АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-583/2011                                          Категорія ЦП:

Головуючий у першій інстанції:  Присакар О.Я.                      

Доповідач: Фадєєнко А.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2011 року                                                             м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого   Фадєєнко А.Ф.

суддів        Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.

при секретарі   Пачевій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_2 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області  від 03 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» в особі Ізмаїльського району електричних мереж про визнання дій неправомірними, скасування рішення комісії ІРЕМ, стягнення моральної шкоди та судових витрат,

ВСТАНОВИЛА:

    22.10.2010 р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» в особі Ізмаїльського району електричних мереж, в якому зазначив, що, 29.08.2010 р., відповідачем складено акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення, внаслідок чого його будинок АДРЕСА_1 Одеської області відключено від енергопостачання.

    Посилаючись на неправомірні дії працівників ВАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» в особі Ізмаїльського району електричних мереж під час складання акту від 29.08.2010 р., позивач просив про задоволення позову.

02.11.2010 р. позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом негайного підключення буд. АДРЕСА_1 Одеської області до енергопостачання.

Ухвалою суду від 03.11.2010 р. у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

 В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, стверджуючи, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме: ст. 153 ч. 3 ЦПК України – не витребував додаткові документи, які підтверджували би необхідність забезпечення позову.  

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст ухвали, яку оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, заслухавши учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

    За правилами ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені ЦПК України  заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

    Із матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлені вимоги про визнання незаконними дій відповідача, які пов’язані з відключенням будинку АДРЕСА_1, Одеської області від енергопостачання, складанням акту про порушення Правил користування електричною енергією від 31.08.2010 р., протоколу                 № 138/1 від 31.08.2010 р.  про фінансові санкції у сумі 7508 грн. та стягнення моральної шкоди у сумі 5000 грн. (а.с. 1-2 зворот).

І саме ці вимоги повинен вирішити суд.

Беручі до уваги, що забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що прохання позивача про зобов’язання відповідача підключити негайно будинок АДРЕСА_1 до енергопостачання, неможливо розглядати як вид забезпечення позову.

Суд першої інстанції вимоги позивача, у тому числі про визнання незаконним відключення будинку від подачі електроенергії не розглянув, і своє рішення по суті заявлених вимог не постановив

      Вирішення спору по суті на стадії розгляду питання про забезпечення позову є неприпустимим.

    Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову і не вбачає правових підстав для задоволення скарги.

     Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 2 п.1, 312 ч. 1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити, а ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 листопада 2010 року   залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала колегії суддів оскарженню не підлягає.

Головуючий          

Судді

 Вірність копії засвідчую: суддя                                                           А.Ф. Фадєєнко