1Справа № 317/4002/24 2-а/335/165/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в особі Василівського районного управління поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2024 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за визначеною підсудністю з Запорізького районного суду Запорізької області надійшли матеріали адміністративної справи №317/4002/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в особі Василівського районного управління поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позову зазначено, що 24 липня 2024 року приблизно о 18 год. 18 хв. за адресою: Україна, Запорізька область, Запорізький район, в селі Ростуще, інспектором СРПП Василівського районного управління поліції, лейтенантом поліції Тотьмяном Д.С. був зупинений автомобіль ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Причиною для зупинки транспортного засобу стала начебто планова перевірка документів. Під час якої поліцейський встановив, що позивач, під час руху на транспортному засобі ГАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 обладнаному засобами пасивної безпеки не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 ПДР України.

В результаті розгляду справи за ч. 5 ст. 121 КУпАП, відносно позивача було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 619602 від 24.07.2024 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що винесена постанова не містить жодної конкретизації про те, який підпункт пункту 2.3. ПДР України був порушений водієм. Більш того, не зазначені усі обов`язкові реквізити транспортного засобу, а саме - модель, що унеможливлює встановити чи передбачено заводом-виробником та конструкцією конкретної моделі автомобіля встановлення засобів пасивної безпеки. Частиною 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок органу (посадової особи) щодо зазначення у постанові відомостей про транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак).

Разом з цим, згідно з оскаржуваної постанови правопорушення було скоєно по вулиці Молочна в селі Ростуще (Запорізької області), однак згідно з публічних даних у мережі Інтернет, такої вулиці, як Молочна в селі Ростуще не існує. Площа села Ростуще (Запорізької області) складає 2,3 км, а єдина в ній вулиця - має назву Залізнична.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова в описі обставин та суті адміністративного правопорушення не містить повного розкриття об`єктивної сторони правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП, що свідчить про її протиправність.

Крім того, інспектором не було ознайомлено водія з правами передбаченими ст. 268 КУпАП, не вчинено жодних дій щодо надання можливості реалізувати своє право на отримання правничої допомоги, позивач вважає, що він був протиправно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КупАП.

Враховуючи наведене позивач, просить визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 5 ст. 121 КУпАП закрити; стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 06.08.2024 позовну заяву передано на розгляд Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя за підсудністю.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Рибалко Н.І.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.08.2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст. ст. 268, 272, 286 КАС України, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання без повідомлення (виклику) сторін, надано учасникам справи строк для надання заяв по суті справи та роз`яснено наслідки їх неподання.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в особі Василівського районного управління поліції, скористався своїм правом на відзив 06.09.2024 року, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні через безпідставність та необґрунтованість.

Зокрема, зазначив, що оскаржувана постанова серії ББА № 619602 від 24.07.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесена інспектором відділу поліції № 4 Василівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_2 зважаючи на те, що позивач 24.07.2024 о 18 год. 18 хв., рухаючись по вул. Молочній у с. Ростуше Запорізького району Запорізької області був зупинений транспортний засіб ГАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На вказаному транспортному засобі, що йому належить та обладнаному засобами пасивної безпеки не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 „в” ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення (п.2.3 підпункту в) Розділу 2 "Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів" Правил дорожнього руху України.

Щодо недоведеності твердження позивача про відсутність доказів порушення ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення ГУНП звертає увагу суду на те, що доказом вини позивача в порушенні ПДР України - керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом з не пристебнутим паском безпеки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 є відеозапис, здійснений інспектором BП № 4 Василівського РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_2 на службову бодікамеру AP-00395, AP-00143 зроблено відеозапис № DSJ 00000000 000000 від 24.07.2024 (час Sancy 18:18:03), на якому саме зафіксоване вчинене позивачем адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. (долучено до відзиву).

В подальшому, під час розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_1 з відеофіксацією на спеціальний службовий пристрій, останньому було роз`яснено права згідно зі статтею 268 КУпАП та вручено копію оскаржуваної постанови, про що свідчить його особистий підпис та дата у графі 8 Постанови.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у сукупності, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 24.07.2024 року інспектором відділу поліції № 4 Василівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Тотьмяніним Д.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №619602, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 24 липня 2024 року приблизно о 18 год. 18 хв. за адресою: по вул. Молочній у с. Ростуше Запорізького району Запорізької області, під час руху на транспортному засобі ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 обладнаному засобами пасивної безпеки не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 ПДР України.

Водночас, у вищезазначеній постанові не зазначено, який підпункт пункту 2.3. ПДР України порушив позивач.

Крім того, до матеріалів справи відповідачем була долучена копія оскаржуваної постанови, проте у ній є розбіжності, із копією постанови, яка долучена позивачем, а саме: зазначений підпункт „в” п. 2.3. ПДР України.

Як передбачено ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно із ч. 5 ст.121 КУпАП, передбачено, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України вказаний висновок підлягає застосуванню у цій справі.

На долученому до відзиву відеозапису на CD-диску доказів того, що особа керувала транспортним засобом та не була пристебнутою ременем безпеки, відеозапис не містить, що виключає відповідальність особи, яка передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Інших належних та допустимих доказів представником відповідача суду не надано.

Згідно з ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що повинно бути доведене шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

Аналізуючи норми вище наведеного законодавства, суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів. Суд, розглянувши матеріали справи, зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП не доведена.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищенаведене, враховуючи принцип презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим наявні правові підстави для задоволення позовної заяви та скасування постанови серії ББА № 619602 від 24.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн., із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Щодо вимог стосовно стягнення судових витрат, які поніс і які очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи, суд виходить з наступного.

Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України передбачено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

На підтвердження розміру витрат, які позивач поніс на оплату послуг адвоката, позивачем не надано жодного підтвердження.

При цьому, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи вищенаведене, з огляду на ті обставини, що позивачем до позову не долучено жодного доказу на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд приходить висновку, що у стягненні витрат на правову допомогу слід відмовити.

На підставі вказаного, суд вважає необхідним стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору за даним позовом в сумі 605 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 19, 20, 72, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в особі Василівського районного управління поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ББА № 619602 від 24.07.2024, винесену інспектором відділу поліції № 4 Василівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Тотьмяніним Денисом Сергійовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повне рішення складено 11 вересня 2024 року.

Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач-1 - Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в особі Василівського районного управління поліції, ЄДРПОУ 40108688, місцезнаходження: вул. Апухтіна Дмитра, буд. 29, м. Запоріжжя, 69005;

Суддя Н.І. Рибалко