Провадження 1-кп/311/352/2021
Справа № 311/2922/21
24.11.2021
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про продовження запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
24 листопада 2021 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,
при секретарі Якимець К.В.
за участю прокурора Мітленко С.В.
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка кримінальне провадження відносно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Маячка Василівського району Запорізької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 22.05.2012 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі, з випробувальним строком 1 рік; 2) 13.01.2014 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України до 120 годин громадських робіт; 3) 08.02.2017 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, до 3 років позбавлення волі з випробувальним строком 2 роки; 4) 13.09.2017 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі. 16.01.2020 року звільнений з Вільнінської ВК Запорізької області (№ 20), на підставі ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 08.01.2020 року, згідно ст.81 КК України, умовно-достроково, невідбутий строк покарання - 11 місяців 13 днів; 5) 03.02.2021 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України із застосуванням положень ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України до 5 років 1 дня позбавлення волі. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року вирок Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 03.02.2021 року змінений. Вважати засудженим до покарання за ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням положень ч.1 ст.70, ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України, остаточно до покарання у вигляді 5 (п`яти) років 1 (одного) дня позбавлення волі без конфіскації майна; 6) 16 червня 2021 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до п`яти років трьох місяців позбавлення волі;
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ч.3 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ч.3 ст.185 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020081190000350 від 29.06.2020 року.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, мотивуючи тим, що на теперішній час наявні ризики, передбачені п.п.1,3,5 ст.177 КПК України. Заявлене клопотання просить задовольнити за наведеними у ньому підставами. Та вказує, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти клопотання прокурора про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думку учасників судового засідання за клопотанням прокурора, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і
відповідно до процедури, встановленої законом.
Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 30 вересня 2021 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 28 листопада 2021 року.
Проте, враховуючи ті обставини, що у найближчий час спливає строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, діючи відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, зобов`язаний вирішити питання доцільності продовження на даний час тримання обвинуваченої під вартою.
Відповідно до положень ст.ст.131,132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_1 , а також враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), суд вважає, що існують достатні підстави, відповідно до ст.315 КПК України, вважати необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
При цьому, суд враховує, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок обвинуваченого ОСОБА_1 із вчиненням злочинних діянь, тобто виправдовують необхідність судового розгляду у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Відповідно до п.1 ОСОБА_1 може переховуватись від суду. Так, ОСОБА_1 на теперішній час обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання до шести років позбавлення волі. Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за скоєння злочинів проти власності, судимість за вчинення яких в установленому законом порядку на теперішній час не знята та не погашена.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.177 КПК України обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні. Вказаний ризик підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_1 , з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності за вчинені злочини, може незаконно впливати на свідків та потерпілих показання яких мають доказове значення для підтвердження вини останнього. ОСОБА_1 провокуватиме у них бажання відмовитися від наданих свідчень, що викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду корисливих злочинів, які відносяться до категорії тяжких злочинів, ОСОБА_1 раніше був неодноразово судимий за скоєння злочинів проти власності, судимість за вчинення яких в установленому законом порядку не знята та не погашена, відбував покарання в місцях позбавлення
волі, але не дивлячись на це, він знову продовжує свою злочинну діяльність, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення та перевиховання, а також про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_1 стала звичайним способом заробітку та джерелом для існування, що вказує на обґрунтований ризик вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень.
Крім того, вироком Василівського районного суду Запорізької області від 16 червня 2021 року ОСОБА_1 засуджений за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді п`яти років трьох місяців позбавлення волі. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 залишений без змін. Даний вирок учасниками кримінального провадження не оскаржений та набрав законної сили – 19.07.2021 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
За таких обставин, суд вважає, що на теперішній час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, з наступних підстав: враховуючи систематичність та тяжкість вчинених злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років позбавленням волі, відсутність у ОСОБА_1 стійких соціальних зв`язків, а тому існує ризик того, що обвинувачений може залишити своє місце проживання і таким чином буде переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності; особи, які заслуговують на довіру та могли би поручитися за виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також те, що обвинувачений не має офіційного місця роботи, постійне джерело прибутку у нього відсутнє, що унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 не суперечитиме п.2 ч.3 ст.132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання обвинуваченим покладених процесуальних обов`язків. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
На думку суду, вищезазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого ОСОБА_1 будь-який більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки не відпали підстави для цього. На даний час не встановлені будь-які обставини, які виключають можливість тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, та суд вважає, що для запобігання вищезазначених ризиків застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177,178,183,194 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 під час судового розгляду даного кримінального провадження, тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 22 січня 2022 року, включно.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 131, 132, 177, 178, 182, 183, 315, 372, 395 КПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 22 січня 2022 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя
Василівського районного суду
Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО
- Номер: 1-кп/311/352/2021
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 311/2922/21
- Суд: Василівський районний суд Запорізької області
- Суддя: Сидоренко Ю.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.07.2021
- Дата етапу: 04.08.2021
- Номер: 1-і/332/25/22
- Опис:
- Тип справи: на заяву, клопотання у кримінальних справах
- Номер справи: 311/2922/21
- Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
- Суддя: Сидоренко Ю.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.10.2022
- Дата етапу: 28.10.2022
- Номер: 1-і/332/71/22
- Опис:
- Тип справи: на заяву, клопотання у кримінальних справах
- Номер справи: 311/2922/21
- Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
- Суддя: Сидоренко Ю.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.12.2022
- Дата етапу: 22.12.2022
- Номер: 1-і/191/19/22
- Опис:
- Тип справи: на заяву, клопотання у кримінальних справах
- Номер справи: 311/2922/21
- Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
- Суддя: Сидоренко Ю.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.05.2022
- Дата етапу: 19.05.2022
- Номер: 1-і/191/61/22
- Опис:
- Тип справи: на заяву, клопотання у кримінальних справах
- Номер справи: 311/2922/21
- Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
- Суддя: Сидоренко Ю.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.07.2022
- Дата етапу: 14.07.2022
- Номер: 1-і/332/25/22
- Опис:
- Тип справи: на заяву, клопотання у кримінальних справах
- Номер справи: 311/2922/21
- Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
- Суддя: Сидоренко Ю.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.10.2022
- Дата етапу: 02.11.2022
- Номер: 1-і/332/71/22
- Опис:
- Тип справи: на заяву, клопотання у кримінальних справах
- Номер справи: 311/2922/21
- Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
- Суддя: Сидоренко Ю.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.12.2022
- Дата етапу: 28.12.2022