справа № 2-1559/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2007 року Індустріальний районний суд
м. Дніпропетровська
в складі: головуючого
судді Чебикін В.П.,
при
секретарі Олексенко М.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську
цивільну справу за позовною заявою Міського комунального підприємства «
Дніпропетровський електротранспорт» до ОСОБА_1, про
право регресу до винної особи ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про право
регресу до винної особи. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в
позовній заяві так і представник в ході судового засідання посилався на те,
що підприємством на виконання вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду
від 20.06.2006 року була відшкодована шкода спричинена їхнім працівником
ОСОБА_1 під час виконання ним своїх трудових обов'язків - ОСОБА_2. Підприємством виплачено ОСОБА_2. сума збитку в розмірі 2500 грн. 00
коп. Просили стягнути із відповідача на їх користь в порядку регресу - 2500
грн. 00 коп. Крім того, відповідно до калькуляції, затрати на ремонту
пошкодженого вагону №1163, яким в керував ОСОБА_1 склали 1000 грн.,
частину в розмірі 455 грн. 54 коп. було утримано із заробітної плати, залишок
складає 544 грн. 46 коп., який просили стягнути із відповідача та судові
витрати по справі в розмірі 81 грн. .
Відповідач в судове засідання з'явилася. Позовні вимоги не визнав. Суду
пояснив, що матеріальну шкоду ОСОБА_2. відшкодував добровільно, про що
останній надав йому розписку. Просив в задоволені позову відмовити.
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що
позов підлягає задоволенню частково за наступних підстав.
У ході судового розгляду встановлено, що вироком Амур-Нижньодніпровського
ОСОБА_1 було визнано винним в здійснені злочину
передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначено йому покарання в вигляді
одного року обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними
засобами. На підставі с.75,76 КК України, встановлено іспитовий строк 1 рік
та було стягнуто із Державного комунального підприємства «
Дніпропетровський електричний транспорт » на користь ОСОБА_2 2500 грн. Даний вирок вступив в законну силу . По справі було
встановлено, що 25.06.2005 року біля 20-30, водій ДКП « Дніпропетровський
електричний транспорт» ОСОБА_1 в м. Дніпропетровську на перехресті вул.
Каруна - пр. Воронова, керуючи трамваєм Т-3 №1163, який належав ДЕПО №3 ДКП «
Дніпропетровський електротранспорт», здійснив виїзд на перехрестя на червоний
сигнал світлофора , в результаті чого здійснив зіткнення з тролейбусом ЗИУ-9
№1987, під керівництвом водія ОСОБА_3, який їхав по пересічній проїжджій
частині на зелений сигнал світлофора. В результаті ДТП пасажиру трамвая
ОСОБА_2. були спричинені тілесні пошкодження, які відповідно до висновку
судово-медичної експертизи №5737 е від 02.12.2005 року відносяться до
середньої тяжкості.
В результаті ДТП трамваю Т3 №1163 були спричинені пошкодження і
матеріальні збитки склали 1000 грн. Винуватим в ДТП визнано ОСОБА_1
Згідно платіжного доручення від 20.07.2006 року №2129 на виконання вироку
Депо №3 МКП « Дніпропетровський електротранспорт» перерахувало ОСОБА_2.
2500 грн.
Суд не може взяти до уваги твердження відповідача про те, що він добровільно
відшкодував ОСОБА_2. матеріальні збитки, оскільки відповідачем не надано
суду доказів оплати.
Згідно ст. 1191 ЦК України , особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою
особою, має право зворотної вимоги ( регресу) до винної особи у розмірі
виплаченого відшкодування.
Оскільки відповідно до вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м.
Дніпропетровська від 20 червня 2006 року матеріальні збитки ОСОБА_2. виплачені Депо №3 МКП « Дніпропетровський електротранспорт», то вони
підлягають стягненню із ОСОБА_1.
Позивачем заявлено вимоги, щодо стягнення із відповідача невідшкодованих
збитків завданих позивачу в результаті пошкодження трамвая в розмірі 544 грн.
46 коп.
Як встановлено в судовому засіданні відповідно до калькуляції збитки завдані
в результаті пошкодження вагону трамвая №1163 в результаті ДТП склали 1000
грн. Відповідно до довідки Депо №3 МКП « Дніпропетровський електротранспорт»
із заробітної плати відповідача утримано 455 грн. 54 коп., що становить не
більше середньомісячного заробітку.
Згідно до ст.132 КЗпП України, за шкоду заподіяну підприємству, установі,
організації при виконанні трудових обов'язків, працівника з вини яких заподіяно
шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але
не більше свого середнього місячного заробітку.
Виходячи із вищевикладеного суд не вбачає законних підстав для задоволення
позовних вимог в цій частині.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь
позивача судові витрати в розмірі 81 грн. 00 коп.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року
№ 6 « Про практику розгляду судами цивільних справ по позовами про
відшкодування шкоди», ст.132 КЗпП України, ст. ст. 22, 1172, 1191 ЦК
України, ст.ст. 11, 15, 31, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Міського комунального підприємства « Дніпропетровський
електротранспорт» - задовольнити частково .
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Міського Комунального
підприємства « Дніпропетровський електротранспорт» - суму відшкодування
матеріальних збитків в розмірі 2500 грн. 00 коп. та судові витрати по
справі в розмірі 81 грн., а всього 2581 грн. 00 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області
через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня
проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього
протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне
оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня
проголошення рішення.
Суддя:
В.П.Чебикін