АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-20772/2010 Категорія ЦП:
Головуючий у першій інстанції Кисельов В.К.
Доповідач Фадєєнко А.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Фадєєнко А.Ф.
суддів Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М.
при секретарі Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права користування жилим приміщенням, за зустрічним позовом Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення,
ВСТАНОВИЛА:
26.04.2010 р. позивачка звернулась до суду з позовом (а.с. 3-4) та, уточнивши вимоги (а.с. 71), зазначила, що вона з 19.12.1981 р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 У період життя ОСОБА_3 було надане службове житло - квартира АДРЕСА_1, яке складається із однієї кімнати жилою площею 12,3 кв.м.
Посилаючись на те, що вона не мала можливості зареєструватися за цією адресою, залишившись зареєстрованою з 06.09.1999 р. у самовільно збудованому її батьками будинку АДРЕСА_2, у м. Одесі, позивачка просила суд визнати за нею право на користування квартирою № 1.
Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради заявлені вимоги не визнала, пред’явивши зустрічний позов про виселення позивачки із спірного житла (а.с. 64-66), зазначивши, що житловий будинок № 18 по Сумському пров., у м. Одесі є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси і знаходиться на балансі КП «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський».
У зв’язку зі смертю ОСОБА_3, розпорядженням Суворовської райадміністрації Одеської міської ради № 340 від 28.03.2009 р. відкрито особовий рахунок на ім’я ОСОБА_4 – сина позивачки і ОСОБА_3
ОСОБА_4 був зареєстрований у спірній квартирі з 20.09.1999 р. (а.с. 67-68).
Посилаючись на те, що наймач кв. № 1 не визнавав за позивачкою право на житло, яка користувалась житлом за іншою адресою, райадміністрація просила суд задовольнити вимоги про виселення позивачки із спірної жилої площі без надання житла.
Позивачка зустрічний позов не визнала.
До участі у справ у якості третьої особи притягнутий ОСОБА_4, з яким укладений договір найма на спірне житло.
Рішенням суду у позові ОСОБА_2 про визнання права користування спірним житлом відмовлено, зустрічний позов про виселення позивачки з буд. АДРЕСА_1, у м. Одесі без надання іншого житла задоволено.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення її вимоги та відмову у позові Суворовській районній адміністрації Одеської міської ради про її виселення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що на протязі життя ОСОБА_3, який у 1985 році отримав спірне службове житло, позивачка не ставила перед компетентними органами питання про вселення в це житлі у встановленому законом порядку, тобто з виконанням правил прописки не ставила. Більш того, 06.09.1999 р., вона зареєстрована АДРЕСА_2, площею 56,6 кв.м., по АДРЕСА_2, у м. Одесі, де з 15.07.1986 р. мешкає її мати – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. На цей будинок правовстановлюючих документів немає (а.с. 13).
Син же позивачки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, 20.09.1999 р., через чотирнадцять днів після прописки матері у АДРЕСА_2, у м. Одесі, прописаний у АДРЕСА_1 на жилій площі 12,3 кв.м. по АДРЕСА_1, у м. Одесі (а.с. 19), наймачем якої являвся його батько - ОСОБА_3
На підставі розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради № 340 від 28.05.2009 р. після смерті ОСОБА_3 з його сином - ОСОБА_4, укладений договір найму на жилу площу розміром 12,3 кв.м. у АДРЕСА_1, по Сумському провулку, у м. Одесі (а.с. 37).
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачка, яка у встановленому законом порядку, як це передбачено ст. 65 ЖК України, на спірній жилій площі не поселилась, тому право на житло після смерті наймача в силу ст. 64 ЖК України не придбала.
Договір найму на спірне житло укладений на ім’я її сина – ОСОБА_4, вона у встановленому законом порядку не оспорила.
Доводи у скарзі про неправильність висновку суду до уваги не приймаються.
Оскільки право на користування житлом позивачка не придбала, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог власника житла – Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради – про її виселення із спірного будинку як тимчасового мешканця, який згідно ст.ст. 98, 99 ЖК України самостійного права на житло не набуває незалежно від тривалості часу проживання.
Тому правових підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді
Вірність копії засвідчую: суддя А.Ф. Фадєєнко