Справа № 752/2950/24

Провадження №: 1-кп/752/1507/24

У Х В А Л А

17.09.2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

провівши в приміщенні суду судове засідання кримінального провадження №12023100000001306 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 382, ст. 287 КК України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 4 ст. 286-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_9 ,

представників потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

встановив:

прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , яке обґрунтував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинення кримінальних правопорушень, найтяжчий з яких, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено реальний вид покарання і наразі продовжують існувати передбачені законом ризики, зокрема, можливість переховування обвинуваченої від суду, а також можливість незаконного впливу на потерпілу сторону, на свідків, жоден з яких на даний момент не допитаний, а також з метою схиляння їх до дачі вигідних їй показів в суді. На думку прокурора, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу передбачені ст. 177 КПК України не зменшились. При продовженні запобіжного заходу обвинуваченій прокурор просив врахувати, що ОСОБА_4 на час інкримінованих кримінальних правопорушень перебувала в стані алкогольного сп`яніння та свідомо ігнорувала рішення суду про позбавлення права керування транспортними засобами, що в подальшому призвело до загибелі людей. Інші більш м"які запобіжні заходи застосовані бути не можуть, а тяжкість вчинених злочинів вказує на доцільність застосування найсуворішого виду запобіжного заходу. Також прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , яке обґрунтував тим, що ОСОБА_3 , перебуваючи в іншому кримінальному провадженні під дією запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом у виді застави, був звільнений з під варти, однак висновків для себе не зробив, продовжуючи ігнорувати вимоги чинного законодавства та наразі обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 382, ст. 287 КК України. Прокурор вказує, що після ДТП ОСОБА_3 переховувався від органів досудового розслідування, що дає підстави вважати, що він в подальшому, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та відповідальність, передбачену законодавством може вчинити дії направлені на переховування від суду. Також прокурор вказує, що ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, в тому числі за порушення ПДР та керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про ігнорування ним вимог чинного законодавства і дає достатні підстави вважати, що останній продовжить свою протиправну поведінку. Прокурор вважає, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів: схилити їх до дачі неправдивих показів, що негативно вплине на хід судового розгляду, а отже ризики які стали підставою для обрання запобіжного заходу, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились. Прокурор вказав, що до ОСОБА_3 інші більш м"які запобіжні заходи застосовані бути не можуть, оскільки в обвинуваченого відсутні сталі соціальні зв`язки, а тяжкість вчинених злочинів вказує на доцільність продовження найсуворішого виду запобіжного заходу. При продовженні запобіжного заходу обвинуваченому прокурор просив врахувати, що ОСОБА_3 на час інкримінованих кримінальних правопорушень перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Захисник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 на інший, не пов"язаний з позбавленням волі. Клопотання обгрунтував тим, що можливість переховуватись від суду стороною обвинувачення не доведена, а навпаки матеріали кримінального провадження містять відомості про те, що ОСОБА_3 не ухилявся від слідства, а самостійно з"явився до органу досудового розслідування. Захисник вказав, що досліджені в ході судового розгляду матеріали також не містять жодних доказів, що ОСОБА_3 буде впливати на потерпілих чи свідків. Так само на переконання захисника є незаконним утримання його підзахисного під вартою без доведення його вини, враховуючи те, що зібрані стороною обвинувачення матеріали не містять доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Вважає, що зміна запобіжного заходу ОСОБА_3 дозволить забезпечити його належну процесуальну поведінку та подальше відповідальне ставлення до своїх процесуальних обов"язків. Вказав, що останній має намір відшкодовувати збитки потерпілим, проте для цього йому потрібно працювати.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту та наполягав на задоволенні свої клопотань.

Захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_8 просив відмовити в задоволенні клопотань прокурора, вказавши, що його доводи є безпідставними, просив задовольнити клопотання захисника ОСОБА_6 .

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника.

