Р І Ш Е Н Н Я

                                                    І м е н е м    У к р а ї н и

                11 січня 2011 року                                                                              № 2-108/11

    Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

    головуючого судді Степаненка Ю.І.,

         за участю секретаря Левицької І.П.,

         позивача ОСОБА_1,

               представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

         представника відповідача та третьої особи по довіреності Марискіної О.О.,

         представника третьої особи по довіреності Овчаренко Ю.П.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації, треті особи: Кременчуцька районна державна адміністрація, Головне управління державного казначейства України у Полтавській області, про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач ОСОБА_1 17 листопада 2010 року звернулася в суд з позовною заявою до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації (надалі УПСЗН) про стягнення на її користь грошових коштів у сумі 9 923 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять три) гривень 27 копійок, отриманих від неї відповідачем без достатньої правової підстави та судових витрат, пов'язаних з оплатою судового збору у сумі 99,23 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень. Обгрунтовувала позов тим, що у період з 15 травня 2007 року по 02 лютого 2009 року  вона працювала на посаді начальника УПСЗН.

    У період часу з 11 травня по 18 червня 2010 року контрольно-ревізійним відділом (надалі КРВ) у місті Кременчуці та Кременчуцькому районі було проведено планову виїздну ревізію фінансового-господарської діяльності УПСЗН за період з 01 липня 2007 року по 01 травня 2010 року, за результатами якої складено акт та посадовими особами КРВ складено протокол про адміністративне правопорушення та відносно неї ухвалена постанова про накладення адміністративного стягнення, яка згодом була скасована Кременчуцьким районним судом.

    У період проведення ревізії вона внесла на реєстраційний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 17 547,60 гривень, що підтверджується банківською квитанцією № 21 від 04.06.2010 року.

    01 червня 2010 року прокурором Кременчуцького району була винесена постанова про порушення щодо службових осіб УПСЗН кримінальної справи за ознаками ч.3 статті 191 КК України за фактом привласнення коштів у сумі 43 355,61 гривень, у тому числі отриманих нею у 2008 році премії у розмірі 7 624,33 гривень та надбавки в розмірі 9 923,27 гривень.

    Під час розслідування справи слідчим 27 липня 2010 року була винесена постанова про уточнення суми завданих збитків з огляду на правомірність отримання нею надбавки у 2008 році в сумі 9 923,27 гривень.

    01 вересня 2010 року постановою Кременчуцького районного суду кримінальна справа щодо неї була закрита на підставі статті 7 КПК України.

    Після закриття кримінальної справи, проаналізувавши обставини справи, отримавши юридичну консультацію та роз'яснення уповноважених державних органів, вона дійшла висновку про відсутність законних підстав для повернення нею суми надбавки за 2008 рік у розмірі 9 923,27 гривень, які вона внесла на рахунок відповідача, який отримав ці кошти без достатньої правової підстави.

    30 вересня 2010 року вона звернулася до відповідача з письмовою вимогою про повернення їй безпідставно отриманих коштів, у чому їй було відмовлено.

    Вважає, що діями відповідача порушуються її права, у тому числі право власності на грошові кошти, законно виплачені їй у 2008 році. Тому вона просить суд примусово стягнути ці кошти з відповідача на її користь на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

    Позивач ОСОБА_1 та представник її інтересів адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, в його обгрунтування пояснили так, як викладено вище в описовій частині рішення.

    Представник відповідача УПСЗН по довіреності Марискіна О.О. та вона ж представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Кременчуцької районної державної адміністрації у судовому засіданні позов не визнала та не оспорюючи правомірності нарахування позивачу за її працю надбавки у сумі 9 923,27 гривень, пояснила, що відсутній механізм повернення коштів з державного бюджету. УПСЗН не має особистих коштів для задоволення вимог позивача, так як кошти щороку виділяються з Державного бюджету України в межах, затверджених для головного розпорядника коштів (Міністерство праці та соціальної політики України) бюджетних призначень. Тому управління не може бути належним відповідачем у справі, так як не має достатніх повноважень для вирішення питань щодо повернення коштів позивачу.

    Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору по довіреності Головного управління державного казначейства України у Полтавській області Овчаренко Ю.П. у судовому засіданні не погодилася з позовними вимогами ОСОБА_1

    Вислухавши пояснення сторін, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

    Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

    Установлено і не заперечується сторонами, що позивачу ОСОБА_1, яка працювала на посаді начальника УПСЗН, на законних підставах згідно чинного розпорядження голови Кременчуцької районної державної адміністрації №75-к від 24 липня 2007 року за високі досягнення у праці була встановлена надбавка до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років з 16 липня 2007 року у розмірі 50 відсотків з виплатою надбавки з дня її встановлення (а.с.9).

    Зі змісту чинної постанови, винесеної на досудовому слідстві 27 липня 2010 року слідчим прокуратури Кременчуцького району вбачається, що ОСОБА_1 отримала вказану надбавку, нараховану їй протягом 2008 року у розмірі 9 923,27 гривень, правомірно (а.с.18-19).

    01 вересня 2010 року постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області кримінальна справа щодо позивача за ч.2 статті 191 КК України була закрита на підставі статті 48 КК України, статті 7 КПК України у зв'язку із зміною обстановки (а.с.7-8).

    На час розслідування справи позивач ОСОБА_1 повернула відповідачу УПСЗН надлишково отриману заробітну плату у сумі 17 547.60 гривень, що підтверджується квитанцією № 21 від  04 червня 2010 року (а.с.16), хоч повинна була повернути з цієї суми, як пізніше було встановлено досудовим слідством та судом, лише 7 624,33 гривень, отриманих нею незаконно шляхом зловживання своїм службовим становищем. Різниця 17 547,60 гривень - 7 624,33 гривень складає  9 923,27 гривень, які позивач не повинна була вносити на рахунок відповідача УПСЗН.

    Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

    Положення цієї глави (83) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

    Положення цієї глави застосовуються також  до вимог про:

0.1.1.   повернення виконаного за недійсним правочином;

0.1.2.   витербування майна власником із чужого незаконного володіння;

0.1.3.   повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

0.1.4.   відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

    За таких обставин суд вважає вимоги позивача законними, обгрунтованими належними і допустимими доказами у справі, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

    Заперечення відповідача та третіх осіб не грунтуються на законі і суд не може брати їх до уваги, оскільки відповідач як прийняв грошові кошти без достатніх правових підстав, так він же і має їх повернути позивачу, є належним відповідачем у справі. Відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо виділення коштів та їх отримання для забезпечення повернення їх позивачу, не є підставою для не застосування судом статті 1212 ЦК України та відмови ОСОБА_1 у задоволенні її позову.

    Тому суд стягує з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 9 923 гривень 27 копійок та судові витрати з підстав статті 88 ЦПК України в сумі 219,23 гривень (а.с.2,3).                                                                                                                    

    На підставі викладеного, керуючись статтями 15,16,1212 ЦК України,  ст. 10,11, 88, 209, 212-215,218 ЦПК України, суд –                            

                                                            В И Р І Ш И В:

    Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

    Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області  на користь  ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 9 923 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять три) гривень 27 копійок, отриманих від неї без достатньої правової підстави.  

    Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області  на користь  ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору у сумі 99,23 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, а всього 219 (двісті дев'ятнадцять) гривень 23 копійки.

    На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний  суд.

    Повне рішення виготовлено 14 січня 2011 року.

    Суддя