ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
08 червня 2006 р. Справа 11/177-05
Господарський суд Вінницької області у складі :
Головуючий суддя Балтак О.О.
При секретарі судового засідання О. Пилипчак.
Представники :
позивача : Хоменчук С.А. - представник за довіреністю
відповідача : Кукуть О.А. - представник за довіреністю
Розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по матеріально –технічному і сервісному забезпеченню «Могилів –Подільський міжрайагротехсервіс» ( код ЄДРПОУ 00902429 , Лісова ,6 , Вендичани , Могилів –Подільський район , Вінницька обл. , 24 032 ) до фермерського господарства «Золотий колос»( код ЄДРПОУ 326443664, Лісова , 6 б, Вендичани , Могилів –Подільський район , Вінницька обл. , 24032) про визнання договору купівлі –продажу недійсним, укладеного між сторонами 8 січня 2004 року на суму 9 899,79 гривень .
В С Т А Н О В И В:
Заявлено позов на підставі ст.ст. 203, 215, 216, 657,658 ЦК про визнання недійсним договору купівлі –продажу від 8 січня 2004 року, за яким придбані кран козловий, трансформаторна підстанція, лінія ЛЕП бази, кіоск металевий, на суму 9 899,79 гривень .
Враховуючи зміну позовних вимог у заяві позивача № 2\101 від 25.05.2005 року , суд виходить з вимог , зазначених у цій заяві .
Позовні вимоги мотивовані наступним :
Спірний правочин нотаріально не посвідчений , однак на нього розповсюджуються загальні норми про відчуження нерухомого майна у відповідності до норм п.2 «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна», ст. 2 Указу Президента «Про державну реєстрацію на нерухомого майна». Такий вид правочинів на підставі ст. 657 ЦК України підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню , а право власності та інші речові права на нерухомі речі , обмеження цих прав , їх виникнення , перехід та припинення на підставі ст.. 145 ГК України , ст. 182 ЦК України , державній реєстрації . Тобто правочин за законом є нікчемним за нормою п. 3 ст. 215 ЦК України (оспорюваний правочин) з відповідними наслідками зазначеними ст. 216 ЦК України . А також спірний правочин укладений одноособово Єфремовим М.М. з обох сторін з порушенням порядку представництва .
Відповідач не визнає позов з наступних підстав :
- Спірний правочин вчиняли не представники сторін, а у відповідності до ст. 65 ГК України уповноважений орган управління юридичної особи, тому згідно з ст. 1 ЦК України до даних правовідносин не може застосовуватись ст. 232 ЦК України;
- Згідно із п. 8.4.5. Статуту ВАТ по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню “Могилів-Подільський міжрайагротехсервіс” гр-н Єфремов М.М., як Голова Правління, був наділений повноваженнями укладати угоди від імені Товариства, тому не було перевищення службових повноважень і зловживань службовим становищем;
- твердження позивача , що майно нерухоме є хибними, так як згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно) належать земельні ділянки, об”єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Дане ж майно за ознаками належить до рухомих речей, якими є, відповідно до ч.2 ст.181 ЦК України, речі, які можна вільно переміщувати у просторі, так як являється обладнанням Це підтверджується і висновком товарознавчого дослідження експерта № 96 від 16.05.2005 року;
- згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі –продажу рухомого майна укладеного між юридичними особами нотаріальному посвідченню не підлягає;
- відповідно до ст. 182 ЦК України договір купівлі –продажу рухомого майна державній реєстрації не підлягає.;
- згідно зі ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
З пояснень представників сторін , наданих матеріалів та матеріалів оглянутих в судовому засіданні суд вбачає таке :
8 січня 2004 року Відкрите акціонерного товариства по матеріально –технічному і сервісному «Могилів –Подільський міжрайагротехсервіс» (Продавець за договором) та фермерське господарства «Золотий колос» (Покупець за Договором) підписали договір купівлі - продажу крана козлового, трансформаторної підстанції, лінія ЛЕП бази, кіоск металевого на суму 9 899,79 гривень . Відповідач повністю оплатив суму договору платіжним дорученням № 1 від 21 січня 2004 року . 8 січня 2004 року сторони підписали акт прийому –передачі.
