Справа № 2-а 139/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 січня      2011 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі головуючого судді: Жуковій О.Є

при секретарі: Сусловій

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горлівки  справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1      до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки про визнання дій неправомірними, зобовЧязання здійснити перерахунок та сплату додаткової пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача , посилаючись на те, що він знаходиться на обліку в УПФУ Калінінського району м. Голівки , отримує додаткову пенсію як  постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії.

Позовні вимоги позивач     обгрунтував тим, що  в порушення вимог ст. 50 ,51,67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  відповідач відмовив йому у звЧязку зі збільшенням прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян  в перерахунку  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з  01 жовтня 2010 року , виходячи з 30% розміру прожиткового мінімуму , встановлено для осіб, які втратили працездатність, чим порушив його права.

Вважає дії УПФУ в Калінінському районі неправомірними, та просить суд зобов’язати відповідача  здійснити йому перерахунок додаткової  пенсії  відповідно до ст. 51  Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01 жовтня 2010 року виходячи з 30%  розміру прожиткового мінімуму , встановленого для осіб, які втратили працездатність та повести виплату недонарахованих сум.

В судове засідання  позивач надав  суду заяву в якій просив справу розглянути у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач надав до суду заперечення , відповідно до яких позов не визнав в повному обсязі, посилаючись на те,  що при здійсненні нарахування пенсії позивачу УПФУ діяло у межах наданих повноважень .  Просив у задоволенні позову відмовити .

Суд, дослідивши матеріли справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають    задоволенню з наступних підстав.

Так,  судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_2   відноситься до другої категорії як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1  (а.с.4) .

З матеріалів справи суд встановив , що предметом даного спору є питання перерахунку додаткової пенсії учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії з 01 жовтня 2010 року.

Позивач 18 жовтня 2010 року звернувся з заявою до відповідача про перерахунок та призначення пенсії відповідно до ст. 51 “ Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.10.2010 року (а.с.5),  але відповідач відмовив йому у перерахунку додаткової пенсії з огляду на відсутність підстав такого перерахунку  та правомірність здійснення управлінням перерахунку , посилаючись на  Закон № 796 та Закон України “Про державний бюджет на 2010 рік” , Постанову КМУ № 530 від 28 травня 2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, зазначивши, що особам віднесеним до 2 категорії сплачується додаткова пенсія у розмірі 15% від прожиткового мінімуму , встановленого для непрацездатних осіб (а.с.6).

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає  Закон України  “Про прожитковий мінімуму” від 15 липня 1999 року, а також Закон України “По державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії “ від 05 жовтня 2000 року, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення , у тому числі мінімального розміру пенсії за віком , який відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообовЧязкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу  , а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік  . Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” затверджений прожитковий мінімум для осіб які  втратили працездатність : з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень

Таким чином, для позивача, як  особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорії, нижчий розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися виходячи із наведених розмірів.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему ( про що зокрема зазначено у рішенні № 8 рп/2005 від 11 жовтня 2005 року ) повЧязану з реалізацією права на соціальний захист , неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію , згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації , гарантії  є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Ухвалюючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3, 6,8,19,22,23,24 Конституції України , набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин  від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею  19 Конституції України встановлено, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної , часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації  конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя, і здоров’я, створення єдиного порядку  визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в законі України “Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій та компенсацій особам , віднесеним до категорії 1,2,3,4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової за шкоду, заподіяну здоровЧю, яка призначається  після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставним посилання  відповідача на необхідність застосування у спірних відносинах постанови Кабінету Міністрів України , скільки виходячи з приписів пункту першого та шостого статті 92 Конституції України , ст. 71 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” , дія положень наведеного Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Абзацом другим преамбули , частиною 3 статті 4, п.16 Прикінцевих положень закону України “Про загальнообовЧязкове державне пенсійне страхування” передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом , закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком , встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообовЧязкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для призначення розмірів пенсій,  призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною третьою доповнена Законом України № 2505 від 25 березня 2005 року (набрав чинності 31 березня 2005 року), тоді як частина третя статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” змінена Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108-15 (набрав чинності 13 грудня 2005 року).

Зокрема, суд зазначає, що згідно з частиною третьою статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровЧю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 . Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Таким чином, з 01 листопада 2006 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, органи Пенсійного Фонду України зобовЧязані здійснювати перерахунок пенсії  саме з дня встановлення цього розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера з відповідною заявою про перерахунок пенсії.

На підставі ст. ст. 1,2,3,4, 5,6, 10,11, 14, 15, 160-163, 185,186, 254 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1    до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки  задовольнити .

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки  щодо відмови ОСОБА_1    у перерахунку  додаткової   пенсії відповідно до ст. 51  Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01 жовтня 2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки   перерахувати ОСОБА_1 додаткову     пенсію  відповідно до  ст. 51 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком,  що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму  для непрацездатних осіб з 01 жовтня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до адміністративного суду апеляційної інстанції  через  суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: