ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"13" вересня 2006 р. Справа № 20/104
За позовом заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави, в особі –Національної акціонерної
компанії «Украгролізинг»від імені якої діє Рівненська філія м.Рівне
до відповідача: СВК «Межиріцький»с.Межиріч Острозького району
про стягнення 6 515 грн. 26 коп. заборгованості по розрахунках та пені,
Суддя Грязнов В.В.
Представники сторін:
від позивача- Іваненко А.Ф., представник (16/11-06 від 12.02.2006р.);
від відповідача- не з’явився;
від прокурора- не з’явився.
Представник позивача не заявив клопотання про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз’яснено стороні статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.
Представники відповідача та прокуратури в судове засідання 13.09.2006р. не з’явилися, хоч про час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому порядку.
Суть спору: Прокурор в інтересах підприємства позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 5 366 грн. 69 коп. заборгованості по лізингових платежах та 1 148 грн. 57 коп. пені згідно укладених договорів.
Відповідач витребуваних ухвалою від 28.08.2006р. відзиву на позов та доказів сплати лізингових платежів суду не надав, вимог не заперечив.
Матеріали справи дозволяють вирішити справу без участі відповідача та представника прокуратури за наявними матеріалами.
В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд
ВСТАНОВИВ,
що правонаступництво позивача стверджується матеріалами справи.
На підставі Постанов КМ України від 26 липня 1999р. №1352, від 01 грудня 1999р. №2195 та від 10.12.2003р. №1904 ВАТ “Острозьке РТП”-лізингодавець уклало договори з СВК “Межиріцький”-лізингоодержувачем від 26.04.2001р. №9л та 31.05.2001р. №4л, якому по актах на умовах фінансового лізингу було передано сільськогосподарську техніку, придбану за кошти Державного лізингового фонду України.
На підставі наказу державного лізингового підприємства «Украгролізинг»від 27.04.2001р. №43 Рівненській філії НАК «Украгролізинг»ВАТ «Острозьке РТП»передало майно , придбане за рахунок державних коштів лізингового фонду в 1998-2001рр. та право вимоги боргових зобов’язань на підставі договору від 04.05.2001р. №2 та акту від 06.08.2001р.
Згідно умов договорів лізингоодержувач зобов’язаний використовувати техніку, що передана йому у фінансовий лізинг, за її цільовим призначенням до закінчення строку дії лізингу, після чого техніка підлягає викупу у лізингодавця за залишковою вартістю.
Відповідно до ст.16 Закону України “Про фінансовий лізинг” та пп.6.1-6.10 умов договору фінансового лізингу лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі, за погодженим з лізингодавцем графіком, сплачувати лізингові платежі.
Відповідач порушував погоджені графіки лізингових платежів, що стверджується рішеннями господарського суду Рівненської області від 27.08.2002р. по справі №7/304, від 13.06.2005р. по справі №10/139, від 19.11.2004р. по справі №15/341.(арк.справи 17-20).
Вважаючи, що через несплату відповідачем лізингових платежів в лютому 2006р. на момент звернення до господарського суду –заборгованість за Договорами лізингу складає 5 366 грн. 69 коп. –позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму лізингових платежів.
Крім того, посилаючись на п.10.2 Договорів лізингу, за період 27.02.2006р.-10.04.2006р. позивач нарахував 1148 грн. 57 коп. пені, виходячи із загальної суми заборгованості.
В судовому засіданні 13.09.2006р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог в зв’язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем до та після порушення провадження у справі. Позивач просить стягнути з відповідача 1 148 грн. 57 коп. пені згідно укладених договорів, оскільки 11 та 29 серпня 2006р. сплачено 1 500 грн. та 2 000 грн., 11 вересня 2006р. –2 809 грн. 18 коп. Оскільки, заяву подано до прийняття рішення у справі –суд приймає її до розгляду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).
Згідно чч.1, 3 ст. 292 ГК України, лізинг –це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об’єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.
Погашення заборгованості відповідачем є підставою для припинення провадження у справі за п.11 ст. 80 ГПК України – в зв’язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення 5 366 грн. 69 коп. лізингових платежів.
Виходячи з вищезазначеного суд вважає, що решта вимог позивача стверджуються Договорами, платіжними документами відповідача і підлягають задоволенню на підставі стст. 509, 526, 549 Цивільного кодексу України та стст. 193, 231, 343 Господарського кодексу України.
Інших доказів сплати боргу відповідач суду не надав.
Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 1 148 грн. 57 коп. пені. В решті позову провадження у справі припинити. На відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.
Керуючись стст. 33, 34, 36, 43, 46-49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути із сільськогосподарського виробничого кооперативу «Межиріцький», який знаходиться в с.Межиріч Острозького району на користь Рівненської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», яка знаходиться в м.Рівне, вул.Словацького,4/6 1 148грн. 57коп. пені за період з 27.02.2006р. по 10.04.2006р.
3. Стягнути із сільськогосподарського виробничого кооперативу «Межиріцький», який знаходиться в с.Межиріч Острозького району в доход державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита.
4. Стягнути із сільськогосподарського виробничого кооперативу «Межиріцький», який знаходиться в с.Межиріч Острозького району на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” 118 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
5. В частині стягнення 5 366 грн. 69 коп. основного боргу провадження у справі припинити.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В.Грязнов
Рішення підписане суддею "15" вересня 2006 р..