Справа № 671/1011/24

18 вересня 2024 року

1-кп/671/109/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі прокурора – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

потерпілої – ОСОБА_6 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Волочиськ Хмельницького району Хмельницької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із вищою освітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 23.03.2023 Волочиським районним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 296 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України,

встановив:

Прокурор Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області ОСОБА_6 , яка призначена на посаду відповідно до наказу керівника Хмельницької обласної прокуратури №516к від 18.07.2022, та яка згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» від 23.12.1993, відноситься до працівників правоохоронного органу та виконує свої службові обов`язки відповідно до  Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014, у відповідності до розкладу судових засідань з розгляду кримінальних проваджень у Волочиському районному суді Хмельницької області, який розташований за адресою: вул. Слави, буд. 8, м. Волочиськ, Хмельницького району, Хмельницької області, 22.02.2024 о 09:15 год. відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» приймала участь як прокурор Волочиської окружної прокуратури з підтримання публічного обвинувачення в суді під час розгляду судової справи № 671/1498/23 від 27.06.2023 відносно ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження № 12023243260000096 від 28.05.2023, де на початку судового засідання, головуючим у справі суддею ОСОБА_1 оголошено склад суду, в тому числі встановлена особа прокурора Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області ОСОБА_6 .

За наслідками підтримання державного обвинувачення прокурором ОСОБА_6 , у вищевказаному судовому засіданні ОСОБА_4 , проголошеного вирок Волочиського районного суду від 22.02.2024, відповідно до якого останнього визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ст. 390-1 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року 7 місяців обмеження волі.

В подальшому, цього ж дня, тобто 22.02.2024 ОСОБА_4 будучи невдоволеним результатом судового розгляду та обвинувальною позицією прокурора ОСОБА_6 , вирішив застосувати погрози насильством стосовно працівника правоохоронного органу, прокурора Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області ОСОБА_6 у зв`язку із виконанням нею своїх службових обов`язків, та в нього виник умисел на вчинення вказаного злочину.

Цього ж дня, ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на погрози застосування насильством стосовно прокурора Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області ОСОБА_6 о 09:57 год., 10:02 год., 10:03 год. та 13:06 год. на мобільний телефон ОСОБА_6 за № НОМЕР_1 з мобільного телефону за № НОМЕР_2 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та усвідомлюючи, що останній залякує потерпілу, а саме прокурора Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_6 , умисно усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з метою порушення нормальної діяльності правоохоронних органів та їх авторитету, з метою впливу на психологічне здоров?я прокурора ОСОБА_6 яка згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» від 23.12.1993, відноситься до працівників правоохоронного органу, через месенджер «Viber» надіслав п`ять повідомлень з погрозами застосування насильства, щодо виконанням нею своїх службових обов`язків, а саме у зв?язку з підтриманням публічного обвинувачення в суді відносно ОСОБА_4 та які ОСОБА_6 сприйняла як реальні та мала підстави побоюватись здійснення цих погроз.

В подальшому, 22.02.2024 ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці керуючись єдиним злочинним умислом та пересвідчуючи в подальшому мету висловлювання погроз застосування насильства відносно ОСОБА_6 , яка на той час вже перебувала в приміщенні Волочиської окружної прокуратури, за адресою АДРЕСА_1 , на мобільний телефон останньої за № НОМЕР_1 з мобільного телефону № НОМЕР_2 усвідомлюючи, що спілкується саме з ОСОБА_6 , умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, шляхом залякування у словесній формі, з метою порушення суспільних відносин, які забезпечують нормальну законну діяльність правоохоронних органів та особисту недоторканість, через месенджер «Viber» о 12:35 год., 14:26 год., 14:29 год. та 15:44 год. здійснив чотири дзвінки, під час розмови по яких висловив ОСОБА_6 погрози застосування насильства відносно неї, у зв`язку із виконанням останньою своїх службових обов`язків, а саме підтримання публічного обвинувачення в суді відносно ОСОБА_4 та які ОСОБА_6 сприйняла як реальні та мала підстави побоюватись здійснення цих погроз.

За згодою учасників кримінального провадження суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме, щодо фактичних обставин вчинення правопорушення, викладених у обвинувальному акті, обмежившись допитом потерпілої, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів щодо витрат на залучення експертів та речових доказів. При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Допитана в судовому засіданні потерпіла пояснила, що в якості процесуального прокурора підтримувала обвинувачення відносно ОСОБА_4 за ст.ст. 125 ч. 1, 390-1 КК України. Одразу після оголошення судом обвинувального вироку суду ОСОБА_8 почав висловлювати свою незгоду з позицією прокурора. Через короткий проміжок часу потерпілій, яка ще перебувала в приміщенні суду, на її мобільний телефон ОСОБА_4 надіслав декілька повідомлень через застосунок «Viber» з погрозами фізичної розправи над потерпілою та членами її сім`ї. В подальшому, цього ж дня, ОСОБА_4 здійснював дзвінки на мобільний телефон потерпілої та продовжував висловлювати погрози розправою. Під час погроз ОСОБА_4 повідомляв, що йому відомо місце проживання потерпілої та її сім`ї. Потерпіла зазначила, що дані погрози вона сприймала як реальні та в дійсності переживала за власну безпеку та безпеку своїх близьких.

Обвинувачений в судовому засіданні вину визнав повністю, однак, не бажав давати показання.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 345 КК України як погроза насильством щодо працівника правоохоронного органу, у зв`язку з виконання цим працівником службових обов`язків.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає визнання обвинуваченим своєї вини, що сприяло оперативності судового розгляду.

Суд не погоджується з доводами прокурора щодо наявності такої пом`якшуючої обставини як щире каяття, оскільки, жодні докази на її підтвердження в матеріалах справи відсутні

Як зазначено ВС в постанові від 15.11.2021 № 199/6365/19 щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений раніше судимий, не перебуває під наглядом лікарів нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується негативно.

За таких обставин суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції статей: за ч. 1 ст. 345 КК України у виді обмеження волі на строк більш наближений до мінімального.

З приводу можливості застосування положень ст. 75 КК України суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Отже звільнення особи від відбування покарання з випробуванням є правом, а не обов`язком суду, яке застосовується при наявності відповідних умов.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_4 неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення протягом короткого проміжку часу, що свідчить про неможливість виправлення обвинуваченого без відбування призначеного покарання.

Відповідно до постанови ОП ВС від 01.06.2020 № 766/39/17 суди, призначаючи остаточне покарання, повинні застосовувати правила, передбачені ст. 71 КК України, якщо злочин вчинено саме після постановлення попереднього обвинувального вироку, а не після набрання ним законної сили.

Так, вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 14.05.2024 № 671/509/24 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 8 місяців. Даний вирок не набрав законної сили.

Враховуючи, що дане кримінальне правопорушення обвинувачений вчинив після постановлення зазначеного вище вироку, не зважаючи на не набранням ним законної сили, суд приходить до висновку про необхідність часткового приєднання покарання за попереднім вироком з врахуванням положень ст. 71 КК України.

Витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

       Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 345КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднати покарання за вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 14.05.2024 № 671/509/24 та остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахувати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі або з часу фактичного затримання для направлення для відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.02.2024 № 686/5546/24, скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави 18174 грн. 72 коп. витрат на залучення експертів.

Речові докази:

предмет ззовні схожий на ніж на клинку якого наявний напис «SMIIKEE» - повернути ОСОБА_4 ;

мобільний телефон марки «XIAOMI» моделі «REDMI 5 PLUS», який знаходиться на зберіганні в ГУНП в Хмельницькій області, повернути ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя