Справа № 766/21926/17

н/п 2/766/6262/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.

за участю секретаря Романенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

встановив:

ОСОБА_1 13.12.2017 року звернулася до суду з позовом від імені та в інтересах ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, позовні вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_2 є власником 21/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 31.07.2001 року було проведено реальний розподіл домоволодіння та визначено порядок користування земельною ділянкою у відповідності до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 19.05.2001 року. Власником 16/100 частин домоволодіння є відповідач ОСОБА_3 , як правонаступник ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між сторонам існує конфлікт щодо меж між їх земельними ділянками. Відповідач перешкоджає позивачу у встановленні огорожі на межі їх земельних ділянок в результаті самовільного захвату частини земельної ділянки позивача, на якій складає дрова, будівельні матеріали та інші речі. У зв`язку з цим, позивач просить зобов`язати відповідача не чинити перешкоди позивачу у користуванні земельною ділянкою, встановленню огорожі по периметру земельної ділянки площею 421 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що межує з земельною ділянкою відповідача, та яка виділена у користування на підставі рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 31.07.2001 року (справа №2-321/01) у відповідності до схеми порядку користування земельною ділянкою, складеної експертом Гуральською В.М. на виконання судової будівельно-технічної експертизи від 19.05.2001 року у цивільній справі №2-321/01, судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 12.02.2018 року відкрито провадження за справою та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 04.09.2018 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про допит свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та витребувано докази у КЗ «Херсонське БТІ» ХОР, а саме: інвентарну справу №854 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 24.09.2019 року призначено за справою судову земельно-технічну експертизу.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 19.11.2019 року ухвалу суду про призначення експертизи залишено без змін.

Ухвалою суду від 22.01.2020 року поновлено провадження за справою.

Від представника відповідача ОСОБА_7 до суду надійшли заперечення на позовні вимоги, в яких просить у задоволенні позову відмовити, зазначив, що позов є безпідставним, конфігурацію та межі земельних ділянок визначені рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 31.07.2001 року, яке набуло чинності. У 2002 році минулий власник земельної ділянки позивача ОСОБА_6 незаконно заволоділа частиною земельної ділянки відповідача та приватизувала її на підставі підроблених документів. У зв`язку з чим відповідачка звернулась до суду з позовом та рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 17.07.2014 року скасовано рішення Херсонської міської ради №193 від 27.12.2002 року в частині визнання права власності на земельну ділянку розміром 420 кв.м. ОСОБА_6 . Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 16.03.2015 року рішення залишено без змін. Крім цього, рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 22.06.2015 року задоволено позов ОСОБА_3 та зобов`язано ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_3 та зобов`язано ОСОБА_6 демонтувати огорожу між ділянками, встановлену з порушенням визначених судом меж. Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 29.09.2015 року рішення залишено без змін. Сторона відповідача зазначає, що межа між земельними ділянками встановлена за рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 31.07.2001 року, з боку відповідача не було застосовано ніяких дій, які перешкоджають встановленню паркану між ділянками у відповідності до рішення суду. Вказує також, що доказів того, що відповідач порушує інтереси позивача до позову не надано, тому просить у його задоволенні відмовити.

Ухвалою суду від 11.12.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_7 про закриття провадження за відсутністю предмету спору за цивільною справою відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позові. В останнє судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві проти позову. В останнє судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Позивач, відповідач в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.

Допитавши свідка, експерта, дослідивши матеріали цивільної справи, інвентарної справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.78 ч.1 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

У відповідності до ч.3 ст.79 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над і під поверхнею ділянки на висоту і глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно ст.90 ч.1 п.б) та ч.2 Земельного Кодексу України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Пунктами «г», «е» ч.1 ст.91 Земельного Кодексу України визначено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати права власності суміжних земельних ділянок та землекористувачів; додержуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст.158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судом встановлено, що рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 31.07.2001 року за цивільною справою №2-321/01 здійснено розподіл домоволодіння АДРЕСА_1 , визначено порядок користування та розпорядження земельною ділянкою та виділено у власність частину зазначеного житлового будинку згідно висновку судово-технічної експертизи від 19.05.2001 року. Зокрема, ОСОБА_6 виділено у користування земельну ділянку площею 421 кв.м. разом з будівлями з окремим виходом на АДРЕСА_2 , що становлять 21/100 його частини; ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 виділено в користування земельну ділянку площею 482 кв.м. разом з будівлями з окремим виходом на АДРЕСА_2 , що становлять 26/100 його частин; ОСОБА_11 виділено в користування земельну ділянку площею 328 кв.м. разом з будівлями з окремим виходом на АДРЕСА_2 , що становлять 18/100 частин житлового будинку; ОСОБА_12 виділено в користування земельну ділянку площею 401 кв.м. разом з будівлями з окремим виходом на АДРЕСА_2 , що становлять 19/100 частин житлового будинку; ОСОБА_4 виділено в користування земельну ділянку площею 429 кв.м. разом з будівлями з окремим виходом на АДРЕСА_2 , що становлять 16/100 частин вказаного житлового будинку.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 25.10.2001 року рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 31.07.2001 року залишено без змін.

Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 17.07.2014 року за цивільною справою №667/386/14-ц за позовом ОСОБА_13 до Херсонської міської ради, ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , заявлені позовні вимоги задоволені, визнано рішення Херсонської міської ради від 27 грудня 2002 року за №193 п.1 (п.12 додатку) в частині передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 421 м. кв. по АДРЕСА_2 незаконним та скасовано. Визнано державний акт про право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , виданий на підставі рішення Херсонської міської ради від 27 грудня 2002 року за №193 на земельну ділянку площею 0.0421 га, недійсним.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 16.03.2015 року рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 17.07.2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 20.05.2015 року рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 17.07.2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 16.03.2015 року залишено без змін.

Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 22.06.2015 року з цивільною справою №667/2518/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 позовні вимоги задоволені, ухвалено усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні гаражем літ.«Ф» та земельною ділянкою площею 429 м.кв., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 . Демонтувати розподільчий паркан побудований ОСОБА_6 на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , що розподіляє земельні ділянки виділені в користування ОСОБА_3 та ОСОБА_6 рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 31 липня 2001 року (справа №2-321/01). Покласти обов`язок та витрати по демонтажу вказаного паркана на ОСОБА_6 .

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 29.09.2015 року рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 22.06.2015 року залишено без змін.

На підставі рішення суду 26.10.2015 року за цивільною справою №668/2518/15-ц Комсомольським районним судом м.Херсона видано виконавчий лист, згідно акту державного виконавця ВДВС Комсомольського РУЮ у м.Херсоні від 05.01.2016 року самостійно рішення суду не виконано, починати виконавчі дії боржник ( ОСОБА_6 ) перешкоджала. рішення фактично виконано, розподільчий паркан демонтовано та складений у боржника (сітка рабиця), цегловий паркан розібрано та залишено у боржника. Демонтаж завершено. Боржник від підпису в акті відмовилася.

Згідно нотаріально посвідченого договору дарування від 14.07.2016 року позивач за справою ОСОБА_2 прийняла в дар від ОСОБА_6 21/100 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається в цілому із: житлового будинку літ.Б, житлового будинку літ.З, площею 60,4 кв.м. та загальною площею 110,8 кв.м, літніх кухонь літ.Н, И, сараїв літ.Р, Ж, гаражу літ.Ф, душу літ.Ц, туалетів літ.Л, Т, У,Ч, гаражу-кухні літ.Х загальною площею 32,6 кв.м, водопроводу №6, 7, 8, огорожі №1, 3-5, 12, вигрібної ями №9, 10, вимощення №І. Право власності позивача на 21/100вказаного житлового будинку підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.07.2016 року.

Згідно висновку Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області від 28.10.2016 року 25.10.2016 року надішла заява ОСОБА_6 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в якій просить вжити заходи до сусідки ОСОБА_17 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , щодо вчинення протиправних дій. При проведенні перевірки встановлено, що існує конфлікт щодо користування спільним подвір`ям в користуванні земельною ділянкою площею 421 кв.м, та сторона відповідача завдає позивачу перешкоди у встановленні огорожі по межі земельних ділянок сторін, визначеній судовим рішенням від 31.07.2001 року.

Згідно висновку Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області від 11.07.2018 року 04.07.2018 року надійшла заява від ОСОБА_2 , в якій вона просить прийняти заходи до сусідів, які вчиняють протиправні дії. При перевірці встановлено, що між сусідами склалися неприязні відносини з приводу перерозподілу прибудинкової території, а саме межі між земельними ділянками. Описати сусідів не виявилося можливим. Подальшу перевірку фактів, викладених у заяві закінчено, рекомендовано заявник у звернутися до суду.

