Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________                                       Справа № 299/2447/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі судді Трагнюк В.Р., секретар судового засідання Конар В.М., за участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 адвоката Нечаєва В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,  треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Стойка С.М.,  

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся з позовом в суд до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Стойка С.М. (залучені до участі у справі ухвалами суду 10.06.2021 року та 06.10.2021 року (а.с. 44, 110)).    

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 , останнє місце проживання якого було: АДРЕСА_1 .

Після смерті батька залишилось спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований на АДРЕСА_1 , зареєстрований за спадкодавцем (батьком позивача) на підставі дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виноградівською райдержадмінсітрацією від 11.09.2007 року на підставі розпорядження голови Виноградівської райдержадміністрації за №210 від 15.04.2002 року.

Крім того, після смерті спадкодавця залишились земельні ділянки на які є правовстановолюючі документи, тому оформлення свідоцтв про право на спадщину здійснюється у нотаріуса.

Право на оформлення спадкового майна померлого окрім позивача належить ОСОБА_2 (мати позивача, дружина спадкодавця), яка в шестимісячний термін з обставин зазначених у позові відмовилася від спадщини на користь позивача.

Приватний нотаріус Стойка С.М. листом вих.№153/1-16, позивачу ОСОБА_5 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не пред"явлено правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві.

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні обставини та вимоги позову підтримали.

Відповідач в судовому засідання просила позов задовольнити. Пояснила те, що спірний будинок не відноситься до спільної сумісної власності подружжя, оскільки побудований до її одруження із спадкодавцем.

Представник третьої особи проти задоволення позову заперечив, зазначив про те, що спірний будинок побудований спадкодавцем за час перебування у шлюбі із відповідачкою, будинок є спірною сумісною власністю подружжя, після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на 1/2 частину спірного будинку. Задоволення позову впливатиме на права його довірителя щодо права на спадкування спадкової маси, у разі смерті матері – відповідача по справі.

Приватний нотаріус в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, заявлені позивачем вимоги підтримує.

Ухвалою суду 20.05.2021 року відкрито провадження у справі (а.с.20-21). 10.06.2021 року судом задоволено заяву про залучення до участі у справі третю особу – ОСОБА_3 (а.с.25-26, 44). Витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_5 (а.с.20-21, 100). 06.10.2021 року судом задоволено заяву про залучення до участі у справі третю особу – приватного нотаріуса Виноградівського районного нотаріального округу Стойка С.М. (а.с. 108, 109-111). Ухвалою суду 22.10.2021 року відмовлено третій особі ОСОБА_2 у прийнятті визнання нею позову (а.с.14147-148). 22.10.2021 року підготовче засідання закрито (а.с.154).

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивача батько, а відповідача чоловік, ОСОБА_5 , останнє місце проживання якого було: АДРЕСА_1 (а.с.81, 82).

Житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований на АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виноградівською райдержадмінсітрацією від 11.09.2007 року на підставі розпорядження голови Виноградівської райдержадміністрації за №210 від 15.04.2002 року (а.с.10). Будинок побудований у 1986 році, що стверджується технічним паспортом (а.с. 83, 84-86).

Шлюб між ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_2 укладено 3 вересня 1983 року (а.с.81).

З дослідженої в судовому засіданні копії спадкової справи № 3/2020, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , встановлено, що із заявою про прийняття спадщини за законом 23 січня 2020 року звернувся ОСОБА_4 , позивач по справі, а відповідач по справі ОСОБА_2 23 січня 2020 року відмовилась від належної частки спадкового майна на користь  ОСОБА_4 (а.с.120-146). Крім цього, заяву про прийняття спадщини подав ОСОБА_3 (пасинок померлого).

На день смерті ОСОБА_5 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 , дружина, ОСОБА_3 , пасинок, ОСОБА_4 , син, відповідно до довідки виконкому Підвиногардівської сільської ради від 20.12.2019 року (а.с.15).

Приватний нотаріус Стойка С.М. листом вих. № 153/1-16, позивачу ОСОБА_5 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не пред"явлено правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві (а.с.16).

Верховний суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Однак, згідно із правилами, встановленими Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (п. 4.15, 4.18), для видачі свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, необхідно подати правовстановлюючий документ та Витяг із Державного реєстру речових прав. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Проаналізувавши встановлені обставини суд прийшов до висновку, що умови для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за  законом у нотаріальному порядку відсутні. Відтак, невизнане право позивача, набуте ним шляхом переходу права власності в порядку спадкування, підлягає судовому захисту.

Поряд з цим суд враховує, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах (ч. 1 ст. 1226 ЦК України).

Відповідно до cт. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємів).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (ч.2 ст. 1268). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст. 1261  ЦК України у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч. 2 ст. 1274 ЦК України).

Дослідженими доказами встановлено, що позивач по справі спадщину прийняв в порядку ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України, а відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України, відмовилась від своєї частки у спадковому майні на його користь.

Статтею 60 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За змістом частин першої, третьої статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спірний будинок відноситься до спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , оскільки набутий у період шлюбу між ними.

Твердження позивача та відповідача про те, що будинок є особистою власністю спадкодавця  суд відхиляє, оскільки такі твердження спростовуються встановленими в судовому засіданні обставинами та ст. 60 Сімейного кодексу України, ст. 368 ЦК України. Крім цього, належні й допустимі докази, які б підтверджували обставини про те, що будинок побудований спадкодавцем до укладення шлюбу з відповідачем, матеріали справи не містять.

Таким чином, в розумінні зазначених норм матеріального права, після смерті ОСОБА_5 в контексті заявлених вимог відкрилась спадщина на 1/2 частину спірного житлового будинку, яку успадкував позивач.

З урахуванням наведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та за позивачем слід визнати право власності на 1/2 частину спірного житлового будинку.

Враховуючи часткове задоволення позову, судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, в сумі 1839 гривень.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_1 , мешканцем: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований на АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1839 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття  до  Закарпатського апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.         

ГоловуючийВ. Р. Трагнюк

Повний текст рішення

складено 22.11.2021 року