АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-1190/2010                                                                                             Категорія ЦП:

Головуючий у першій інстанції  Гаращенко Д.Р.                          

Доповідач Фадєєнко А.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 року                                                                                          м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого   Фадєєнко А.Ф.

суддів        Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.

при секретарі Пачевій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання порядку користування земельною ділянкою та встановлення меж,

ВСТАНОВИЛА :

24.03.2009 р. позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом (а.с. 3-4) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та, уточнивши вимоги                 (а.с. 40-41), зазначила, що на підставі договору дарування від 07.05.1999 р. їй належить 3/5 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 та складається з одного житлового будинку під літ. «А», загальною площею 51,4 кв.м.: 1-5 площею 8,9 кв.м., 1-6 площею 11,6 кв.м., літ. «а» приміщення 1-4 площею 8,4 кв.м., коридор 1-1 площею 6,7 кв.м., та надвірними спорудами: О – стіни житлового, Б – сарай – казанна, Д – сарай, З – літня кухня з підвалом, И – вбиральня, № 2-4 – огородження, І-ІУ – мощення, які відносяться до              3/5 частин зазначеного будинку.

У неї в користуванні знаходиться земельна ділянка площею 375 кв.м., а у відповідачки, якій належить  2/5 частин будинку – 251 кв.м.

Посилаючись на те, що відповідачка самовільно захопила частину земельної ділянки, що знаходиться у її користуванні, встановила огорожу висотою 1 м і добровільно відмовилась повернути самовільно зайняту земельну ділянку, позивачка просила про задоволення позову з визнання за нею права користування земельною ділянкою 375 кв.м.

Рішенням суду від 27.11.2009 р. позов ОСОБА_3 задоволено.

Суд визначив межі земельної ділянки площею 364,2 кв.м., яка знаходиться у користуванні ОСОБА_3  по АДРЕСА_1, у м. Одесі:

-   від точки 2 по прямої лінії по межі огороджувального забору з боку тупикового провулку на відставні 9,2 м до точки14;

-   з послідуючим поворотом ліворуч по прямій лінії по зовнішньої стані сараю – котельної літ. «Б» на відстані 0,9 м до точки 15;

-   з послідуючим поворот праворуч по прямій лінії по зовнішньої стіни сараю – котельної літ. «Б» на відстані 3,1 м до точки 16;

-   з послідуючим поворотом ліворуч по прямій лінії по зовнішньої стіни сараю – котельною літ. «Б» на відстані 0,2 м до точки 17;

-   з послідуючим поворотом праворуч по прямій лінії по зовнішній стіни житлового будинку літ. «О» суміжного землекористувача на відстані 7,4 кв.м. до точки 18;

-   з послідуючим поворотом праворуч по прямій лінії по межі оградительного забору з суміжним землекористувачем на відстані 22,0 м до точки 19;

-   з послідуючим поворотом праворуч по прямій лінії по межі оградительного забору з суміжним землекористувачем на відстані 12,4 м до точки 8;

-   з послідуючим поворотом праворуч по прямій лінії по межі оградительного забору з суміжним землекористувачем – ОСОБА_2 на відстані 6,18 м до точки 7;

-   з послідуючим поворотом ліворуч по прямій лінії по межі оградительного забору з суміжним землекористувачем – ОСОБА_2 на відстані 7,18 м до точки 6;

-   з послідуючим поворотом праворуч по прямій лінії по межі оградительного забору з суміжним землекористувачем – ОСОБА_2 на відстані 5,61 м до точки 5;

-   у тому ж напрямку по прямій лінії по внутрішньої стіни житлового будинку літ. «А», розділяє приміщення № 1-2 – кухня, площею 7,8 кв.м., що знаходиться у фактичному користуванні співвласника – ОСОБА_2 від приміщень № 1-1 коридор, площею 4,4 кв.м. та № 1-6 – коридор, площею 20 кв.м., що знаходиться у фактичному користуванні співвласника ОСОБА_3 на відстані 3,58 м від точки 4;

-   з послідуючим поворотом ліворуч по прямій лінії по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», що розділяють приміщення: № 2-5 – житлова, площею 15,9 кв.м. і № 1-3 – житлова, площею 11,6 кв.м. від приміщень: № 1-2 – кухня, площею 7,8 кв.м. і № 1-1 – коридор, площею 4,4 кв.м. на відстані 0,25м до точки 3;

-   з послідуючим поворотом ліворуч по прямій лінії по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», що розділяє приміщення № 2-5 – житлова, площею 15,9 кв.м., що знаходиться у фактичному користуванні співвласника – ОСОБА_2 від приміщення № 1-3 – житлова, площею 11,6 кв.м., що знаходиться у фактичному користуванні співвласника – ОСОБА_3 на відстані 4,7 м до первісної точки відліку – точки2.

Суд зобов’язав ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3  у користуванні земельною ділянкою площею 364,2 кв.м., шляхом перенесення забору відповідно до визначених меж.

З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуті судові витрати у сумі 3016 грн.