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи №6, складеного 21.01.2020 року експертом Фесун Л.А.:

- з урахуванням даних схеми порядку користування земельною ділянкою, складеної експертом Гуральською В.М. на виконання судової будівельно-технічної експертизи від 19 травня 2001 року у цивільній справі №2-321/01 та наявної частини огорожі, лінійні розміри, конфігурація та площа земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_2 , не відповідають лінійним розмірам, конфігурації та площі земельної ділянки, виділеної рішенням суду Комсомольського району м.Херсону від 31 липня 2001 року;

- з урахуванням даних схеми порядку користування земельною ділянкою, складеної експертом Гуральською В.М. на виконання судової будівельно-технічної експертизи від 19 травня 2001 року у цивільній справі №2-321/01 та наявної огорожі, площа земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_2 , складає 390м2, що менше площі земельної ділянки, виділеної рішенням суду Комсомольського району м.Херсону від 31 липня 2001 року на 31м2;

- площа земельної ділянки 390м2, якою фактично користується ОСОБА_2 , з урахуванням даних схеми порядку користування земельною ділянкою, складеної експертом Гуральською В.М. на виконання судової будівельно-технічної експертизи від 19 травня 2001 року у цивільній справі №2-321/01 та наявної частини огорожі, не відповідає площі земельної ділянки 421м2, яка виділена в користування рішенням суду Комсомольського району м.Херсону від 31 липня 2001 року ОСОБА_6 , а саме: фактична площа земельної ділянки менше, ніж виділена, на 31м2;

- для усунення перешкод в користуванні частиною земельної ділянки ОСОБА_2 необхідно встановити огорожу у відповідності до схеми порядку користування земельною ділянкою, складеної експертом Гуральською В.М. на виконання судової будівельно-технічної експертизи від 19 травня 2001 року у цивільній справі №2-321/01, а саме: перенести частину існуючої огорожі довжиною 7,40м (за схемою) на відстань 23,4м від лінії стіни дворового фасаду будинку літера "З" (на 4,01м від лінії розташування існуючої огорожі в сторону ділянки відповідача) та встановити огорожу по лінії лівої бокової межі ділянки позивачки.

Листом вих.№0624 від 24.06.2020 року судовий будівельно-технічний експерт Фесун Л.А. повідомила, що в висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21 січня 2020 року №6 на аркуші три виявлена технічна помилка. Останній абзац треба читати "Обстеження земельної ділянки з поліпшеннями по АДРЕСА_2 , яка виділена в користування ОСОБА_6 рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 31.07.2001 року, проводилось 15 січня 2020 року в присутності представників позивача ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , представника відповідачки ОСОБА_7 та її сина".

Згідно висновку від 21.10.2020 року за результатами розгляду матеріалів ЄО №22578 від 17.10.2020 року Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області 17.10.2020 р. надійшла заява від ОСОБА_1 щодо вжиття заходів до ОСОБА_7 , який чинить перешкоди у встановленні паркану, за адресою: АДРЕСА_1 , незважаючи на рішення Комсомольського суду м. Херсона, від 31.07.2001 року по справі № 2-321/01. Під час проведення перевірки та зі слів ОСОБА_7 було встановлено, що останній представляє інтереси ОСОБА_18 , який мешкає: АДРЕСА_1 , який має право на користування вищезазначеною земельною ділянкою, ОСОБА_7 пояснив, що у 2002 році, ОСОБА_6 побудувала паркан, який згідно рішення суду був знесений. 17.10.2020р. за вказаною адресою будівельниками було сплановано встановлювати паркан на території, яка належить ОСОБА_18 . Так, ОСОБА_6 разом зі своїм представником, не дочекавшись рішення суду по усуненню перешкод в користуванні земельною ділянкою, самостійно почали будувати паркан, керуючись схемою, яка була затверджена судом у 2001 році. Зі слів ОСОБА_7 було встановлено, що на зазначеній схемі не вказано, що паркан має переходити на територію ОСОБА_18 , але ОСОБА_6 разом зі своїм представником вказують, що дана територія належить їм. Висновком встановлено відсутність складу кримінального правопорушення та рекомендовано звернутись до суду.

