ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                                  справа №  380/20817/21

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23 листопада 2021 рокум.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В. одержавши позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:       

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Львівській області зі сплати єдиного соціального внеску № Ф-3460- 51 від 09.02.2021 на суму 37788,74 грн;

- Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити з інтегрованої

картки платника (ІКП) заборгованість з єдиного соціального внеску ОСОБА_1 у розмірі, визначеному податковою вимогою від № Ф-3460-51 від 09.02.2021 на суму 37788,74 грн;

          - Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області зняти з податкового обліку фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.13 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи” від 27.04.2021 року №1416-IX (далі – КАС України), положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

У газеті “Голос України” від 04.09.2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку.

Абзацом 3 підп.15.17 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України, окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021 року.

Відповідно до ч.6 ст.18 КАС України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Відповідно до ч.8 ст.18 КАС України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до  Закону України  "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

На думку суду, право на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом, стосується саме осіб зареєстрованих в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, які з об`єктивних підстав не можуть подати документи за допомогою цієї ж системи.

Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Частина 7 ст.44 КАС України вказує, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі – Положення), адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.

Абзацом 2 ч.8 ст.18 КАС України передбачено, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно до п.16 розділу ІІІ Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Беручи до уваги вищенаведене, з 05.10.2021 року адвокати зобов`язані зареєструвати свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку та вчиняти процесуальні дії виключно в електронній формі.

Враховуючи зазначене, позовна заява підлягає поверненню, оскільки вона була подана суду без використання сервісу «Електронний суд», що свідчить про використання представником позивача – саме адвокатом, непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду.

Аналогічні правовий підхід застосований Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №540/461/21 в ухвалі від 02.11.2021 року.

Суд звертає увагу, що у даному випадку позовну заяву підписано власноручно адвокатом Горщар С.В. та подано її в письмовій, а не у електронній формі.

Наведене дозволяє суду прийти до висновку, що позовна заява не є підписана у спосіб визначений чинним законодавством України, оскільки адвокат Горщар С.В. повинен подати її через ЄСІТС, з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, як це передбачено п.16 розділу ІІІ Положення.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов, зокрема, не підписано.

З урахуванням викладеного, у відповідності до п.3 ч.4 ст.169 КАС України, суд вважає, що позовну заяву належить повернути позивачу.

При цьому, суд зазначає, що  повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду      із позовною заявою в порядку, встановленому        законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист. До аналогічного висновку дійшов у постанові від 29.09.2021 по справі № 160/12251/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.18, 47, 160, 161, 169, 248, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:    

Позовну заяву за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити дії, - повернути.

Копія ухвали про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.   

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

          Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

          Суддя                                                                            Гавдик З.В.