26.01.2011
справа № 2-а-41/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2011 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді –Пархоменко О.І.,
за участю секретаря судового засідання – Макуха О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ГУМВС України в Сумській області Арєхова Миколи Івановича про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 17 листопада 2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ГУМВС України в Сумській області Арєхова М.І.. про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, в якому вказав, що 7 листопада 2010 року відповідачем складено відносно нього постанову серії ВМ1 № 030485 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за наступних обставин: 7 листопада 2010 року, близько 10 години 00 хвилин позивач, керуючи автомобілем ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Фрунзе в м. Охтирка на якому відключена від трансмісії двигуні стоянкова гальмівна система не забезпечувала нерухомий стан. Позивач вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню з наступних підстав:
Відповідач у справі – інспектор ДПС ГУМВС України в Сумській області Арєхов М.І. у постанові дійшов висновку, що ОСОБА_1 керував чітко невизначеним, неналежним та не існуючим автомобілем ВАЗ 2109 у чітко невизначеному місці у незазначеному напрямку при цьому в процесі руху у автомобіля не працювала стоянкова гальмівна система і не забезпечувала нерухомий стан. При цьому інспектором не були застосовані спеціальні засоби для визначення робото спроможності гальмівної системи. Крім того у постанові не зазначено ряд суттєвих обставин, а саме напрямок руху, час складання постанови, точне місце вчинення правопорушення та інше. Також інспектором під час складання постанови про накладення адміністративного стягнення не були роз’яснені права, передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 63 Конституції України.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд скасувати постанову інспектора ДПС ГУМВС України в Сумській області Арєхова М.І. серії ВМ1 № 030485 від 7 листопада 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав письмову заяву, в якій просив суд задовольнити його позов, справу розглянути за його відсутності.
Відповідач Арєхов М.І. в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, письмових заперечень на позов не надав, тому суд розглядає справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 128 КАС України.
У зв’язку з неявкою у судове засідання сторін по справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає положенням ст. 41 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, установив такі обставини.
Пунктом другим частини першої статті 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач (особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАЇ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.
Як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ВМ1 №068899 від 7 листопада 2010 року та постанови серії ВМ1 № 030485 від 7 листопада 2010 року посадовою особою, яка має спеціальне звання інспектора ДПС ГУМВС України в Сумській області Арєховим М.І. було накладено на позивача ОСОБА_1 штраф у розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: 7 листопада 2010 року о 10 годині 45 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані відключеної від трансмісії двигуна гальмівної системи, що не забезпечувала нерухомий стан. /а.с. 6-7/.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування водіями транспортними засобами, що мають несправності гальмової системи, рульового управління, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація їх забороняється, або переобладнаними з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, або такими, що своєчасно не пройшли державного технічного огляду, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти пяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем Арєховим М.І. оригіналів матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення надано не було.
Тобто доказів, які б дали змогу суду в повній мірі з’ясувати обставини справи, визначити наявність чи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, спростувати чи підтвердити пояснення позивача, відповідачем надано не було, рівно як і не було надано заперечень на позов ОСОБА_1
Наведене свідчить про те, що матеріалами справи жодним чином не підтверджено вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності своїх дій, спрямованих на притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в зв’язку з чим позов підлягає задоволенню, постанова серії ВМ1 №030485 від 7 листопада 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення скасуванню, а провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 –закриттю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 246, 251, 254, 256, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 9, 70, 71, 72, 99-103, ч. 4 ст. 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 –задовольнити.
Скасувати постанову, винесену інспектором ДПС ГУМВС України в Сумській області Орєховим Миколою Івановичем серії ВМ1 №030485 від 7 листопада 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як незаконну.
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення –закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає оскарженню не підлягає.
Головуючий: