АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа №22ц-19262/2010 Категорія ЦПК:
Головуючий у першій інстанції Мельничук Н.І.
Доповідач: Фадєєнко А.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого: Фадєєнко А.Ф.,
суддів: Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,
при секретарі Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, Хлібодарської сільської ради Біляївського району Одеської області на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 03 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Хлібодарської сільської ради про визнання рішення недійсним, визнання права власності на земельну ділянку та гараж,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 28.07.1973 р. до 16.02.1990 р. вона працювала на посаді молодшого співробітника Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції, яка згідно Указу Української академії аграрних наук за № 2 від 08.01.2003 р. названа Одеським інститутом агропромислового виробництва. 25.05.1976 р., їй як співробітнику дослідної станції було виділено земельну ділянку для будівництва гаража у розмірі 24 кв.м. Гараж був побудований у 1976-1977 р.р. У жовтні 2006 року вона звернулась до Хлібодарської селищної ради із заявою про надання земельної ділянки, на якій розмішений гараж, але рішенням Хлібодарської селищної Ради від 12.10.2007 р. цю земельну ділянку було надано ОСОБА_2 – дружині її колишнього чоловіка ОСОБА_4
Вважаючи, що рішення селищної Ради є незаконним, просила суд визнати недійсним рішення Хлібодарської селищної Ради Біляївського району Одеської області від 12.10.2007 р. про передачу земельної ділянки № 135, розміром 24 кв.м. ОСОБА_2 під будівництво гаража; визнати за нею право власності на гараж, розташований на земельній ділянці № 135, розміром 24 кв.м. на території Хлібодарської селищної Ради та визнати за нею право власності на земельну ділянку, розміром 24 кв.м. під № 135, розташовану на території Хлібодарської селищної Ради Біляївського району Одеської області.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 03.08.2009 р. позов задоволено. Визнано недійсним рішення Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області від 12.10.2007 р. про передачу земельної ділянки № 135 розміром 24 кв.м. ОСОБА_2 під будівництво гаража. Визнано за ОСОБА_3 право власності на гараж, розташований на спірній земельній ділянці та право власності на спірну земельну ділянку.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.12.2009 р. рішення суду першої інстанції скасовано, у позові відмовлено.
За касаційною скаргою ОСОБА_3 рішення суду апеляційної інстанції від 21.12.2009 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду.
В апеляційних скаргах апелянти Хлібодарська селищна рада Біляївського району Одеської області та ОСОБА_2 просять рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на те, що гараж, який збудований на земельній ділянці, є самовільним, суд не з’ясував під сарай чи гараж надана ОСОБА_3 спірна земельна ділянка за рішенням робочого комітету Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції від 25.05.1976 р., тому на думку апелянтів, суд першої інстанції постановив неправильне рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду у частині вирішення вимог про визнання права власності на гараж скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову у позові.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_3 з 28.07.1973 р. по 16.02.1990 р. працювала на посаді молодшого співробітника Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції, яка згідно Указу Української академії аграрних наук за № 2 від 08.01.2003 р. названа Одеським інститутом агропромислового виробництва УААН (а.с. 18).
На підставі протоколу № 9 засідання робітничого комітету Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції від 25.05.1976 р. ОСОБА_3 було надано земельну ділянку, розміром 24 кв.м. для будівництва гаражу, що також підтверджується довідками ДП Дослідного господарства Одеського інституту агропромислового виробництва УААН (а.с. 9-14, 15-17, 106).
З 10.10.1997 р. по 30.05.1988 р. позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який також працював у Одеській державній сільськогосподарській дослідній станції водієм 2 класу з 18.09.1973 р. по 20.10.1976 р. (а.с. 68).
Земельна ділянка ОСОБА_4 не надавалась. Таке питання робочим комітетом не розглядалось, і відповідне рішення не приймалось.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_4, 04.12.1999 р., одружився з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Гараж, який розташований на земельній ділянці, яка надана ОСОБА_3, збудований у період спільного життя з ОСОБА_4, у 1975-1976 р.р.
Як вбачається з листа голови Хлібодарської селищної ради (а.с. 144-145) і листа Одеського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук від 13.10.2010 р. (а.с. 295) земля під гаражі і сараї була виділена працівникам із земель Дослідного господарства, на якій збудовані гаражі і сараї.
10.12.2007 р. Хлібодарська селищна рада прийняла рішення про надання безоплатно у власність земельних ділянок під гаражне будівництво громадянам, що надавались рішенням профспілки комітету інституту АПВ із земель ДП Дослідне господарство, та на яких фактично збудовані гаражі.
Хлібодарської сільською радою у наступний час вирішуються питання щодо приватизації зазначених гаражів, яких, з пояснень сторін, біля 200.
Враховуючи викладене та, приймаючи до уваги відсутність проектної документації на спірний гараж та дозвіл на його будівництво відповідних органів влади, колегія суддів не вбачає правових підстав для визнання права власності на гараж з підстав заявленого позову – ст.ст. 331, 376 ч.ч. 3,5 ЦК України.
Тому рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у позові щодо визнання права власності на гараж № 135, розміром 24 кв.м., який розташований на території Хлібодарської селищної ради Біляївського району, Одеської області.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.11.2010 р. рішення Біляївського районного суду Одеської області від 03.08.2009 р. скасовано у частині вимог ОСОБА_3 до Хлібодарської сільської ради, Біляївського району, Одеської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення сільської ради, визнання права власності на земельну ділянку, і провадження у цивільній справі закрито.
Позивачці роз’яснено, що спір у цієї частині відноситься до компетенції адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п.2, 309 ч.1 п.4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, Хлібодарської сільської ради Біляївської ради Одеської області - задовольнити частково.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 03 серпня 2009 року у частині вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Хлібодарської сільської ради Біляївської району, Одеської області про визнання права власності на гараж - скасувати.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову до ОСОБА_2, Хлібодарської сільської ради Біляївської району Одеської області про визнання права власності на гараж № 135 розміром 24 кв.м., який розташований на території Хлібодарської сільської ради, Біляївського району, Одеської області.
Рішення колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.
Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді