Справа № 370/2782/21

Провадження №1-кп/369/747/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілих ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадженням № 12019110210000448 від 13 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красносілка Чуднівського району Житомирської області, який має вищу освіту, не одружений, фізична особа-підприємець, має на утриманні неповнолітню дитину 2008 р.н., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Ірпінського міського суду Київської області від 31.07.2017 за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 296, ч. ст. 127, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, звільнений 07.06.2018 з Бориспільської ВК № 119 на підставі ухвали Бориспільського міського суду Київської області від 30.05.2018 з заміною на виправні роботи на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці 27 (двадцять сім) днів з утриманням 20 % доходів, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні на обговорення поставлено клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , яке прокурор обґрунтував тим, що у справі не зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки судовий розгляд триває та немає можливості завершити судовий розгляд до закінчення строку дії попередньої ухвали, зокрема, вказувала на існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду та впливу на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Прокурор зазначив, що обвинувачений немає достатніх соціальних зв`язків, до затримання не був працевлаштованим, а також обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства, не став на шлях виправлення, оскільки обвинувачується зокрема й у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 121 КК України в період відбуття виправних робіт, а також у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 115 КК України, маючи непогашену судимість. В судовому засіданні просив клопотання задовольнити, оскільки ризики є реальними та відсутні на противагу ним достатні стримуючі фактори.

Представник потерпілих ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримав та просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 з огляду на реальність ризиків у справі, тяжкість кримінального правопорушення.

Захисник ОСОБА_5 проти продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 заперечив з підстав необґрунтованості доводів прокурора щодо ризиків у справі та просив замінити обвинуваченому запобіжний захід на інший не пов`язаний із позбавленням волі. Також зазначав, що ризики у справі не підтверджені жодними доказами, зокрема ризик впливу на свідків.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав доводи свого захисника в повному обсязі та проти клопотання прокурора заперечив з підстав необґрунтованості належними доказами заявлених ризиків. Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 також вказував на наявність у нього міцних соціальних зв`язків, батьків похилого віку, дитини, зазначив про тривалість тримання під вартою та просив визначити йому альтернативу - заставу.

Суд, вивчивши наявні матеріали, вислухавши думку учасників процесу, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Суд перебуває на стадії дослідження письмових доказів та допиту свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, зокрема й у вчиненні особливо тяжкого злочину, маючи непогашену судимість за вчинення ряду злочинів насильницького характеру. Суд враховує в сукупності конкретні обставини цієї справи, характер дій, у вчиненні яких обвинувачується обвинувачений ОСОБА_6 , ступінь тяжкості інкримінованих останньому кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, раніше відбував покарання у виді позбавлення волі, до затримання не мав постійного місця роботи, відновив статус фізичної-особи підприємця лише під час досудового розслідування та перебування під дією запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, має на утриманні неповнолітню доньку, а також батьків пенсійного віку, та на підставі зазначеного, дійшов висновку, що на даному етапі розгляду справи об`єктивно доведено продовження існування реальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема судом встановлено наявність ризиків переховування від суду з метою уникнення покарання, усвідомлюючи суворість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання винуватим в інкримінованих йому злочинах, а також існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення; ризик впливу на свідків та потерпілих, які на даний час у вказаному кримінальному провадженні не допитані. Крім того, про свої побоювання обвинуваченого неодноразово вказувала потерпіла ОСОБА_7 . Разом з тим, відсутні підстави для висновку про зменшення вказаних ризиків на даному етапі розгляду справи. Під час судового засідання доказів протилежного не здобуто.

Таким чином, враховуючи відсутність даних про неможливість подальшого перебування під вартою обвинуваченого, зокрема і щодо стану здоров`я, належних гарантій, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку, що у цій конкретній справі вказані вище обставини на даній стадії розгляду справи виправдовують обмеження права обвинуваченого ОСОБА_6 перебувати на волі.

Суд дійшов висновку, що лише такий запобіжний захід, який хоча і є винятковим, проте спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд виходить, у тому числі, з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , які відносяться до різного ступеню тяжкості, в тому числі і особливо тяжких злочинів та беззаперечно викликають суспільний резонанс, мають такий високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 щодо наявності підстав для застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу є необґрунтованими, оскільки, у цій конкретній справі на даній стадії (судовий розгляд) застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не може бути достатнім та таким, що зможе запобігти ризикам, встановленим у справі, а також забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. При цьому наявність у обвинуваченого соціальних зв`язків (неповнолітньої дитини, батьків похилого віку), а також позитивних характеристик за місцем роботи, які неодноразово оцінювалися судом, не є достатніми стримуючими факторами, які б втримали останнього від зміни місця проживання або переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності, та не переважають можливих інших ризиків неправомірної поведінки обвинуваченого у цій конкретній справі.

При цьому суд приймає до уваги, що обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.

Крім цього, суд враховує підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України та не визначає розмір застави на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України. З огляду на зазначене, доводи обвинуваченого щодо визначення альтернативи запобіжного заходу у виді тримання під вартою у виді застави задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 177,178,182,183,194,372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів з 18.09.2024 року до 16.11.2024 року включно без альтернативи внесення застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1