Захисник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 підтримав позицію захисника ОСОБА_6 та вказав, що ризики відсутні, ОСОБА_3 добровліьно з"явився до органів слідства та не ухилявся від них

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисників.

Представник потерпілої ОСОБА_11 просив задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченим запобіжного заходу. Вказав, що до обох обвинувачених, рішенням суддів вже накладались певні обмеження, заборони, позбавлення права та покладались певні обов"язки, однак такі рішення не втримали обвинувачених від вчинення нових злочинів та правопорушень, що свідчить про можливість застосувати до останніх лише примусового запоібжіного заходу - тримання під вартою. При вирішенні судом питання по суті заявлених клопотань представник просить врахувати дані про осіб обвинувачених, їх минуле, їх поведінку до затримання, відношення до правил ПДР, відношення до рішень суду та їх виконання, поведінку обвинувачених після ДТП та наслідки до яких призвели дії обвинувачених.

Представник потерпілих ОСОБА_10 підтримав в повному обсязі клопотання прокурора.

Представник потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_9 підтримав позицію прокурора.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора та сторони захисту, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п"ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинувачених, міцність соціальних зв`язків.

Суд, при визначенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, бере до уваги, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні злочинів, зокрема проти безпеки руху та експлуатації транспортних засобів, що спричинило смерть двох потерпілих, в стані алкогольного сп`яніння, та невиконання судових рішень.

Враховуючи тяжкість пред`явленого обвинувачення, обставини вчинення інкримінованих злочинів, зокрема, наявність обвинувачення за ч. 1 ст. 382 КК України, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинувачених винуватими в інкримінованих їм злочинах, беручи до уваги дані щодо осіб обвинувачених, а також відсутність даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що на даний час немає обґрунтованих підстав вважати, що зникли чи зменшились ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні та продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, можливість ухилитись від суду, незаконно вплинути на свідків, експертів та потерпілих, жоден з яких ще не допитаний.

На переконання суду, інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, на даному етапі не зможуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, утримуватись від спілкування зі свідками і потерпілими та забезпечать їх належну поведінку. На думку суду, продовжує існувати ризик можливого вчинення нових злочинів обвинуваченими та продовжити інкриміноване кримінальне правоопрушення, враховуючи обставини вчинення викладених в обвинувальному акті злочинів.

Твердження сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_3 щодо добровільної явки останнього до правоохоронних органів, на думку суду, є безпідставним та таким, що суперечить доказам, які вже досліджені судом. Крім того, на переконання суду, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання ризиків досягнуто завдяки раніше обраному запобіжному заходу у виді тримання під вартою. Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави в рамках іншого кримінального провадження, не запобіг ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд погоджується з доводами представника потерпілої ОСОБА_11 , що на даному етапі судового розгляду зміна запобіжного заходу обвинуваченим з під варти буде суперечити інтересам суспільства, оскільки виконання обов"язків будь-якого запобіжного заходу не пов"язаного з триманням під вартою покладається виключно на особу, до якої такий захід застосовується. Як вбачається з досліджених судом письмвих доказів, як на ОСОБА_4 так і на ОСОБА_3 рішеннями суддів були покладені певні обмеження, зокрема в частині права керування транспортними засобами та виконання певних обов"язків, однак такі обмеження обвинуваченими були зухвало проігноровані, а отже підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим суд на даній стадії не вбачає.

Із врахуванням викладеного суд вважає за доцільне клопотання прокурора про продовження тримання під вартою задовольнити та продовжити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а в клопотанні сторони захисту слід відмовити.

Крім того, суд на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України вважає за необхідне не визначати розмір застави ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов`язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочинів, які спричинили загибель двох осіб.

Керуючись ст.ст. 177,178, 183, 194 КПК України, суд

ухвалив:

клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) діб до 15.11.2024 року включно.

Строк продовження існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обчислювати з 17.09.2024 року.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити в СІЗО.

Повний текст ухвали буде оголошено 18.09.2024 року о 14 год. 00 хв.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1