Справа № 570/4304/20

        Номер провадження 2/570/312/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2021 року        Рівненський районний суд Рівненської області

               в особі судді                                                Остапчук Л.В.

               за участю: секретаря судових засідань                Захарук Г.Л.        

                        позивача                                 ОСОБА_1

                        представника позивача, адвоката        Мельничука С.В.

                        представника відповідача                Драганчук В.В.

                        3-ї особи з самостійними вимогами ОСОБА_2

                        представників 3-ї особи, адвоката         Романчук І.І.,

                        адвоката                                         Мушкеєва В.В.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне за правилами загального позовного провадження

цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування зазаконом і за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до Дядьковицької сільської ради і позивача за первісним позовом ОСОБА_3 про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації,

в с т а н о в и в :

       У зв`язку з тим, що рішенням Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 15 червня 2011 року №186 "Про передачу земельних ділянок у власність" надано згоду його батьку - ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації по розробленню Державного акту на право приватної власності на земельні ділянки загальною площею 0,90 га, в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель площею 0,25 га; для ведення особистого селянського господарства площею 0,65 га, що знаходяться в с.Кривичі Рівненського району, на замовлення його батька ПП " ОСОБА_6 " у 2011 році виготовило на його ім`я технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на землю для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, однак ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько помер так і не завершивши процедуру приватизації вищевказаних земельних ділянок, а на даний час він як спадкоємець 1/2 частини спадкового майна свого батька позбавлений можливості завершити розпочату його батьком процедуру приватизації, оскільки рішенням Дядьковицької сільської ради від 03.06.2020 року № 863 надано дозвіл його брату - ОСОБА_2 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,30 га із земель запасу (сільськогосподарського призначення), що призводить до зменшення земельної ділянки, передбаченої для обслуговування жилого будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , позивач звернувся до суду із даним позовом і просить визнати за ним право на завершення приватизації земельних ділянок: площею 0,125 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою АДРЕСА_1 ; та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0391 га, розташовану за адресою: с.Кривичі, Рівненського району, Рівненська області.

       В ході розгляду справи до участі у справі в якості третьої особи із самостійними вимогами було залучено ОСОБА_2 , який подав до суду позов до Дядьковицької сільської ради Рівненського району та позивача за первісним позовом ОСОБА_1 . В позовній заяві він вказував, що прийнявши спадщину після смерті батька - ОСОБА_5 , він набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали останньому за життя, включно й з правом на завершення приватизації всієї земельної ділянки в селі Кривичі Рівненського району Рівненської області загальною площею 0,90 га, в тому числі: площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та площею 0,65 га для ведення особистого селянського господарства.

       Позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_2 було прийнято до спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_1 .

       В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав і просить його задоволити, а в задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами відмовити. Зазначив, що між ним і його братом ОСОБА_2 виник спір з приводу завершення розпочатої їхнім батьком приватизації земельної ділянки площею 0,9 га. З приводу цього вони неодноразово зверталися в Дядьковицьку сільську раду і спеціаліст-землевпорядник їм сказала, що вони мають право на приватизацію 0,45 га кожен. Попри це, рішенням сільської ради передано у власність його брату ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,23 га, яка знаходиться біля будинку, а він скористався правом на приватизацію і оформив право власності на земельні ділянки площею 0,15 га недалеко від будинку та на земельну ділянку площею 0,12 га за селом. Він як власник 1/2 частини житлового будинку має право і на 1/2 частину земельної ділянки, але біля будинку землю він не зміг приватизувати, оскільки вона передана у власність брата. Зважаючи на це просить позов задоволити, а в задоволенні позову третьої особи відмовити.

Представник позивача, адвокат Мельничук С.В., в суді позов підтримав і просить його задоволити, а в задоволенні позову третьої особи відмовити. Пояснював, що ОСОБА_5 дали дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0,9 га, але після виготовлення технічної документації загальна площа земельної ділянки за результатами вимірювань складала 0,8882 га, з яких 0,25 для будівництва і обслуговування житлового будинку та три земельні ділянки загальною площею 0,6382 га для ведення особистого селянського господарства. Біля будинку була земельна ділянка площею 0,33 га для обслуговування житлового будинку і ведення сільського господарства, а земельна ділянка площею 0,1448 га була в полі за селом, як і земельна ділянка площею 0,4121 га, з яких 0,12 га приватизував позивач ОСОБА_1 , а 0,29 га залишається не приватизованими. ОСОБА_7 розробив технічну документацію на 0,125 га для обслуговування житлового будинку, але поки таку технічну документацію погоджували, за рішенням сільської ради його брат ОСОБА_8 набув у власність земельну ділянку площею 0,2385 га біля будинку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Таким чином ОСОБА_8 було надміру передано 0,08 га. Вважає позов третьої особи ОСОБА_2 , безпідставним, оскільки не надано жодних доказів того, що його права були порушені, а тому просить в такому позові відмовити.

Третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_2 в суді первісний позов не визнав і просить відмовити у його задоволенні, а його позов задоволити. Зазначив, що він звернувся до сільської ради із заявою про виділення земельної ділянки біля хати і на підставі рішення Дядьковицької сільської ради він приватизував 0,2383 га.

Представник третьої особи із самостійними вимогами, адвокат Мушкеєв В.В., в суді первісний позов не визнав, і пояснив, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав, оскільки право на завершення приватизації є майновим правом і його недоречно ділити на частки. Обидва брати мають право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,9 га, що вони частково і зробили, а тому вважає, що в задоволенні первісного позову необхідно відмовити, а позов третьої особи підлягає до задоволення.

Представник третьої особи із самостійними вимогами, адвокат Романчук І.І., в судовому засіданні первісний позов не визнала, а позов третьої особи з самостійними вимогами підтримала з мотивів, наведених у судовому засіданні самим ОСОБА_2 та іншим його представником, адвокатом Мушкеєвим В.В.

       Представник відповідача, Дядьковицької сільської ради Драганчук В.В. в суді первісний позов ОСОБА_1 та позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_2 не визнала і просить відмовити в їх задоволенні, оскільки із земель запасу сільської ради неможливо виділити земельні ділянки такою площею, як просять сторони у позовних заявах. Як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 вже скористалися правом на приватизацію і отримали у власність земельні ділянки із тих земельних ділянок, які мав намір отримати у власність їх батько. Залишаються не приватизованими 0,40 га і таку земельну ділянку на даний час не виділено нікому. Вважає позови безпідставними і просить відмовити в їх задоволенні.

       Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що Рішенням Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 15 червня 2011 року № 186 "Про передачу земельних ділянок у власність" надано згоду - ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації по розробленню Державного акту на право приватної власності на земельні ділянки загальною площею 0,90 га, в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель площею 0,25 га; для ведення особистого селянського господарства площею 0,65 га, в с.Кривичі Рівненського району.

На підставі вказаного рішення ПП "Геоземсфера" у 2011 році була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на землю для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 в с.Кривичі, Верхівська сільська рада Рівненського району Рівненської області.

За наслідками розроблення вказаної технічної документації, загальна площа земельних ділянок, обчислена за результатами вимірювань складає 0,8882 га, в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд 0,2500 га; для ведення особистого селянського господарства 0,6382 га.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер і спадкоємцями його майна згідно заповіту від 14 листопада 2006 року, посвідченого виконавчим комітетом Верхівської сільської ради Рівненського району є його сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сторони у справі, які вчасно звернулися до нотконтори із заявами про прийняття спадщини і отримали свідоцтва про право на спадщину на інше спадкове майно, в тому числі і на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Сторони, успадкувавши майно після смерті свого батька ОСОБА_5 , 18 вересня 2012 року уклали договір розподілу спадкового майна, згідно якого позивачу ОСОБА_1 у власність перейшла Ѕ частина вказаного будинку та земельна ділянка (пай) площею 4,06 га на території Верхівської сільської ради Рівненського району, а його брату ОСОБА_2 у власність перейшла Ѕ частина вказаного житлового будинку. Такий розподіл мав місце тому, що ОСОБА_2 успадкував земельну ділянку (пай) площею 5,21 га на території Верхівської сільської ради після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримавши в нотконторі 05 липня 2011 року Свідоцтво про право на спадщину за законом.

Рішенням Рівненського районного суду від 02 серпня 2017 року було проведено розподіл житлового будинку з надвірними будівлями, за яким ОСОБА_1 виділено 52% житлового будинку, а ОСОБА_2 – 48% житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , а право приватної спільної часткової власності на вищевказане майно припинено.

Позивач ОСОБА_1 своїй частині будинку, яка становить 1/1 частки, присвоїв нову поштову адресу: АДРЕСА_1 і 02.08.2018 року виготовив на нього технічний паспорт. А в частини будинку ОСОБА_2 , яка також становить 1/1 частки, залишилась адреса: АДРЕСА_1 . 28.01.2020 року ОСОБА_2 також виготовив технічний паспорт на свій будинок.

