Судове рішення #13224771

       

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України



 19 січня 2011 року  Справа № 5002-31/3664.1-2010


                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Видашенко Т.С.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

представник позивача: Бородкіна Ганна Іванівна, довіреність №  б/н   від 04.01.11,  відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський завод монтажних заготовлень";

представник відповідача: Бойко Олег Сергійович, довіреність №  б/н   від 02.07.09,  товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-1";

представник відповідача: Кібенко Віктор Івановіч (повноваження перевірені), наказ №  01   від 30.09.92,  Директор, товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-1";

третя особа: не з'явився, ОСОБА_5

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Привалова А.В.) від 11 жовтня 2010 року у справі № 5002-31/3664.1-2010

за позовом відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" (вул. Вузлова, 18, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95047)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-1" (вул. Сімферопольська, 3, місто Армянськ, Красноперекопський район,  96012)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про стягнення 37813,10 грн. та спонукання до виконання певних дій          

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 листопада 2009 року у справі № 2-29/3835-2009 (суддя О.І. Башилашвілі), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 січня 2010 року позов відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” був задоволений.

З товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-1” на користь відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” була стягнута заборгованість у сумі 9339,82 грн., 18679,64 грн. неустойки, 9793,64 грн. пені та судові витрати.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Крим-1” було зобов'язано повернути відкритому акціонерному товариству „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” з незаконного володіння певне майно, перелічене в заяві відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” про уточнення предмету позову від 29 вересня 2009 року за вих. № 22.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 травня 2010 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 січня 2010 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 листопада 2009 року у справі № 2-29/3835-2009 було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справі привласнено номер № 5002-31/3664.1-2010.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2010 року у справі № 5002-31/3664.1-2010 (суддя А.В. Привалова) у позові відкритому акціонерному товариству „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що власником приміщень, переданих відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” товариству з обмеженою відповідальністю „Крим-1” у оренду стала фізична особа ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 18 грудня 2007, отже, відкрите акціонерне товариство „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” не є орендодавцем спірного майна, не є стороною в зобов’язані, тобто не має права вимоги до орендаря про виконання зобов’язань за цим договором.

Не погодившись з рішенням суду, відкрите акціонерне товариство „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 11 жовтня 2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована посиланнями відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом Автономної Республіки Крим при прийнятті рішення не враховано те, що право отримувати орендну плату за домовленістю між відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” та фізичною особою ОСОБА_5 належить саме відкритому акціонерному товариству „Сімферопольський завод монтажних заготовлень”.

Розпорядженням секретаря судової палати від 22 грудня 2010 року у зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі суддів Борисової Ю.В. та Плута В.М. здійснена заміна суддів Борисової Ю.В. та Плута В.М. на суддів Гонтаря В.І. та Гоголя Ю.М.

Розпорядженням секретаря судової палати від 19 січня 2011 року здійснена заміна суддів Гонтаря В.І. та Гоголя Ю.М. на суддів Волков К.В. та Рибіну С.А.

В судові засідання третя особа - фізична особа ОСОБА_5 не з'явився, про місце і час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Таким чином, вказаний учасник судового процесу не скористався своїм процесуальним правом у справі на участь свого представника в засіданні суду апеляційної інстанції.

Суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність даного учасника судового процесу за наявними у справі доказами, оскільки згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість  рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

17 березня 2000 року між відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Крим-1” (орендар) був укладений договір оренди.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору орендодавець зобов'язався передати в тимчасове користування, а орендар - прийняти виробничу ділянку та основні засоби, розташовані на земельній ділянці за адресою: с. Ісходне, вул. Чумакова, 7, згідно з актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору, строком на 10 років.

Факт передачі майна в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Крим-1” підтверджується актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 17 березня 2000 року.

Додатками № 1, № 2 до цього акта сторони узгодили перелік основних засобів, переданих в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Крим-1”, та матеріалів, переданих на відповідальне зберігання.

23 грудня 2006 року відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” на адресу товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-1” направлений лист № 01/351 від 23 листопада 2006 року про розірвання договору оренди від 17 березня 2000 року у зв'язку з порушенням останнім пунктів 2.1, 5.1 вказаного договору та утворенням заборгованості за період з грудня 2005 по жовтень 2006 року в розмірі 5891,20 грн. Посилаючись на пункт 8.2 договору оренди, відкрите акціонерне товариство „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” зазначило, що договір буде розірваним через три місяця з дня отримання товариством з обмеженою відповідальністю „Крим-1” цього листа.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення товариством з обмеженою відповідальністю „Крим-1” даний лист отриманий 26 грудня 2006 року.

Листом за вих. № 88/02-08 від 28 лютого 2008 року відкрите акціонерне товариство „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” повідомило товариство з обмеженою відповідальністю „Крим-1” про те, що власником майна, розташованого за адресою: м. Армянськ, вул. Північна Промзона, 1, на підставі договору купівлі-продажу від 18 грудня 2007 року став ОСОБА_5. Відкрите акціонерне товариство „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” також зазначило, що у зв'язку з розірванням договору оренди від 17 березня 2000 року укладеного між сторонами, з 27 березня 2007 року, товариство з обмеженою відповідальністю „Крим-1” повинен подальші взаємовідносини щодо оренди приміщень вирішувати з новим власником майна.

Крім того, у листі за вих. № 88/02-08 від 28 лютого 2008 року відкрите акціонерне товариство „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” на підставі статті 785 Цивільного кодексу України пред'явив до товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-1” вимогу про сплату неустойки в розмірі подвійної плати за користування майном за весь час прострочки.

