КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №2а-450/10 Головуючий у 1- й інстанції Гумен В.М.
Суддя - доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
19 січня 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Генерального прокурора України про визнання дій незаконними,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дії Генерального прокурора України.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 серпня 2010 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та направити справу для продовження розгляду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження
Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, передбаченому ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді –скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було усунуто всіх недоліків, викладених в ухвалі суду від 09 серпня 2010 року.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду з підстав недоведеності в ньому обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, а також невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого суду, обставинам справи та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання (пункти 2, 3, 4 ст. 202 КАС України).
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суддею при вивченні позовної заяви було встановлено невідповідність її вимогам статті 106 КАС України, а саме: не вказано докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, копії позовної заяви, відсутній документ про сплату судового збору.
Ухвалою суді від 09 серпня 2010 року позивачу надавався строк для усунення недоліків до 18 серпня 2010 року.
Ухвалою суду від 19 серпня 2010 року позовну заяву було залишено без розгляду повернуто позивачу з підстав не усунення наявних в ній недоліків, згідно п.7 ч.1 ст.155 КАС України.
Статтею 106 КАС України визначені вимоги, що пред'являються до позовної заяви в адміністративній справі.
Відповідно до п.1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, котра звернулася з позовною заявою.
У випадку не усунення позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, суд постановляє ухвалу про повернення позивачеві позовної заяви (п.1 ч.3 ст. 108 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано нову позовну заяву і було сплачено судовий збір в розмірі 3,40 грн. та копія квитанції про сплату була отримана судом.
Згідно вимог ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
З аналізу даної правової норми вбачається, що в своєму позові позивач зобов’язаний викласти обставини (підстави позову), за яких, як він вважає, було порушено його права, свободи чи законні інтереси, з посиланням на докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом та наявність підстав для звільнення від доказування. Крім того, в прохальній частині мають бути сформульовані позовні вимоги з врахуванням ч. 4 ст. 105 КАС України.
Одночасно, при вирішенні питання щодо надання позивачу строку для усунення недоліків її позовної заяви, суду першої інстанції необхідно було звернути увагу на положення ст. 11 КАС України, а саме:
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1).
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності (ч. 3).
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч. 4).
Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (ч. 5).
Тобто, дані обставини суд повинен з’ясувати при розгляді справи по суті в судовому засіданні, а їх необґрунтованість в позовній заяві не є підставою для надання позивачу строку для усунення недоліків та може бути лише правовим підґрунтям для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції неправомірно надано строк на усунення недоліків щодо відсутності викладу обставин та доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції приймаючи рішення про залишення позивної заяви без розгляду, порушив право позивача на судовий захист, передбачений нормами КАС України.
Відповідно до статті 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали місцевого суду з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи і вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Колегія суддів зазначає, що ухвала про залишення позивної заяви без руху повинна викладатися чітко і зрозуміло, в ній повинно зазначатися не тільки недоліки позовної заяви, а й визначатися спосіб їх усунення.
Однак, ухвала суду першої інстанції від 19 серпня 2010 року не відповідає вказаним вимогам закону.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертаю увагу на ту обставину, що на підставі п.7 ч.1 ст.155 КАС України суд може залишити без розгляду позивну заяву прийняту до провадження.
Згідно матеріалів справи, судом першої інстанції по адміністративному позову ОСОБА_2 провадження по справі не викривалося.
У цьому випадку, судом першої інстанції, у випадку не усуненні позивачем недоліків позивної заяви, яку залишено без руху, позивна заява повертається позивачу.
Крім того слід зазначити, що судом першої інстанції не перевірені додержання позивачем ст.18 КАС України при пред’явленні позову до Прилуцького районного суду Чернігівської області.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 серпня 2010 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б.Парінов
І.Й.Петрик