КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-14551/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.
Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"20" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Сауляка Ю.В.,
Суддів Беспалова О.О., Губської О.А.,
при секретарі Кочума О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування»- Бойчук Світлани Іванівни на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2010 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування»до Полтавської міжрайонної Державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2010 року в задоволенні адміністративного позову Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування»до Полтавської міжрайонної Державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване рішення постановлено судом першої інстанції з неправильним застосуванням та з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Диканським відділенням Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції була проведена перевірка з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання по платі за користування надрами філії ДК «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування».
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 06.04.2010 року №181/152-00153100, в якому зафіксовано порушення з боку позивача строків сплати узгодженого податкового зобов’язання по платі за надра державного значення на 70 календарних днів.
У зв’язку з виявленням порушення та на підставі ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000221501/0 від 20.04.2010 року про нарахування позивачу штрафу в сумі 46083,05 грн.
В наслідок проведення позивачем процедури адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення рішення, відповідачем були прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення –рішення №0000221501/1 від 23.06.2010 року та №0000221501/2 від 22.07.2010 року.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що плата за надра є податком у розумінні Закону України «Про систему оподаткування», а за несвоєчасну сплату такого обов’язкового платежу відповідачем обґрунтовано застосовані штрафні санкції до позивача.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Відповідно преамбули Закону України «Про систему оподаткування» даний Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Стаття 14 даного Закону закріплює перелік загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), до яких, зокрема і належить збір за спеціальне використання природних ресурсів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками Окружного адміністративного суду м. Києва про помилковість посилань позивача на те, що плата за надра не є податком (обов'язковим платежем) у розумінні Закону України «Про систему оподаткування».
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ за наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 даного Закону передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для перевірки став факт несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по платі за користування надрами для видобудування корисних копалин, самостійно визначеного платником у податкових розрахунках з цього платежу за природний газ та газовий конденсат за 3 квартал 2008 року та поданих платником до органу державною податкової служби 10.11.2008 року.
Сплата зобов'язань за податковим розрахунками позивача, поданих до органу державної податкової служби 10.11.2008 року вх. № 8809, № 881, передбачена в термін 19.11.2008 року. Проте, фактично податок сплачено 28.01.2009 року в сумі 230 415,27 грн. у відповідності до платіжного доручення № 897, що в свою чергу, підтверджує затримку 70 календарних днів граничного строку сплати плати за користування надрами.
Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу - при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, судове рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника позивача Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування»- Бойчук Світлани Іванівни на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Ю.В. Сауляк
Судді О.О. Беспалов
О.А. Губська
(Повний текст Ухвали складено 25.01.2011 року.)