26.01.2011
Справа № 2-5031/10
№ 2- 190/11
РІШЕННЯ
Іменем України
26 січня 2011 року Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого Пархоменко М.О.
за участю секретаря Макухи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Змієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області про визнання права власності на ? частину жилого будинку,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області про визнання права власності на ? частину жилого будинку, посилаючись на те, що в 1941 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який зареєстровано Зідьківської селищною радою Зміївського району Харківської області. Зазначені особи є її дідом та бабою.
В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розлучилися, а дід виїхав до Західної України і бабуся не знала його місця проживання. А сама з сином ОСОБА_5 (її батьком) залишилася проживати в будинку по АДРЕСА_1.
На підставі рішення суду від 12 липня 1950 року за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частину жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в результаті чого 24 січня 1951 року виконкомом Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області було видано свідоцтво про право власності на ім’я ОСОБА_3 На іншу ? частину вказаного жилого будинку право власності не було оформлено.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько – ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її бабуся –ОСОБА_3. На підставі статті 1266 Цивільного кодексу України, вона, як онука померлої ОСОБА_3, отримала в спадок спадкове майно, яке складалося з ? частини жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У зв’язку з чим, 19 грудня 2009 року державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом.
Вказаний жилий будинок з надвірними будівлями, розташований на земельній ділянці земель селищної ради. Житлова площа будинку складає 23,90 кв.м., загальна площа будинку 39,50 кв.м. Побудовано житловий будинок у 1925 році.
Оскільки, інша частина будинку нікому не належала, ОСОБА_2 не бажав оформлювати своє право власності на будинок і не користувався ним, то за час свого життя ОСОБА_3 фактично користувалася всім будинком та присадибною ділянкою.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, була хвора на шизофренію (параноїдний тип), а отже, останні роки, в силу свого похилого віку та стану здоров’я, не могла обходитися без сторонньої допомоги та самостійно доглядати за собою. Тому, з 1996 року їй довелося доглядати за нею, оскільки інші члени її родини не мали такої можливості. З метою здійснення належного догляду за бабусею вона оселилася в будинку останньої та зареєструвалася в ньому. Вона доглядала не лише за бабусею, а й за будинком та повністю ним користувалася в цілому.
На день смерті ОСОБА_3 вона проживала і була зареєстрована в вищезазначеному будинку. Окрім неї в будинку на момент смерті бабусі ніхто інший не проживав та не був зареєстрований.
Отже, враховуючи все вищенаведене, а саме той факт, що право власності на ? частину жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ні за ким не зареєстровано, вона особисто вже 14 років володіє та користується зазначеним будинком, а її бабуся –ОСОБА_3 з 1950 року відкрито володіла зазначеним будинком в повному обсязі, вона є спадкоємницею своєї бабки, тому вона звертається до суду та просить суд визнати за нею право власності на ту частину будинку, яка нікому не належить.
У судовому засіданні представник позивача –ОСОБА_7, яка діє на підставі угоди, підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та просила суд позов задовольнити.
Відповідач –Зідьківська селищна рада Зміївського району Харківської області у судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву, в якій просила суд справу слухати без участі її представника.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Виходячи з положень ст. ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном —протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Судом встановлено, що з 1950 року ? частина будинку за адресою: АДРЕСА_1 належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3, яку, у порядку спадкування за законом, отримала ОСОБА_1, яка є онукою померлої (а.с.8, 9, 10, 11, 16).
Позивач зареєстрована та мешкає у зазначеному будинку з 04 листопада 1996 року (а.с. 18-20, 26).
Крім того, той факт, що померла 07.11.2008 року ОСОБА_3 з 1950 року мешкала та користувалася, а позивач з 1996 року мешкає та користується ? частиною будинку по АДРЕСА_1, право власності на яку не зареєстроване, підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 більше десяти років добросовісно, відкрито, безперервно володіє та користується ? частиною чужого будинку за адресою: АДРЕСА_1.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 344 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М.О. Пархоменко