В апеляційній скарзі апелянтка просить рішення суду скасувати постановити нове рішення про відмову ОСОБА_3 у позові, посилаючись на пропуск звернення до суду і неправильність висновку експерта.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, що оскаржено, доводи апеляційних скарг, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, заслухавши   учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – зміні, з викладенням його резолютивної частини у новій редакції з наступних підстав.

Пленум Верховного Суду України у п. 7 своєї постанови «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. із змінами від 19.03.2010 р. роз’яснив, що судам слід мати на увазі, що спори, пов’язані із земельними відносинами, розглядаються у позовному провадженні.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ст. 152 ч. 3 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту                       (ст. 16 ЦК України). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (ст. 386 ч. 3 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що сторони є співвласниками буд. АДРЕСА_1, у м. Одесі: позивачці ОСОБА_3 належить 3/5 частини на підставі договору дарування від 07.05.1999 р. (а.с. 5), а відповідачці ОСОБА_2 – 2/5 частини на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від24.09.1999 р. (а.с. 14-16).

Оскільки сторони не визначили угодою порядок користування земельною ділянкою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд першої інстанції , виходячи із вимог ст. 88 ЗК України прийшов до обґрунтованого висновку про те, що кожна сторона має право на користування земельною ділянкою відповідно розміру належній її частці у будинку.

Згідно висновку експерта від 11.09.2009 р. (а.с. 79-93) площа земельної ділянки склала 607,0 кв.м.: 364,2 кв.м. – розмір земельної ділянки, який відповідає площі, що належить позивачці ОСОБА_3 згідно частці у будинку; 242,8 кв.м. – розмір земельної ділянки, який відповідає площі, що належить відповідачці ОСОБА_2 згідно ідеальній частці у будинку – 2/5 частин.

Беручі до уваги, що відповідачка фактично користується земельною ділянкою площею 248,9 кв.м., тобто значно більшою, ніж їй належить, встановила забор, суд обґрунтовано, виходячи із ст. 152 ЗК України і роз’яснень, які містяться у п. 7  постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. із змінами від 19.03.2010 р., ухвалив рішення про визначення порядку користування земельною ділянкою згідно часткам, які належать їм у будинку, зобов’язавши відповідачку не чинити перешкоди у користуванні позивачці земельною ділянкою площею 364,3 кв.м., шляхом перенесення забору до визначених меж.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, одночасно звертаючи увагу суду на те, що рішення суду повинно бути таким, що його можливо виконати.

Зазначивши у рішенні розмір земельної ділянки, який повинен бути виділений позивачці з визначенням меж земельної ділянки розміром 364,2 кв.м., суд всупереч                       ст.ст. 214, 215 ЦПК України не зазначив розмір земельної ділянки, який повинен бути виділений відповідачці – 242,8 кв.м. із вказанням меж землекористування.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання у скарзі на неправильність висновку експерту, оскільки доказів, які спростовують висновки експертного дослідження апелянтка суду не надала.

Оплату за проведення повторної експертизи, яка призначена за її клопотанням 06.07.2010 р. (а.с. 177-178) не здійснена (а.с. 180).

Тому законність та обґрунтованість рішення суду перевірена, виходячи із доказів, які є у справі.

Посилання у скарзі на сплив строку позовної давності до уваги також не приймається через те, що земельні правовідносини є тривалими, і строк позовної давності на них не розповсюджується.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду у частині вирішення питання про стягнення з відповідачки на користь позивачки витрат за проведення судової експертизи у сумі 3016 грн. і вважає за необхідне зменшити цей розмір до 1016 грн., беручі до уваги загальні підстави розподілу судових витрат між сторонами – ст.ст. 88, 82 ЦПК України.

Відповідачка ОСОБА_2 є людиною похилого віку, малозабезпечена.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п.3, 309 ч. 1 п.4, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2009 року замінити, виклавши резолютивну частину у новій редакції.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання порядку користування земельною ділянкою та встановлення меж задовольнити.

Визначити порядок користування земельною ділянкою площею 607,0 кв.м. при домоволодінні АДРЕСА_1, у м. Одесі.

Виділити ОСОБА_3 у користування земельну ділянку розміром 364,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1:

-   від точки 2 по прямій лінії по межі огороджувального забору з боку тупикового провулку на відставні 9,2 м до точки14;

-   з наступним поворотом ліворуч по прямій лінії по зовнішньої стіни сараю – котельної літ. «Б» на відстані 0,9 м до точки 15;

-   з наступним поворот праворуч по прямій лінії по зовнішньої стіни сараю – котельної літ. «Б» на відстані 3,1 м до точки 16;

-   з наступним поворотом ліворуч по прямій лінії по зовнішньої стіни сараю – котельною літ. «Б» на відстані 0,2 м до точки 17;

-   з наступним поворотом праворуч по прямій лінії по зовнішній стіни житлового будинку літ. «О» суміжного землекористувача на відстані 7,4 кв.м. до точки 18;

-   з наступним поворотом праворуч по прямій лінії по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем на відстані 22,0 м до точки 19;

