АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-21645/2010

Головуючий у першій інстанції Семенов О.А.                                                                                          Категорія ЦП:    

 Доповідач: суддя - Фадєєнко А.Ф.

_________________________________________________________________________________                                                            

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 року                                                                                                   м. Одеса    

              Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:          

              головуючого – Фадєєнко А.Ф.,

              суддів -  Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,

              при секретарі – Пачевій Є.П.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 01 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до редакції газети  «Чорноморський маяк», товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК – ІТ -3», ОСОБА_3 про захист честі та гідності, ділової репутації, зобов’язання спростувати інформацію та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

30.12.2009 р. позивачка звернулась до суду з позовом (а.с. 6-12), та, визначивши коло осіб в уточнених вимогах (а.с. 106-114), які повинні відповідати за позовом, зазначила, що у статтях, які 21.02.2009 р. і 28.02.2009 р. поміщені у газеті «Чорноморський маяк», на веб-сайті htpp://it3.com.ua/, власником якого є ТОВ «ТРК ІТ – 3», автор цих статей – ОСОБА_3, вказав, що вона є малограмотним дилетантом від журналістики, неуком та пройдою.

Ця інформація є недостовірною, порочить її честь, гідність та ділову репутацію.

Крім того, позивачка зазначила, що у газеті «Чорноморський маяк» від 25.09.2009 р., у порушення Закону «Про доступ до судових рішень», наведено судове рішення відносно неї від 26.06.2009 р., на друкування якого вона згоду не давала.

Посилаючись на ці обставини, позивачка просила суд визнати ці відомості такими, що порочать її честь, гідність та ділову репутацію, спростувати їх шляхом публікування у газеті «Чорноморський маяк» та на веб-сайті htpp://it3.com.ua/ ТОВ «ТРК ІТ – 3», стягнути з відповідачів ОСОБА_3 і газети «Чорноморський маяк» на її користь моральну шкоду по 5000 грн. з кожного.

Відповідачі позов не визнали, вважаючи, що відомості, які викладені у статтях були оціночними судженнями.

Рішенням суду у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення вимог, посилаючись на те, що відомості «малограмотная тетка Оля (она же Ляля, она же Жанна)… дилетант от журналистики» є образливими та неприпустимими у сенсі ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Судом встановлено, що у газеті «Чорноморський маяк» від 21 та 28 лютого 2009 року у статтях «Нехорошие люди» та «Ну, как так можно?», які також розміщені в інтернеті за адресами: htpp://it3.com.ua/?р=2660, htpp://it3.com.ua/?р=2659, автор ОСОБА_3 послався на непрофесіоналізм, малограмотність позивачки, наявність орфографічних помилок в її статтях, неможливість розібратися у газетних термінах (а.с. 13,14).

У газеті «Чорноморський маяк» від 05.09.2009 р. надруковано витяг з рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2009 р. за позовом до ОСОБА_2 про захист ділової репутації, відшкодування моральної шкоди (а.с. 15).

Розглядаючи відомості, які опубліковані у періодичному виданні та Інтернет -  виданні, суд першої інстанції виходив із норм національного законодавства: ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», вважаючи висловлювання щодо позивачки – автора статей, які містяться у зазначених публікаціях, оціночними судженнями.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду і не приймає до уваги тлумачення апеляткою ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, звертаючи увагу на наступне.

Європейський суд з прав людини у справі Лінгенса (Lingens case, 12/1984/84/131) звернув увагу на необхідність розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можливо довести, а правдивість оціночних суджень – неможливо.

 В сенсі ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського Суду з прав людини вираження поглядів можливо у формах і за змістом, які не є нейтральними, а такими, що викликають почуття образи, обурення чи неспокою.  Такими є вимоги плюралізму.

Зазначене не виключає толерантного відношення в разі висловлювання критичних суджень один до одного.

Посилання у скарзі на опублікування рішення, яке стосується питань честі і гідності у справі за позовом до ОСОБА_2, саме по собі не може бути підставою для задоволення позову про стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.  303, 307 ч. 1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів,    

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити, а рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 01 листопада 2010 року залишити без змін.      

Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.

            Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий                                                                                                        

            Судді

 Вірність копії засвідчую: суддя                                                                                А.Ф. Фадєєнко