У листі за вих. № 98/03-08 від 06 березня 2008 року відкрите акціонерне товариство „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” запропонувало товариству з обмеженою відповідальністю „Крим-1” у зв'язку з розірванням договору оренди підготувати до передачі майно, зазначене у додатку № 2 до акта приймання-передачі від 17 березня 2000 року, та письмово повідомити про це відкрите акціонерне товариство „Сімферопольський завод монтажних заготовлень”.

У липні 2009 року відкрите акціонерне товариство „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-1” про стягнення 9339,82 грн. заборгованості, 9793,64 грн. пені, 18679,64 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування майном, а також про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-1” повернути майно з незаконного володіння.

Під час розгляду справи відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подана заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої останній просить зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Крим-1” повернути йому майно з незаконного володіння, а саме, майно, зазначене в розділі „Споруди” переліку до акта приймання-передачі від 17 березня 2000 року, крім під’їзних доріг до цеху, майно, зазначене в розділах „Придаточні устройства”, „Силове обладнання”, „Енергетичне обладнання”, „Інше обладнання” того ж переліку, а також майно, зазначене в додатку № 2 до акта приймання-передачі від 17 березня 2000 року, за виключенням станка-розмотувача. Інші вимоги залишені без змін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди від 17 березня 2000 року розірваний 27 березня 2007 року, але товариством з обмеженою відповідальністю „Крим-1” орендоване майно не повернуто, і орендна плата не сплачується з лютого 2008 року.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

При цьому слід враховувати, що навіть у випадках коли право на одностороннє розірвання договору встановлено договором, у договорі має бути застережена певна процедура: направлення повідомлення чи листа, визначення строку, у якій інша сторона має бути попереджена про розірвання договору та з якого моменту зобов'язання сторін вважатимуться припиненими.

Відповідно до положень пункту 8.2. договору оренди від 17 березня 2000 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Крим-1” (орендар), даний договір не може бути змінений або розірваний в односторонньому порядку, крім випадків неналежного виконання своїх зобов’язань однією із сторін.

Надсилаючи листа від 23 листопада 2006 року № 01/351 про розірвання договору оренди від 17 березня 2000 року, відкрите акціонерне товариство „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” посилалось на порушення товариством з обмеженою відповідальністю „Крим-1” пунктів 2.1, 5.1 вказаного договору та утворенням заборгованості за період з грудня 2005 по жовтень 2006 року.

Однак, з матеріалів справи, а саме, пояснень представника відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” та товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-1” вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю „Крим-1” сплачувало орендну плату за користування орендованим майном відповідно до наданих відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” рахунків до лютого 2008 року, тобто до моменту отримання листа про зміну власника майна та вирішення подальших взаємовідносин щодо оренди приміщень з новим власником майна.

Таким чином, докази, наявні у матеріалах справи, свідчать про те, що договір оренди від 17 березня 2000 року, укладений між відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Крим-1” (орендар), розірваний не був.

Підтвердженням факту існування договірних зобов’язань щодо орендованого майна є також пункт 4 договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 18 грудня 2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” (продавець) та фізичною особою ОСОБА_5, який містить застереження щодо знаходження будівель за цим договором на момент його посвідчення у користуванні наймача (орендаря).

Статтею 770 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Під час розгляду справи встановлено, що власником приміщень, переданих відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” товариству з обмеженою відповідальністю „Крим-1” в оренду стала фізична особа ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 18 грудня 2007 року, тобто саме фізична особа ОСОБА_5 з 18 грудня 2007 року набула права та обов’язки орендодавця в обсязі і на умовах договору оренди від 17 березня 2000 року.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із статтею 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Враховуючи вказане, а також те, що фізична особа ОСОБА_5 з 18 грудня 2007 року набула права та обов’язки орендодавця в обсязі і на умовах договору оренди від 17 березня 2000 року, а відкрите акціонерне товариство „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” не є власником спірного майна та вже не є стороною в зобов’язані, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” права вимоги до орендаря про виконання зобов’язань за договором оренди від 17 березня 2000 року.

Відносно позиції відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” про обов’язок товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-1” повернути тільки обладнання суд апеляційної інстанції не може погодитись з цим так, як договір від 17 березня 2000 року був укладений в цілому на виробничу ділянку та основні засоби. Тобто, відокремити побудови від іншого переданого майна за договором від 17 березня 2000 року та розрахувати розмір орендної плати окремо неможливо. Дані обставини, які вважаються судом встановленими, підтверджуються саме договором, в якому у розділі 5 пункту 5.2. орендна плата за все передане в оренду майно є єдиною. Інших угод з цього приводу між  відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” та товариством з обмеженою відповідальністю „Крим-1” не укладалось.

Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що з моменту укладення договору купівлі-продажу між відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” та фізичною особою ОСОБА_5 права орендодавця за договором від 17 березня 2000 року перейшли до фізичної особи ОСОБА_5 Інше ніякими доказами не підтверджується.  

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи, порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.

За таких обставин вимоги відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод монтажних заготовлень”, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2010 року у справі № 5002-31/3664.1-2010 відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод монтажних заготовлень” залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2010 року у справі № 5002-31/3664.1-2010 залишити без змін.

                                                  

Головуючий суддя                                                  Т.С. Видашенко

Судді                                                                                К.В. Волков

                                                                                С.А. Рибіна

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація