АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц -18854/2010 р.
Головуючий у першій інстанції: Боярський О.О. Категорія ЦП:
Доповідач: суддя - Фадєєнко А.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого – Фадєєнко А.Ф.,
суддів - Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М.,
при секретарі – Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільне козацтво» на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільне козацтво», Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Білгород-Дністровської райдержадміністрації Одеської області про внесення ОСОБА_3 до додаткових списків на земельну частку (пай) та надання земельного сертифікату на земельну частку (пай),
ВСТАНОВИЛА:
03.11.2000 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом (а.с. 2), в якому зазначила, що вона, залишившись пенсіонеркою реорганізованого підприємства в СВК «Вільне козацтво» не була включена у список осіб, які мали право на земельний пай.
Тому просила суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати Білгород-дністровську райдержадміністрацію видати сертифікат на земельний пай.
Рішенням суду від 19.03.2001 р. вимоги позивачки задоволені.
12.02.2010 р. суд першої інстанції за заявою СВК «Вільне козацтво» скасував рішення суду від 19.03.2001 р. у зв’язку з нововиявленими обставинами.
24.03.2010 р. суд у якості правонаступника після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до участі у справі притягнув ОСОБА_2
07.07.2010 р. суд постановив рішення. яким визнав дії відповідача щодо невключення ОСОБА_3 у список членів СВК колишнього КСГП «Вільне козацтво» неправомірними.
Суд зобов’язав Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію надати ОСОБА_2, як спадкоємцю за заповітом, який прийняв спадщину, сертифікат на земельний пай у розмірі 6,7 умовних кадастрових га.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що суд неправомірно зобов’язав Білгород-Дністровську райдержадміністрацію надати ОСОБА_2 сертифікат на земельну ділянку у розмірі 6,7 умовних кадастрових га, незважаючи на те, що ОСОБА_2 отримав земельну ділянку, як спадкоємець, після смерті ОСОБА_3
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, що оскаржено, доводи апеляції, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, після постановлення судом першої інстанції рішення, 19.03.2001 р., Білгород-Дністровська районна державна адміністрація своїм розпорядженням від 15.02.2002 р. передала безоплатно у приватну власність земельні ділянки і видала державні акти на право приватної власності на землю громадянам згідно списку, в який включена ОСОБА_3, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель, переданих у колективну власність колишньому КСП «Вільне козацтво».
ОСОБА_3 надана земельна ділянка 7,85 га ріллі (а.с. 198-199).
Рішенням Білгород-дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.04.2006р., яке набрало чинності, за ОСОБА_2 визнано у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 7,85 га, яка розташована на території Старокозацької сільської ради, масиві № 5,8, ділянка № 8,8а, які надані ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія – ОД № 076765 від 21.03.2002 р. (а.с. 189).
З урахуванням викладеного, підстав для скасування рішення суду першої інстанції від 07.07.2010 р. у частині визнання неправомірними дій відповідача щодо невключення ОСОБА_3 у списки осіб, які мали право на земельний пай, немає.
Відповідно до п. 17 розділу 10 «Перехідних положень» ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.
З огляду на зазначені положення законодавства, з часу отримання державного акта на право приватної власності на землю власник сертифіката на право на земельну частку (пай) набуває статусу власника конкретної земельної ділянки.
Тому після отримання спадкодавцем ОСОБА_3 державного акту на земельну ділянку, 21 березня 2002 року, питання щодо видачі сертифіката на право на земельний пай, втрачає сенс.
Враховуючи, що Білгород-Дністровська районна державна адміністрація є суб’єктом владних повноважень, в силу ст. 17 ч.ч. 1,2 КАС України, вимоги у частині зобов’язання Білгород-Дністровської районної державної адміністрації надати позивачу сертифікат на земельну ділянку підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Тому, згідно ст. 205 ч. 1 п.1 ЦПК України рішення суду у цій частині підлягає скасуванню, а справа – закриттю.
Колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що основним аспектом верховенства права в сенсі ст. 6 ч. 1 Конвенції з прав людини та основоположних свобод є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.
Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata…, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого та обов’язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження суду першої інстанції переглядати рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Перегляд рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами не може розглядатися як прихована апеляція, і сама можливість двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу можливе тільки, коли воно спричинене незалежним і непереборними обставинами.
Скориставшись всупереч ст.ст. 361-365 ЦПК України процедурою перегляду рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, щоб скасувати через 9 років рішення суду від 19.03.2001 р., яке набрало чинності і виконане, суд грубо порушив принципи юридичної певності, який гарантований ст. 6 ч. 1 Конвенції з прав людини та основоположних свобод.
Керуючись ст.ст. 303. 307 ч. 1 п. п. 1,4, 308, 310 ч. 1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільне козацтво» задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 липня 2010 року у частині вирішення вимог про зобов’язання Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію надати ОСОБА_2, як спадкоємцю за заповітом, сертифікат на земельний пай у розмірі 6,7 умовних га скасувати.
Провадження у цієї частині справи закрити.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 липня 2010 року у частині вирішення спору щодо визнання неправомірними дій про невключення ОСОБА_3 у списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді