АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-14632/2010 Категорія ЦП:
Головуючий у першій інстанції Кравчук Т.С.
Доповідач Фадєєнко А.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого – Фадєєнко А.Ф.,
суддів - Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М.,
при секретарі – Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу та визнання права на жилу площу, зобов’язання взяття та зняття з реєстраційного обліку; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та виселення,
ВСТАНОВИЛА:
07.02.2008 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом (т.1, а.с. 3-4), та, уточнивши вимоги (т.1, а.с. 213), зазначила, що з 1992 року почала проживати у АДРЕСА_2, жилою площею 12,93 кв.м. по АДРЕСА_2, у м. Одесі разом з ОСОБА_5 та своїм сином однією сім’єю. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 6).
У зазначеній квартирі зареєстрован син ОСОБА_5 - неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в ній не мешкав, не мав своїх речей, не сплачував комунальні послуги, а проживав зі своєю матір’ю в іншому місці.
Тому позивачка просила суд постановити рішення про визнання за нею права на цю жилу площу, як члена сім’ї наймача та зобов’язати Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області взяти її на реєстраційний облік за адресою спірної квартири та зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за зазначеною адресою та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на жилу площу у спірній квартирі з підстав ст. 107 ЖК України – вибуття на інше постійне місце проживання.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_6 – мати ОСОБА_2, 28.03.2008 р., пред’явила в його інтересах позов (т.1, а.с. 39-40) та, неодноразово уточнивши вимоги (т.2, а.с. 3-4, 16-17), зазначила, що у зв’язку з тим, що ОСОБА_5, при житті зловживав алкогольними напоями, вона з сином вимушена була залишити житло.
Син прописаний у спірній квартирі (а.с. 15).
10.10.2005 р. Приморський районний суд м. Одеси постановив рішення про його вселення у вказану квартиру.
Посилаючись на ці обставини позивачка просила суд захистити право неповнолітнього ОСОБА_2 шляхом виселення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та вселення у зазначену квартиру ОСОБА_2
ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4 позов не визнали.
Рішенням суду від 19.05.2010 р. позов ОСОБА_3 задоволений.
Суд визнав за ОСОБА_3 право на жилу площу у кв. АДРЕСА_2, у м. Одесі.
Суд визнав ОСОБА_2 таким, що втратив право на жилу площу у зазначеній квартирі.
Суд зобов’язав Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області взяти на реєстраційній облік ОСОБА_3 за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2, та зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за зазначеною адресою.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційних скаргах ОСОБА_2, Приморська районна адміністрації Одеської міської ради та Одеська міська рада просять рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_3 та задоволення позову ОСОБА_2, стверджуючи, що 07.02.2008 р. Приморська районна адміністрація прийняла розпорядження № 140, пунктом 2.13., якою закрито особовий рахунок на ім’я – ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та відкрито особовий рахунок на ім’я сина ОСОБА_2 на кімнату жилою площею 12,93 кв.м. у кв. АДРЕСА_2, у м. Одесі. З ОСОБА_2 укладений договір найму жилого приміщення.
Розпорядження райадміністрації та договір найму позивачка ОСОБА_3 не оспорила.
Однак суд на це увагу не звернув та постановив рішення, яке не ґрунтується на законі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, що оскаржено, доводи апеляційних скарг, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду у частині вирішення вимог про визнання права на жилу площу та визнання таким, що втратив право на житло, про захист права на володіння і користування квартирою шляхом виселення та вселення – скасуванню з постановленням у цій частині нового рішення з наступних підстав.
Визнавши за ОСОБА_3 право на жилу площу у кв. АДРЕСА_2, у м. Одесі, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що вона, поселившись у вказаній квартирі у якості члена сім’ї ОСОБА_5, після його смерті придбала право на користування жилою площею.
Відповідач ОСОБА_2 – син колишнього наймача жилої площі, який був неповнолітнім, разом із матір’ю ОСОБА_6 залишив спірне житло у зв’язку з вибуттям на постійне місце проживання.
Тому суд задовольнив позов ОСОБА_3 та відмовив у позові ОСОБА_2
З такими висновками суду погодитися неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на законі.
Згідно ст. 64 ЖК України, яка передбачає права та обов’язки членів сім’ї наймача, члени сім’ї наймача, що проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені у частині 2 цієї статті, перестали бути членами сім’ї наймача, але продовжують проживати у займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права та обов’язки, як наймач і члени його сім’ї.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_3 дійсно мешкала у спірній квартирі зі своїм сином ОСОБА_4 і ОСОБА_5, який помер,ІНФОРМАЦІЯ_2.
З 20.12.1986 р. до наступного часу ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 5 зворот, т. а.с. 165).
На спірній жилій площі після смерті ОСОБА_5 прописаний його син – ОСОБА_2 (т.2, а.с. 15).
Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 07.02.2008 р. закрито особовий рахунок на кв. АДРЕСА_2, у м. Одесі, на ім’я ОСОБА_5 у зв’язку зі смертю, та відкрито особовий рахунок на зазначене житло на ім’я сина наймача – ОСОБА_2 Квартира АДРЕСА_2 виключена із числа службових (т.2, а.с. 41).
З ОСОБА_2 укладений договір найму жилого приміщення (т.2, а.с. 42).
Таким чином, вважати, що ОСОБА_3, яка з 1986 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, одночасно була членом сім’ї ОСОБА_5, який помер у 2008 році, виходячи із правил ст. 64 ЖК України, неможливо.
З сином колишнього наймача – ОСОБА_2 укладений договір найма на спірне житло на підставі відповідного розпорядження Приморської рай адміністрації (т.2, а.с. 41, 42), який позивачкою не оспорений.
Оскільки ОСОБА_3 не може вважатися членом сім’ї ОСОБА_2, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, правовстановлюючі документи, якими орган місцевої влади надав житло сину померлого є дійсними, правових підстав для визнання за ОСОБА_3 права користування спірним житлом немає.
Тому у ОСОБА_3 відсутні і матеріально-правові підстави для визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування спірним житлом.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2, після смерті батька надано житло у встановленому законом порядку, і з ним укладений договір найму жилого приміщення, ОСОБА_2, як користувач зазначеного житла, вправі вимагати усунення перешкод у користуванні цим житлом шляхом виселення ОСОБА_3 і ОСОБА_4, як тимчасових мешканців, на підставі ст.ст. 98,99 ЖК України та вселення у зазначено житло.
Суд першої інстанції на зазначене увагу не звернув та неправильно застосував норми матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у позові ОСОБА_3 і задоволення позову ОСОБА_2
У частині вимог позивачки про зобов’язання органів внутрішніх справ взяти її на реєстраційний облік та зняти відповідача з реєстраційного обліку рішення суду першої інстанції від 19.05.2010 р. скасовано, і провадження у справі закрито ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.12.2010 р., оскільки ці вимоги відносяться до компетенції адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п.2, 309 ч. 1 п. п. 3,4, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА :
Апеляційні скарги Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2010 року у частині вимог про визнання права на жилу площу та визнання таким, що втратив право на житло; про захист права на володіння і користування квартирою шляхом виселення та вселення – скасувати.
Відмовити ОСОБА_3 у позові до ОСОБА_2 про визнання права на жилу площу у кв. АДРЕСА_2, у м. Одесі та визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на житло у зазначеній квартирі.
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із кв. АДРЕСА_2, площею 12,93 кв.м., у буд. АДРЕСА_2, у м. Одесі.
Рішення колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.
Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді
Вірність копії засвідчую: суддя А.Ф. Фадєєнко