Допитана в судовому засідання судовий експерт ОСОБА_19 вказала про те, що рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 31.07.2001 року був визначений порядок користування земельною ділянкою площею 2115,5 кв.м по АДРЕСА_1 . Вказаним рішенням співвласнику ОСОБА_6 в користування була виділена земельна ділянка площею 421 кв.м з окремими виходом на АДРЕСА_2 . В подальшому ОСОБА_6 подарувала свою частину домоволодіння ОСОБА_2 за договором дарування від 14.07.2016 року. Площа земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_2 складає 390 кв.м, що менше площі земельної виділеної рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 31.07.2001 року на 31 кв.м. Експерт підтримує складений нею висновок судової земельно-технічної експертизи №6 від 21.01.2020 року, в якому чітко зазначено де розташована спірна частина земельної ділянки площею 31 кв.м. Крім того, в матеріалах цивільної справи є кадастровий план земельної ділянки, складений спеціалізованою організацією ДП «Херсонгеоінформ» з урахуванням фактичних дирекційних кутів земельної ділянки та місця розташування поворотних точок з зазначенням їх координат та фактичної площі земельної ділянки, який використовувався під час визначення розміру земельної ділянки позивача.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 вказала на чинення відповідачем перешкод у користування позивачем належною ОСОБА_2 частиною земельною ділянки та встановлення паркану по межі земельних ділянок, порядок користування був встановлений рішенням суду від 31.07.2001 року.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо доводів сторони відповідача про незаконне заволодіння ОСОБА_6 частини земельної ділянки відповідача та приватизування її на підставі підроблених документів, з постанови про закриття кримінального провадження від 24.08.2013 року СВ Комсомольського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області вбачається, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що в 2001 році відповідно до рішення Комсомольського районного суду м.Херсона було визначено порядок користування земельною ділянкою та кожному із співвласників визначено розміри і межі ділянки. За ствердженням представника заявника ОСОБА_7 , співвласниця ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , за допомогою експерта виготовила підроблену схему земельної ділянки та використала в 2003 році схему при отримані державного акту на прав власності на земельну ділянку. Візуальним співставленням двох схем виявлено розбіжності схематичному зображені земельної ділянки. Таким чином, виходячи з матеріалів справи встановлено, що вчинений злочин невеликої тяжкості, ч.1 ст.190 КК України. Згідно вимог ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку і закінченням строків давності - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, з який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, по мінуванню трьох років з моменту скоєння злочину.

Надані стороною позивача суду копії світлин суд до уваги не приймає, оскільки з них неможливо встановити місце розташування зображених на них земельних ділянок та чи дійсно зображені на світлинах земельні ділянки відповідають адресам сторін.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Доводи позивача про те, що відповідач чинить перешкоди у користуванні земельною ділянкою, зокрема щодо встановлення огорожі по периметру земельної ділянки площею 421 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та межує з земельною ділянкою відповідача, яка виділена у користування на підставі рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 31.07.2001 року (справа №2-321/01), знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, які також підтверджуються висновком судової земельно-технічної експертизи №6, складеного 21.01.2020 року експертом Фесун Л.А., а тому суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

Доводи представника відповідача щодо наявності судових рішень, якими усувалися перешкоди ОСОБА_3 , завдані ОСОБА_6 , земельною ділянкою якої на теперішній час користується ОСОБА_2 , не впливають на висновки суду при винесенні рішення, оскільки встановлено, що на теперішній час існують перешкоди, які завдані позивачу відповідачем.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З урахуванням положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору під час звернення до суду з позовом в сумі 640,00 гривень, а також витрати, понесені на сплату за проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 8478,00 гривень, а всього 9118,00 гривень.

Витрати, понесені позивачем за виконання кадастрової зйомки земельної ділянки в сумі 2200,00 гривень з відповідача стягненню не підлягають, оскільки не відносяться до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи у відповідності до ст.133 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, ст.ст.78, 79, 90, 91, 152, 158 ЗК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою, встановленні огорожі по периметру земельної ділянки площею 421 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що межує з земельною ділянкою ОСОБА_3 , яка виділена у користування на підставі рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 31.07.2001 року (справа №2-321/01) у відповідності до схеми порядку користування земельною ділянкою, складеної експертом Гуральською В.М. на виконання судової будівельно-технічної експертизи від 19.05.2001 року у цивільній справі №2-321/01.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені на сплату судового збору та за проведення судової земельно-технічної експертизи в загальній сумі 9118,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І.Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 22.11.2021 року.

Суддя: С.І.Майдан