-   з наступним поворотом праворуч по прямій лінії по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем на відстані 11,3 м до точки 8;

-   з наступним поворотом праворуч по прямій лінії по межі  огороджувального забору з суміжним землекористувачем – ОСОБА_2 на відстані 6,18 м до точки 7;

-   з наступним поворотом ліворуч по прямій лінії по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем – ОСОБА_2 на відстані 8,15 м до точки 6;

-   з наступним поворотом праворуч по прямій лінії по межі  огороджувального забору з суміжним землекористувачем – ОСОБА_2 на відстані 6,3 м до точки 5;

-   у тому ж напрямку по прямій лінії по внутрішній стіни житлового будинку            літ. «А», яке розділяє приміщення № 1-2 – кухня, площею 7,8 кв.м., що знаходиться у фактичному користуванні співвласника – ОСОБА_2 від приміщень № 1-1 коридор, площею 4,4 кв.м. та № 1-6 – коридор, площею 2кв.м., що знаходиться у фактичному користуванні співвласника ОСОБА_3 на відстані 3,58 м від точки 4;

-   з наступним поворотом ліворуч по прямій лінії по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», що розділяють приміщення: № 2-5 – житлова, площею 15,9 кв.м. і № 1-3 – житлова, площею 11,6 кв.м. від приміщень: № 1-2 – кухня, площею 7,8 кв.м. і № 1-1 – коридор, площею 4,4 кв.м. на відстані 0,25м до точки 3;

-   з наступним поворотом ліворуч по прямій лінії по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», що розділяє приміщення № 2-5 – житлова, площею 15,9 кв.м., що знаходиться у фактичному користуванні співвласника – ОСОБА_2  від приміщення № 1-3 – житлова, площею 11,6 кв.м., що знаходиться у фактичному користуванні співвласника – ОСОБА_3 на відстані 4,7 м до первісної точки відліку – точки 2.

Виділити ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 242,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1:

-   від точки 1 – кутка огороджувального забору зі сторони вул. Березовій, по прямій лінії по зовнішній стіни будинку літ. «А» на відстані 10,7 м до точки 2;

-   з наступним поворот праворуч по прямій лінії по внутрішній стіни жилого будинку літ. «А», що розділяє приміщення № 2-5, жилою площею 15,9 кв.м., що знаходиться у фактичному користуванні співвласника – ОСОБА_2 від приміщення № 1-3 – жилою площею 11,6 кв.м., що знаходиться у фактичному користуванні співвласника – ОСОБА_3 на відстані  4,7 м до точки 3;

-   з наступним поворотом ліворуч по прямій лінії по внутрішній стіни жилого будинку літ. «А», яка розділяє приміщення: № 2-5 – жилою площею                      15,9 кв.м. и № 1-3 – жилою площею 11,6 кв.м. від приміщень: № 1-2 – кухня, площею 7,8 кв.м. и № 1-1 – коридор, площею 4,4 кв.м. на відстані 0,25 м до точки 4;

-   з наступним поворотом праворуч по прямій лінії по внутрішній стіни жилого будинку літ «А», що розділяє приміщення № 1-2 – кухня, площею 7,8 кв.м., що знаходиться у фактичному користуванні співвласника – ОСОБА_2 від приміщень: № 1-1 – коридор, площею 4,4 кв.м. и № 1-6 – коридор, площею 2,0 кв.м., що знаходиться у фактичному користуванні співвласника – ОСОБА_3 на відстані 3,58 м до точки 5;

-   у тому ж напрямку по прямій лінії по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем – ОСОБА_3 на відстані               6,3 м до точки 6;

-   з наступним поворотом ліворуч по прямій лінії по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем - ОСОБА_3 на відстані 8,15 м до точки 7;

-   з наступним поворотом праворуч по прямій лінії по межі огороджувального забору  з суміжним землекористувачем - ОСОБА_3 на відстані 5,55 м до точки 8;

-   з наступним поворотом праворуч по прямій лінії по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем на відстані 17,0 м до точки 9;

-   з наступним поворотом праворуч по прямій лінії по межі огороджувального забору зі сторони вул. Березової, на відстані 9,1 м до точки 10;

-   з наступним поворотом ліворуч по прямій лінії по межі огороджувального забору зі сторони вул. Березової, на відстані 0,15 м до точки 11;

-   з наступним поворотом  праворуч по прямій лінії по межі огороджувального забору зі сторони вул. Березової на відстані 2,45 м до точки 12;

-   з наступним поворотом ліворуч по прямій лінії по межі огороджувального забору зі сторони вул. Березової на відстані 0,5 м до точки 13;

-   з наступним поворотом праворуч по прямій лінії по межі огороджувального забору зі сторони вул. Березової на відстані  7,4 м до первісної точки відліку – точки1.

Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3  у користуванні земельною ділянкою площею 364,2 кв.м., шляхом перенесення забору відповідно до визначених меж.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 1016 (одна тисяча двісті шістнадцять) грн.

Рішення колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.

            Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

  Головуючий

  Судді