Справа №2а-1954/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 січня 2011 року Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді                   Кучми В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з справжнім позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне, за яким просить забов»язати відповідача здійснити їй нарахування та виплату не донарахованих сум з щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2010 рік.

На обґрунтування позову посилається на те, що за віком відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни». Як така перебуває на обліку за місцем мешкання в управлінні Пенсійного фонду України у м. Сніжне.   Згідно ст. 6 вищезазначеного Закону йому як «дитині війни» відповідачем додатково до пенсії щомісячно повинно було нараховуватись і виплачуватись передбачена соціальна допомога у вигляді надбавки у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Але на протязі 2010 року надбавка у зазначеному розмірі до пенсії не виплачувалась. На звернення провести нарахування і виплату зазначених сум отримала відмову.

До початку судового засідання від позивачки надійшла заява, за якою заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Справу просить розглядати без її участі.

До початку судового засідання представником відповідача надані письмові заперечення, за якими позовні вимоги управління ПФУ м. Сніжне не визнає. При цьому посилається на те, що при здійсненні виплат територіальне управління керувалось приписами Законів України «Про державний бюджет України» на відповідні роки в межах визначених видатків, а також постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.08 р «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, відповідно до п. 8 якої був визначений розмір підвищення до пенсії у сумі 49,80 грн. Справу просить розглядати без участі представника відповідача.

Вивчив письмові пояснення сторін, дослідив матеріали справи і надані сторонами докази на обґрунтування і спростування заявлених позовних вимог, суд вважає позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни», за місцем мешкання перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Сніжне. Вказані обставини підтверджуються витягом з її паспорту, пенсійним посвідченням та відповідною відміткою в ньому (а.с. 4, 5).

Довідкою управління ПФУ м. Сніжне підтверджується, що позивачеві як дитині війни надбавка до пенсії на протязі 2010 року фактично виплачувалась по 49,80 грн. щомісячно.

Позивач убачає порушеним своє право як пенсіонер та особа, який відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни», з боку відповідача територіального управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне з приводу дій, пов»язаних з невірним нарахуванням і призначенням до виплати сум щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії за 2010 рік.

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 р №2195-IV, який вступив в силу з 1 січня 2006 року, встановлювалось, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до підпункту 2 пунтку 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.07 р, який набрав чинності з 01.01.08 року, норма статті 6 зазнала змін, згідно яких дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. При цьому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.93 р передбачалось, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану і бездоганну віськову службу в тилу в роки Великої Вітчізняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошового утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення були визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.08 року. Ввідповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх кремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з цього часу та до завершення бюджетного року вимоги статті 6 для застосування відповідачем продовжували діяти в первісній редакції, тобто пенсії дітям війни або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Надалі з початку 2009 року та до теперішнього часу норма ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” будь-яким нормативно-правовим актом вищої сили не є скасованою або зупиненою, є чинною і діє в зазначеній редакції на протязі часу по всій території України по колу осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15.07.99 р №966-14, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5.10.2000 р №2017-III, відповідно до ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення у тому числі мінімального розміру пенсії за віком. Виходячи з положень статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в редакції, що діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прижиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» вiд 20.10.09 №1646-VI та в подальшому ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»  був встановлений і застосовувався прожитковий мінімум у період з 1 січня по 1 квітня 2010 року в розмірі 695 гривень, І таким чином надбавка у розмірі 30% від прожиткового мінімуму з 1 січня 2010 року мала складати 695*30%=208,50 грн. Цими ж Законом в подальшому встановлювався прожитковий мінімум для непрацездатних осіб ще в декілька більшому розмірі: з 1 квітня  -  706  гривень,  з 1 липня та до цього часу - 709 гривень.

Втім, фактично позивач підвищення до пенсіїї як дитина війни у спірний період на протязі 2010 року отримував не в повному обсязі - по 49,80 грн щомісячно на протязі року. Вказані обставини не оспорюються сторонами і підтверджуються відповідною довідкою. Таким чином, відповідач порушив право позивача і не проводив з 1 січня 2010 року по 1 серпня 2010 року нарахування надбавки до пенсії для дітей війни у відповідності з діючою нормою, а саме у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на момент нарахування. А відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, убачається наявність підстав визнати бездіяльність відповідача управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне у частині не проведення додаткових виплат державної допомоги до пенсії неправомірною, право позивача, який відноситься до категорії дітей війни, на отримання підвищення до пенсії у період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, порушеним і таким, що підлягає відновленню шляхом покладання забов»язання на відповідача провести перерахунок і виплатити різницю не донарахованих сум цього виду соціальної допомоги за вказаний період.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд керується і виходить з осново покладених конституційних принципів, на яких базується здійснення прав і свобод людини та громадянина в Україні, включаючи і право на соціальне та пенсійне забезпечення, що закріплене у статті 46 Конституції України, згідно яких проголошене конституційне право не може бути скасоване, звужене.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 22, 92 п. 6 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 158, 159, 161, 162, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

    Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни

задовольнити.

Забов»язати Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне перерахувати ОСОБА_1  виплати з щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни виходячи із розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством на момент нарахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та виплатити на його користь різницю не донарахованих сум цього виду допомоги за вказаний період з врахуванням вже виплачених сум.

Постанова може бути повністю або частково оскаржена учасниками процесу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.

Головуючий: