Справа № 463/11863/20                                 Головуючий у 1 інстанції: Мармаш В.Я.

Провадження № 22-ц/811/1621/21                 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

за участі секретаря: Савчук Г.В.,

з участю представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 02 березня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: начальник Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Глушко Т., Сокальський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ФОП ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Універсал Банк» на дії державного виконавця щодо визначення вартості (оцінки) нерухомого майна,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2020 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив визнати неправомірними дії державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №ЄДРВП 50077378 щодо визначення вартості (оцінки) будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати недійсним Звіт про оцінку будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складений 10.09.2020 року ФОП ОСОБА_3 .

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 02 березня 2021 року у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі посилається на те, що огляд об`єкту оцінки не проводився або проведено лише поверхнево та лише фронтальної частини будинку.

Вважає, що такий огляд не дає можливості жодним чином оцінити характеристики та технічний стан об`єкту оцінки в цілому та інших особливостей об`єкта, які можуть впливати на можливість його подальшого використання, відповідно обсяг інформації про зазначений об`єкт, отриманий при такому огляді, не є повним та достатнім для визначення об`єктів для порівняння та формування висновків щодо вартості такого майна у Звіті.

Зазначає, що наведений у Звіті оцінки аналіз пропозицій на аналогічні об`єкти, свідчить про відсутність чітких критеріїв при обранні аналогічних об`єктів. Також важливе значення для встановлення таких критеріїв має місце розташування, що не було належним чином враховано.

Стверджує, що при виборі аналогів для порівняння, оцінювачем обрано об`єкти із низьким ступенем порівняльних характеристик відносно об`єкта оцінки.

Вважає, що Звітом оцінки не проведено належний огляд об`єкту оцінки, недостатньо детально виконано опис об`єкта оцінки, не встановлено його технічний стан, особливості його використання, не в повній мірі проаналізовано ринок подібного майна в даному регіоні, а отже висновок про вартість оцінки є необ`єктивним та недостовірним, а встановлена у ньому вартість оцінюваного майна не відповідає ринковій вартості подібного майна.

Зазначає, що скаржником проведено рецензування Звіту про оцінку нерухомого майна, яким підтверджено обґрунтованість позиції скаржника.

Просить скасувати ухвалу суду та постановити нове рішення, якою скаргу задовольнити.

В судове засідання державний виконавець Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ФОП ОСОБА_3 та представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» не з`явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦК України не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця вчинені в межах його компетенції та відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а заявником не наведено належних мотивів та не надано доказів на підтвердження неправомірності дій державного виконавця чи неправильності складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 звіту про оцінку будинку.

Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, в провадженні Сокальського районного відділу державної виконавчої служби знаходиться на виконанні виконавче провадження ЄДРВП №50077378, відкрите за заявою ПАТ «Універсал Банк» за виконавчим листом № 2-2016, виданим 20 січня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 354336,18 грн. солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк».

04 лютого 2016 року начальником відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

В ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника наявне нерухоме майно а саме: житловий будинок загальною площею 70,0 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

06 червня 2018 року державним виконавцем Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про арешт майна боржника, зокрема описано та накладено арешт на житловий будинок загальною площею 70,0 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

26 листопада 2019 року державним виконавцем Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , що діє на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22 вересня 2017 року та Сертифікату суб`єкта оціночної діяльності № 1012/17 від 18 жовтня 2017 року, виданого Фондом Державного майна України, та на підставі Договору про проведення оцінки майна № 18/12/19, укладеного з Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, винесено висновок, яким вартість описаного та арештованого майна відповідно до акту опису і арешту майна, з метою його реалізації для погашення боргу у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» - будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без врахування ПДВ становить 257 950 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом ч.ч.1-3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

За приписами частини п`ятої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Згідно із ч.ч. 1,6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення

Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав») є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 (далі - Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна»), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Так, згідно з приписами пункту 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, під час якого здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка, визначення бази оцінки та подання замовнику істотних умов для укладення договору на проведення оцінки.

У пункті 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» закріплено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Крім того, статтею 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Разом із цим, відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному проваджені, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України 2004 року, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Такий висновок зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі №821/197/18/4440/16.

З матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем, для проведення оцінки нерухомого майна за правилами ст.ст. 20, 57 Закону України «Про виконавче провадження» залучено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 .

Із звіту про оцінку майна вбачається, що всупереч вимогам чинного законодавства необхідний зовнішній та внутрішній огляд та фотографування об`єкту дослідження було проведено не в повному обсязі.

У звіті зазначено, що на дату оцінки стан ремонту та санітарно-технічний стан оцінюваних приміщень встановити неможливо та оцінювачем не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» .

Разом з цим, ознайомлення з об`єктом оцінки полягає у дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та у особистому огляді оцінювачем об`єкта оцінки, тоді як за приписами статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Вказані порушення оцінювача, допущені ним під час складання звіту, є безумовною підставою для визнання незаконними дій державного виконавця по проведенню оцінки майна, а також визнання оцінки недійсною.

Крім того, при застосуванні суб`єктом оціночної діяльності порівняльного методу визначення ціни об`єкту оцінки, не було підібрано приміщення для порівняння, які подібні до приміщень, яке оцінюється, оскільки з об`єктів, які містяться в звіті неможливо визначити жодної ідентифікуючої ознаки цих приміщень , зокрема, щодо площі вказаних приміщень, стану приміщень, внутрішнього ремонту та ін. Правильність обрання суб`єктом оціночної діяльності об`єктів для порівняння має суттєве значення для визначення реальної ринкової ціни об`єкта оцінки.

Згідно рецензії від 23 квітня 2021 року на Звіт про оцінку нерухомого майна – будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.(том 1 а.с. 217-227)

За таких обставин, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відмови у задоволенні скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

З урахуванням вищенаведеного ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця в повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 02 березня 2021 року скасувати.

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № ЄДРВП 50077378 щодо визначення вартості (оцінки) будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнати недійсним Звіт про оцінку будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складеному 10 вересня 2020 року ФОП ОСОБА_3 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2021 року.

Головуючий:                                                                Савуляк Р.В.

Судді:                                                                        Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.