Посилання позивача на ст.657 Цивільного Кодексу України , якою передбачено, що договір купівлі –продажу земельної ділянки , єдиного майнового комплексу , житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації є безпідставним , оскільки предметом договору купівлі –продажу є рухоме майно . У відповідності до п.1 ст.191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом , що використовується для здійснення підприємницької діяльності , а предметом договору купівлі –продажу від 8 січня 2004 року є кран козловий, трансформаторна підстанція, лінія ЛЕП бази, кіоск металевий як індивідуально визначене майно , а не як підприємство , оскільки в договорі купівлі –продажу відсутні будь –які посилання на це сторін та позивач не надав жодного доказу , що на момент укладення договору купівлі –продажу в нього не було майна , яке визначено в п. 2 ст.191 Цивільного Кодексу України , в тому числі , права вимоги , боргу, крім того , яке зазначено в договорі . Також в судовому засіданні було оглянуто матеріали інвентарної справи по вул. Лісова , 6 «б», смт. Вендичани Могилів –Подільського району Вінницької обл. згідно якої кран козловий, трансформаторна підстанція, лінія ЛЕП бази, кіоск металевий не входили до складу нерухомого майна та цілісного майнового комплексу позивача. Крім цього , згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно) належать земельні ділянки, об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Дане ж майно за ознаками належить до рухомих речей, якими є, відповідно до ч.2 ст.181 ЦК України, речі, які можна вільно переміщувати у просторі, так як являється обладнанням Це підтверджується і висновком товарознавчого дослідження експерта № 96 від 16.05.2005 року , а також висновком № 620 від 27.12.2005 року судово –товарознавчої експертизи . Також у відповідності до ст. 182 ЦК України договір купівлі –продажу рухомого майна державній реєстрації не підлягає .
Твердження позивача , що ціна правочину встановлена в заниженому розмірі, що не відповідає дійсній вартості матеріальних цінностей, зазначеним у спірному правочині і суперечить п. 2.1 Статуту ВАТу, щодо використання всіх можливостей для отримання максимальних прибутків є непідтвердженими , оскільки позивачем не доведено та не подано суду жодних доказів , які б безпосередньо впливали на волевиявлення сторони укласти угоду на невигідних для неї умовах . А відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Також у відповідності до ст. 632 Цивільного Кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін .
Судом не можуть бути взяті до уваги посилання позивача на те ,що з обох сторін правочин укладений гр. Єфремовим М.М. одноособово з порушенням порядку представництва , оскільки правочин укладений з однієї сторони ВАТ “Могилів –Подільським міжрайагротехсервісом” та з іншої ФГ “Золотий колос”, тобто двома різними юридичними особами , з обох сторін договір укладали у відповідності до п.3 , п. 5 ст. 65 ГК України уповноважений орган управління юридичної особи. , а саме , зі сторони позивача , договір укладався головою правління. А п. 8.4.5. Статуту ВАТ по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню “Могилів-Подільський міжрайагротехсервіс” голові правління, як голові виконавчого органу , надані повноваженнями укладати угоди від імені Товариства та розпоряджатись майном . У відповідності до п. 2 ст. 89 ГК України посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу . Тому між головою правління позивача та позивачем є трудові відносини на які у відповідності до п.2 ст.1 Цивільний Кодекс України не поширюється, так як вони засновані на владному підпорядкуванні голови правління загальним зборам та іншим органам Товариства . Таким чином, в даному випадку з обох сторін правочин вчиняли не представники сторін, а у відповідності до ст. 65 ГК України уповноважені органи управління юридичних осіб.
З урахуванням наведеного , суд вважає , що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 33 , 35 , 43 , 82 , 84 , 115 ГПК України , -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити .
Суддя Балтак О.О.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84ГПК України 09.06.06