Цивільна справа № 2 - 277/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

17 січня 2011 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді                                         Вийванко О.М.

при секретарі с/з                              Присяжнюк В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник»про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди. Посилаючись на те, що 25 липня 2007 року між ОСОБА_2 та приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник»був укладений договір про пайову участь у будівництві двокімнатної АДРЕСА_1. Згідно п. 1.1 згаданого договору планове закінчення та здача будинку в експлуатацію заплановано на 2010 рік. Попередня базова вартість квартири становила 201 110,00 грн., позивач повністю сплатила вартість квартири. 20 серпня 2008 р. між ОСОБА_3 та приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник»був укладений договір про пайову участь у будівництві однокімнатної квартири № 107 проектною загальною площею 41,05 кв. м. у багатоквартирному будинку в смт. Березовиця, по вул. Лесі Українки, Тернопільського району Тернопільської області. Згідно п. 1.1 згаданого договору планове закінчення та здача будинку в експлуатацію заплановано на 2010 рік. Попередня базова вартість квартири становила 151 885,00 грн., позивач повністю сплатила вартість квартири. Однак приватне підприємство «Тернопільська фірма «Будівельник»не виконало умови договору і не збудувало у 2010 р. позивача квартири. У зв’язку з цим, ОСОБА_2 просить розірвати договір, укладений 25 липня 2007 року між нею та приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник»про пайову участь у будівництві двокімнатної квартири у будинку по вул. Лесі Українки, смт. Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, стягнути з приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" в її користь 201 110,00 грн. сплачених коштів, збитків у вигляді інфляційного знецінення оплачених коштів в розмірі 45 000,00 грн., 100 000 грн. відшкодування завданої моральної шкоди, та судові витрати, ОСОБА_3 просить розірвати договір, укладений 20 серпня 2008 року між нею та приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник»про пайову участь у будівництві однокімнатної квартири у будинку по вул. Лесі Українки, смт. Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, стягнути з приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" в її користь 147 165,00 грн. сплачених коштів, збитків у вигляді інфляційного знецінення оплачених коштів в розмірі 30 000,00 грн., 75 000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди, та судові витрати.

          Представник позивача у судовому засіданні збільшенні позовні вимоги позивачів підтримав та просить суд з мотивів викладених у доповненнях до позовної заяви позов задовольнити та розірвати договір, укладений 25 липня 2007 року між ОСОБА_2 та приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник»про пайову участь у будівництві двокімнатної квартири у будинку по вул. Лесі Українки, смт. Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, стягнути з приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" в її користь 201 110,00 грн. сплачених коштів, збитків у вигляді інфляційного знецінення оплачених коштів в розмірі 119 775,34 грн., 100 000 грн. відшкодування завданої моральної шкоди, та судові витрати, а також розірвати договір, укладений 20 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник»про пайову участь у будівництві однокімнатної квартири у будинку по вул. Лесі Українки, смт. Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, стягнути з приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" в її користь 147 165,00 грн. сплачених коштів, збитків у вигляді інфляційного знецінення оплачених коштів в розмірі 33 232,68 грн., 75 000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди, та судові витрати.

Представник приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" у судове засідання не з’явився, однак подав суду письмові заперечення проти позову. В яких просить у задоволенні позову відмовити, з тих підстав, що дійсно між сторонами був укладений договір на будівництво квартир по вул. Лесі Українки, смт. Березовиця Тернопільського району Тернопільської області. Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію передбачалося у 2010 році. У зв'язку із змінами в економічній ситуації в країні термін закінчення будівництва цього об'єкту може бути перенесено за умови незалежних від відповідача. Також не закінчився період вказаний у п. 1.1. договору, тому позивач передчасно та помилково зроблено висновок про порушення відповідачем істотних умов договору. Крім цього позивачем проігноровано умови Договору визначені у п.2.4, відповідно до яких - при виникненні ситуації, коли сторона-2 (Позивач) розриває угоду, сторона-1 зобов'язується повернути кошти в сумі, що внесена стороною-2 як пайова участь, на момент розриву Договору при умові, що на дану квартиру укладений договір з іншим клієнтом, але не пізніше трьох місяців з моменту першого звернення сторони-2 про розірвання угоди. При цьому відповідно до п. 4 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»від 29 червня 2010 року N 2367-УІ4. - забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва. В порушенні вимог законодавства позивачем не доведено суду будь-якого підтвердження чи обґрунтування своїх вимог щодо стягнення збитків у вигляді інфляційного знецінення оплачених коштів та моральної шкоди.  

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши заперечення представника відповідача, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до частково задоволення виходячи з наступного.