Рішенням Верхівської сільської ради Рівненського району № 727 від 28.03.2018 року затверджено проект землеустрою щодо виділення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1521 га в с.Кривичі Рівненського району Рівненської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

       Рішенням Верхівської сільської ради Рівненського району № 728 від 28.03.2018 року затверджено проект землеустрою щодо виділення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1279 га в с.Кривичі Рівненського району Рівненської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

       Рішенням Дядьковицької сільської ради Рівненського району № 1180 від 11.10.2020 року затверджено проект землеустрою щодо виділення у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,2383 га в с.Кривичі Рівненського району Рівненської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

       Отже на даний час немає тієї земельної ділянки загальною площею 0,8882 га, приватизацію якої розпочав ОСОБА_5 , оскільки його сини скористалися своїм законним правом на приватизацію земельної ділянки і вже приватизували частину вказаної земельної ділянки.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до ст.1218 ЦК України, входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п."г" ч.1 ст.81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється у способи, передбачені ст.152 ЗК України, в тому числі і шляхом визнання права.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до положень ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст.1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України.

Згідно з абзацом 2 п.1 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Згідно з наданих роз`яснень, правильною є практика судів, які у випадку не завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку розпочав за життя спадкодавець та не встиг закінчити, визнають за спадкоємцем таке право.

       Суд не оспорює того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оформивши спадщину на житловий будинок, мали право звернутися із спільною заявою про завершення процедури приватизації земельної ділянки загальною площею 0,8882 га, яку розпочав їх батько.

       Однак, на даний час, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, оцінивши наявні докази, суд приходить до висновків, що позовні вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , а також позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 є безпідставними і до задоволення не підлягають.

       Позовні вимоги в обох позовах є ідентичними і випливають із одних і тих же підстав. Зокрема, дійсно як і у ОСОБА_1 так і у ОСОБА_2 як спадкоємців після смерті їхнього батька ОСОБА_5 виникло право на завершення розпочатої батьком приватизації земельної ділянки загальною площею 0,8882 га в с.Кривичі Рівненського району.

       Однак як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 свого часу не скористалися правом на завершення розпочатої їх батьком процедури приватизації земельної ділянки. Вони ж пішли іншим шляхом, написавши заяви в сільську раду і приватизувавши земельні ділянки, скориставшись своїм законним правом на приватизацію земельних ділянок. Ті земельні ділянки, які були приватизовані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 входили до складу тих земельних ділянок, приватизацію яких розпочав батько сторін ОСОБА_5 . Тобто, на даний час із земельної ділянки загальною площею 0,8882 га, приватизацію якої розпочав ОСОБА_5 , вільними є 0,3696 га, оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скористалися своїм правом на приватизацію і вони вже приватизували 0,5186 га. А тому зараз визнання за ними права на завершення приватизації жодним чином не поновить їх прав, адже вказані земельні ділянки вже приватизовані ними ж самими.

       Крім того, сторони жодним доказом не підтвердили наявність на даний час в цілому земельної ділянки загальною площею 0,8882 га, приватизацію якої розпочав їх батько. А стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Також представник сільської ради пояснила в суді, що фактично біля будинку немає земельної ділянки площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Там фактично є 0,11 га з цим цільовим призначенням.

       Тому суд не може визнати право на приватизацію земельних ділянок, площами, вказаними у позовних заявах, оскільки таких земельних ділянок фактично немає.

       Фактично на даний час між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір з приводу встановлення меж земельних ділянок, на яких знаходяться належні їм об`єкти нерухомого майна, а тому ті позовні вимоги, які ставляться в позовних заявах сторін по даній справі, ніяким чином не зможуть вирішити існуючий між ними спір.

       Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. А ч.2 цієї статті ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.

       Суд вважає, що сторони в даному випадку обрали неналежний спосіб захисту. Тому їм пропонувалося скоригувати позовні вимоги, можливо провести експертизу, але вони таким правом не скористалися. Таким чином заявлені позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, не доведені належними доказами, а тому до задоволення не підлягають.

       У зв`язку із відмовою в задоволенні обох позовів, судові витрати необхідно покласти на сторони у фактично понесених ними розмірах.

       Керуючись ст.ст.76, 78, 81, 141, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 1216, 1218, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст.116, 125, 126 Земельного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

       В задоволенні позову ОСОБА_3 до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування зазаконом - відмовити повністю.

       В задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до Дядьковицької сільської ради і позивача за первісним позовом ОСОБА_3 про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації відмовити повністю.

       Судові витрати покласти на сторони у фактично понесених ними розмірах.

       Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

       Позивач - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 04 березня 1999 року Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

       Відповідач - Дядьковицька сільська рада Рівненського району Рівненської області, що знаходиться за адресою: вул.Млинівська, № 33, с.Дядьковичі, Рівненського району, код ЄДРПОУ 04387208.

       Третя особа з самостійними вимогами - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 06 липня 2018 року органом 5610, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

       Повний текст рішення виготовлено 19 листопада 2021 року.

       Суддя                                                         Остапчук Л.В.