пенсії  за  віком  за  період  з 09  липня  2007  року  по  31 грудня  2007  року,  з  22  травня  2008  року  по  31  грудня  2008  року,  з 01 січня по 31 січня 2009 року та з 1 січня по 31 червня 2010 року.

В  задоволенні  решти  позовних  вимог  відмовити  за  безпідставністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Костопільського районного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у порядку скороченого провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:                                                                          Піскунов В.М.