 Судом встановлено, що 25 липня 2007 року між ОСОБА_2 та приватним підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник" був укладений договір про пайову участь у будівництві, надалі – договір від 25 липня 2007 року.

Згідно п. 1 договору від 25 липня 2007 року , приватне підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник" приймає  ОСОБА_2 у пайове будівництво на двох кімнатну АДРЕСА_1 Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію 2010 рік. Попередня базова вартість квартири становила 201 110,00 грн.

Згідно п. 2.1 договору від 25 липня 2007 року, при складанні договору позивач внесла суму 201 110,00 грн., що становить 100 % оплати і є фіксованою до кінця будівництва. Позивач взяті на себе зобов’язання по договору повністю виконав, вніс в касу відповідача кошти в сумі 201 110,00 грн., що стверджується квитанціями.   

Також судом встановлено, що 20 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та приватним підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник" був укладений договір про пайову участь у будівництві, надалі – договір від 20 серпня 2008 року.

Згідно п. 1 договору від 20 серпня 2008 року, приватне підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник" приймає ОСОБА_4 у пайове будівництво на одно кімнатну квартиру № 107, поверх дев’ятий, під’їзд другий, проектною загальною площею 41,05 кв. м, за адресою вул. Лесі Українки, смт. Березовиця Тернопільського району Тернопільської області. Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію 2010 рік. Попередня базова вартість квартири становила 151 885,00 грн.

Згідно п. 2.1 договору від 20 серпня 2008 року, при складанні договору позивач внесла суму 45 069,00 грн., що становить 12,4 кв. м. і перерахунку не підлягають. Залишкову суму 106 016,0 грн., позивач повинен внести до кінця будівництва з фіксацію викупу квадратних метрів. Позивач взяті на себе зобов’язання по договору виконав частково, вніс в касу відповідача кошти в сумі 147 165,00 грн., що стверджується квитанціями.

Відповідно до п. п. 2.2, 2.4 договорів, відповідач зобов’язується:  освоїти внесені кошти в передбачені терміни при відсутності форс-мажорних обставин та забезпечити якість будівельно-монтажних робіт відповідно до ДБН України; до моменту передачі квартири позивачу, відповідач зобов’язується завершити виконання всіх будівельно-монтажних робіт, включаючи цементну стяжку під підлогу, штукатурку стін, вхідні двері, лічильник електроенергії, води, газу, ліфт, дерев’яні вікна; після здачі будинку в експлуатацію відповідач видає позивачу всі необхідні документи для оформлення права власності на вказану в договорі квартиру. При виникненні ситуації, коли позивач розриває угоду, відповідач зобов'язується повернути кошти в сумі, що внесена позивачем як пайова участь, на момент розриву Договору при умові, що на дану квартиру укладений договір з іншим клієнтом, але не пізніше трьох місяців з моменту першого звернення позивача про розірвання угоди.

Стаття 629 Цивільного кодексу України, встановлює, що договір є обов’язковий до виконання сторонами.

Частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

          Із статей 610, 611 ЦК України вбачається, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов’язання.

У судовому засіданні встановлено, що приватне підприємство «Тернопільська фірма «Будівельник»свої зобов'язання щодо будівництва вказаного житлового будинку не виконує і станом на час розгляду справи недобудований житловий будинок за адресою вул. Лесі Українки, смт. Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, не дивлячись на те, що відповідачем встановлено запланований термін введення об'єкта будівництва в експлуатацію 2010 рік, однак вказаного свого зобов'язання не виконав ні у визначений договором строк, ні до цього часу і термін здачі вказаного будинку відповідач не зазначає і на теперішній час.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України, передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, невиконання відповідачем своїх зобов'язань у визначений договором строк є істотним порушенням договору, оскільки позивачі позбавлені можливості отримати оплачену квартиру і відповідно до наданих пояснень сторін вказаний договір в найближчий час виконаний не буде, що призведе до спричинення позивачу значних матеріальних збитків, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача про розірвання договору від 25 липня 2007 року та договору від 20 серпня 2008 року, є законними та доведеними.

Не можуть бути прийняті до уваги судом доводи представника відповідача про заборону розірвання договорів на будівництво, з посиланням на Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", оскільки п. 4 ст. 3 зазначеного Закону передбачено, що забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкту (частини об'єкту) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 % вартості об'єкту (частини об'єкту) житлового будівництва крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкту (частини об'єкту) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкту (частини об'єкту) житлового будівництва. Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, на строк дії цієї статті не здійснюється, а також на п. 2.4 договору, згідно якого при виникненні ситуації, коли сторона-2 (Позивач) розриває угоду, сторона-1 зобов'язується повернути кошти в сумі, що внесена стороною-2 як пайова участь, на момент розриву Договору при умові, що на дану квартиру укладений договір з іншим клієнтом, але не пізніше трьох місяців з моменту першого звернення сторони-2 про розірвання угоди.  

Оскільки вищевказана заборона не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об'єкту будівництва переноситься більше ніж на 18 місяців. Однак як встановлено у судовому засіданні сторонами не погоджений новий термін здачі та введення вказаного об'єкту будівництва в експлуатацію, який вже прострочений, а тому вказаний договір повинен бути розірваний. Крім цього позивачі не одноразово зверталися до відповідачів про розірвання договорів, і з цього часу пройшло більше трьох місяців.    

За таких обставин, суд вважає, що відповідач порушив умови договору, не досягнення між сторонами згоди щодо приведення договору у відповідності з обставинами, які істотно змінилися або його розірвання, що є підставами для розірвання договору від 25 липня 2007 року та договору від 20 серпня 2008 року.

За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.

          Оскільки позивачем було перераховано кошти на виконання відповідачем зобов’язань по будівництво квартир, які не були виконанні і не збудовані та не введенні в експлуатацію вищевказані квартири в строк встановлений договором, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача в користь ОСОБА_2 отриманні кошти за договором від 25 липня 2007 року в розмірі 201 110,00 грн. та стягнути з відповідача в користь ОСОБА_3 отриманні кошти за договором від 20 серпня 2008 року в розмірі 147 165,00 грн.  

Частиною 5 ст. 651 ЦК України, передбачено, що якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

У зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язання позивачі понесли збитки у вигляді інфляційного знецінення оплачених позивачами коштів за договорами, які з урахуванням індексу інфляції для ОСОБА_2 складають 119 775,34 грн., згідно висновку №1532 судово-економічної експертизи від 10 грудня 2010 року, проведеної Тернопільським відділенням Київського науково –дослідного інституту судових експертиз, та ОСОБА_3 складають 33 232,68 грн., згідно висновку №1533 судово-економічної експертизи від 10 грудня 2010 року, проведеної Тернопільським відділенням Київського науково –дослідного інституту судових експертиз.

          Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування  моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням її майна.

          Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.    

          Позивачами не було надано належних та допустимих доказів щодо спричинення їм такої шкоди.

          Крім цього, відповідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»суду необхідно в кожній справі з’ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача в користь позивачів в якості відшкодування завданої моральної шкоди слід відмовити, оскільки сторони не передбачили у договорі відповідальності у виді відшкодування моральної шкоди за невиконання умов договору, крім цього, позивачем не доведено факту завдання йому моральної шкоди внаслідок невиконання умов договору.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо неповернення авансу, та вважає, що слід стягнути з відповідача в користь позивача 39 109,88 грн. інфляційних нарахувань та 12 309,25 грн. три процентних річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивачу ОСОБА_3 ухвалою суду від 05.01.2011 р. у відповідності до ст. 82 цивільного процесуального кодексу України, відстрочено сплату витрат на інформаційно –технічне забезпечення по розгляду справи до ухвалення судового рішення у справі.

Позивачами були понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду судового процесу, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а також  

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 16, 23, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 651, 1167, 1212 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник»про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди –задовольнити частково.

          Договір від 25 липня 2007 року, укладений між приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник»та ОСОБА_2 на будівництво двохкімнатної квартири №67, загальною проектною площею 67,4 кв. м. за адресою вул. Лесі Українки, смт. Березовиця Тернопільського району Тернопільської області. –розірвати.            

          Стягнути з Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" в користь ОСОБА_2, коштів в розмірі 320 885,34 грн. (триста двадцять тисяч вісімсот вісімдесят п’ять гривень 34 копійки), сплачений судовий збір в розмірі 1700,00 грн. (тисячу сімсот гривень 00 копійок) та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120,00 грн. (сто двадцять гривень 00 копійок).

 Договір від 20 серпня 2008 року, укладений між приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник»та  ОСОБА_3 на будівництво однокімнатної квартири №107, загальною проектною площею 41,05 кв. м. за адресою вул. Лесі Українки, смт. Березовиця Тернопільського району Тернопільської області. –розірвати.            

          Стягнути з Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" в користь ОСОБА_3, коштів в розмірі 180 397,68 грн. (сто вісімдесят тисяч триста дев’яносто сім  гривень 68 копійки), сплачений судовий збір в розмірі 1471,65 грн. (тисячу чотириста сімдесят одну гривень 65 копійок) та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120,00 грн. (сто двадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" в користь держави судовий збір в розмірі 228,35 грн. (двісті двадцять вісім гривень 35 копійок).

          У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий –суддя                                                  Вийванко О. М.