УХВАЛА

16 вересня 2024 р.Справа №342зп-24/160/24378/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО" про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО" до Відповідача-1: Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, до Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення №25424 від 20.08.2024р., зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2024р. через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО" звернулося з адміністративним позовом до Відповідача-1: Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, до Відповідача-2: Державної податкової служби України та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.08.2024 № 25424 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО” з переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю “Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО” податкові накладні з 20.08.2024р. датою їх фактичного подання як такі, які підлягають автоматичній реєстрації за умови виконання вимог п. 6-1 “Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Ухвалою суду від 13.09.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

13.09.2024р. через систему "Електронний суд" від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить:

- зупинити дію рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.08.2024 № 25424 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 36710304) пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування наведеної заяви позивач посилається зокрема на те, що невжиття заходів забезпечення позову тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на підприємство покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів та остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи відмови в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між підприємством та контрагентами, наслідком цього є неотримання позивачем прибутку, а відтак невжиття заходів забезпечення позову може спричинити припинення діяльності позивача; припинення діяльності підприємства та неотримання прибутку призведе до того, що у позивача будуть відсутні кошти на виплату заробітної плати, сплати митних та податкових платежів. Крім того, зупинення реєстрації податкових накладних призводить до погіршення ділової репутації, та як наслідок до можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, у зв`язку з тим, що всі вчинені до того часу господарські операції та контрагенти будуть дискредитовані, оскільки, фактично мали взаємовідносини з ризиковим платником податку на додану вартість. Позивач вказує на те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача та матиме незворотні наслідки, а тому вважає, що задоволення даної заяви є співмірним з заявленими позовним вимогами, а співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів. За викладеного, позивач просить вжити заходів забезпечення позову відповідно до ст.ст. 150, 154 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши вищенаведену заяву представника позивача про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд приходить до висновку про наявність достатніх обґрунтованих правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову згідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи з таких підстав, а саме:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся або має намір звернутися до суду;

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю – ч.1, ч.2 ст. 150 вказаного наведеного Кодексу.

За приписами п.1 ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

У відповідності до вимог ч.1, ч.5, ч.6 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №420/6907/20, від 13 травня 2021 року у справі №420/2719/20, від 23 вересня 2021 року у справі №420/11076/20, від 01 червня 2022 року у справі №580/5656/21 та від 21 березня 2023 року у справі №460/9602/20.

Так, п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно з п.6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу наведених норм вбачається, що після віднесення платника податку до категорії ризикового всі без виключення складені ним податкові накладні/розрахунки коригування зупиняються.

Так, як встановлено судом з доданих до заяви про забезпечення позову матеріалів (реєстру заблокованих податкових накладних з 28.08.2024р.), після віднесення позивача до переліку ризикових платників податків за рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.08.2024 № 25424 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, подані позивачем податкові накладні зупиняються, що підтверджуються відповідними копіями квитанцій.

Наведене підтверджує твердження позивача про фактичну неможливість вести нормальну господарську діяльність, оскільки контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, а всі здійснені господарські операції та всі контрагенти підпадуть під дію негативних наслідків оскаржуваного рішення, так як фактично мали взаємовідносини з ризиковим платником податку на додану вартість.

Наведена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у його постанові від 27.09.2023р. у справі №420/10012/22, яка підлягає обов`язковому врахуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що наслідком зупинення реєстрації всіх ПН/РК без виключення призведе як до неотримання позивачем прибутку, так і до неможливості реалізації права на відшкодування збитків, в тому числі і з держави.

Взазане підтверджується і позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 1 березня 2023 року у справі № 925/556/21 (провадження № 12-28гс22), яка відступила від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зроблених у постанові від 14 липня 2022 року у справі № 420/14397/21 і зазначила наступне: «…що збільшення податкового кредиту є майновим, інтересом покупця товарів / послуг. Реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням, права на податковий кредит із ПДВ за наслідками господарської операції, залежить саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а якщо потрібно - може ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок). Тому продавець залишається відповідальним перед своїм, контрагентом, у господарській операції за наслідки невчинення цих дій. Якщо перешкодою для вчинення продавцем, дій, необхідних для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником, за спричинену цим шкоду, зокрема, у результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом…».

Окрім того, судом враховується і те, що згідно матеріалів справи, протягом 2023-2024 років контролюючим органом неодноразово приймалися рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків, зокрема і вже після прийняття судового рішення на користь товариства, що в свою чергу вже мало негативні наслідки для позивача у вигляді втрати прибутку.

Наведене підтверджується аналізом змісту Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід) за І півріччя 2023 року (чистий фінансовий результат - прибуток складає 668 тис. грн.) та за І півріччя 2024 року (чистий фінансовий результат - прибуток складає 271 тис. грн.).

Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про те, що у вищенаведений період - 2023 - 2024 роки саме через блокування реєстрації податкових відбулося зменшення прибутку позивача з 668 тис. грн. до 271 тис. грн., що негативно впливає не тільки на виплату останнім заробітної плати своїм працівникам, а ще й призводить до втрати дохідної частини Державного Бюджету України, що є неприпустимим в період дії у Державі воєнного стану  з боку державних органів - суб`єктів владних повноважень, з урахуванням того, що такі кошти (дохід) у тому числі спрямовуються і на сплату військового збору з метою підтримання обороноздатності та відновлення територіальної цілісності Держави - Україна.

А відповідно, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення даного позову може мати наслідком втрати позивачем ще більшої частини прибутку.

Слід також зазначити, що застосування заходів забезпечення позову носить тимчасовий характер та не є вирішенням спірних правовідносин чи наданням будь-якої попередньої оцінки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

В свою чергу, слід вказати на те, що забезпечення позову визначеним способом не позбавляє відповідача можливості здійснювати перевірку окремо поданих податкових накладних/розрахунків коригування, тобто реалізовувати свої контролюючі функції за наявності обґрунтованих сумнівів щодо певної господарської операції.

З аналізу вищенаведених досліджених судом доказів вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову очевидно істотно ускладнить виконання рішення суду (в разі задоволення позовних вимог) в частині поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи з того, що правомірність прийняття рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.08.2024 № 25424 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку підлягає дослідженню адміністративним судом лише під час судового вирішення справи, то оцінюючи співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, відновлення яких стане неможливим без вжиття таких заходів, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, та те, що, в даному випадку, позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд вважає підстави достатніми для зупинення дії рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.08.2024 № 25424 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку до набрання законної сили рішенням суду у цій адміністративній справі.

При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи.

Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному розпорядженню, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО" про забезпечення позову у справі №160/24378/24 – задовольнити.

Зупинити дію рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.08.2024 № 25424 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 36710304) пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі №160/24378/24.

Ухвала підлягає негайному, обов`язковому виконанню шляхом направлення її державним органам для вжиття відповідних заходів згідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб та строки, встановлені ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 С.О. Конєва