Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
"24" грудня 2010 р. №2-а-5801/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Підгорному М.І., Набока О.О., Шевчук А.В.,
за участі: представника позивача - Бондарець В.А.,
представника третьої особи - Поярко І.В.,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Хрестищенського сільського споживчого товариства до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області , третя особа - Державна податкова адміністрація у Харківській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Хрестищенське сільське споживче товариство, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом в якому просить суд скасувати рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області за № 0001332306 від 11.11.2009 року, про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1745 грн. В обгрунтування позову вказав, що облік товарів на підприємстві ведеться у відповідності до вимог діючого законодавства, що підтверджується копіями товарно-грошових звітів та товарними накладними на товар, у зв'язку з чим рішення Красноградської МДПІ винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області - в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до вимог статті 35 КАС України. В поданих до суду письмових запереченнях зазначив, що оскаржене рішення про застосування штрафних фінансових санкцій винесено відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства України. В обгрунтування заперечень посилався на те, що перевіркою Хрестищенського ССТ встановлено порушення порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації (відсутні накладні на товар, що знаходиться в реалізації, на суму 872.50 грн., згідно з додатком до акту перевірки № 3).
Представник третьої особи - ДПА у Харківській області - проти задоволення позову заперечував, в обгрунтування поданих заперечень зазначив, що здійснюючи перевірку діяльності позивача на предмет дотримання ним вимог Закону №265/95-ВР, працівники ДПА діяли в межах повноважень, на підставах та у спосіб, що передбаченні чинним законодавством.
Керуючись ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що працівниками ДПА у Харківській області на підставі направлення від 21.10.2009 року №12272, терміном дії до 30.10.2009 року, була проведена перевірка магазину №3, який належить Хрестищенському сільському споживчому товариству та розташований за адресою: Харківська область, Красноградський район., с.Українка, вул. Центральна, 58, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій. За результатами перевірки було складено акт перевірки №9618/20/40/23/30160558 від 22.10.2009р., яким встановлено реалізацію товарно - матеріальних цінностей, не оприбуткованих за обліком у сумі 872,50 грн. (відсутні накладні на товар, що реалізується згідно з додатком №3).
Не погодившись з висновками акту перевірки №9618/20/40/23/30160558 від 22.10.2009р. позивачем подано до Красноградської МДПІ Харківської області заперечення №29 від 09.11.2009р., разом з копіями прибуткових накладних та товарно-грошових звітів, які підтверджують належний облік товарів на підприємстві.
Зазначені документи не були враховані податковим органом при прийнятті рішення, та на підставі акту перевірки начальником Красноградської МДПІ було винесено рішення №0001332306 від 11 листопада 2009 року , яким до Хрестищенського сільського споживчого товариства були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1745,00 грн., за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Позивач не погодився з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій та звернувся з даним позовом до суду.
Суд зазначає, що відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статей 8, 9, 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990р. (із змінами та доповненнями) визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до пунктів 2 та 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку та застосовувати до платника податків фінансові санкції, стягувати до бюджетів цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законами України.
Статтею 11-1 вказаного Закону визначено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", вважаються позаплановими перевірками.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Статтею 16 Закону України № 265/95-ВР визначено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
При цьому, пунктом 3 "Прикінцевих положень" Закону України №265/95-ВР передбачено, що до приведення чинного законодавства у відповідність з цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України №355 від 28.05.2008 року, працівниками органів державної податкової служби відповідно до щомісячних планів органу державної податкової служби здійснюються планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.
У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є спеціальним. Отже, підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п.п.3.1 Наказу ДПА України №355 від 28.05.2008 року, та проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлень на перевірку.
Із матеріалів справи вбачається, що перевірка господарської одиниці позивача була проведена на підставі плану контролюючого органу в порядку, встановленому Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", тобто є плановою, у зв’язку з чим посилання позивача на неправомірність проведення вказаної перевірки є необґрунтованим.
В частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за ведення з порушенням встановленого законодавство порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації, суд зазначає наступне.
Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями).
Пунктом 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 вказаного Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996-XIV).
Статтею 2 Закону N996-XIV визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону N996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи водночас є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Згідно з пунктами 6.2, 6.8 зазначеного Положення, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.
При цьому суд враховує, що діючим законодавством прямо передбачено зберігання первинних документів у бухгалтерії підприємства під відповідальністю осіб, уповноважених на ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.
Відсутність (порушення) обліку товарів за місцем реалізації або зберігання, в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є неведення такого обліку взагалі або ведення з порушенням встановленого порядку, а не тимчасова відсутність первинних документів за місцем зберігання або реалізації товарно-матеріальних цінностей.
Згідно п.1.2 "Правил оформлення і обліку руху товарів та готівки у підприємствах, організаціях (об'єднаннях) системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки)", затверджених постановою Правління Укоопспілки №153 від 18.09.1997 року, споживчі товариства, споживспілки, їх власні і спільні підприємства, організації (об’єднання) (далі — підприємства) забезпечують оформлення і облік руху товарів та готівки своїми об’єктами роздрібної торгівлі і громадського харчування: магазинами, відділами, секціями, кіосками, буфетами, павільйонами, ларками, автомагазинами тощо (далі — об’єктами роздрібної торгівлі) шляхом складання і подання товарно-грошових звітів та ведення Книги надходження товарів.
Згідно п.1.3 зазначених Правил, матеріально відповідальні особи об’єктів роздрібної торгівлі зобов’язані у встановлені строки і за відповідний період подавати в бухгалтерію підприємства товарно-грошові звіти про рух і залишки товарів, тари і грошових коштів за встановленими формами.
Матеріально відповідальні особи всіх об'єктів роздрібної торгівлі (у т.ч. розподільчих складів) подають в бухгалтерію товарно-грошові звіти з усіма документами, що підтверджують рух товарів, готівки та тари за звітний період (пункт п.2.1 Правил оформлення і обліку руху товарів та готівки у підприємствах, організаціях (об'єднаннях) системи Центральної спілки споживчих товариств України).
Відповідно до п.п.4.1., 4.2. Правил №153, об’єкти роздрібної торгівлі ведуть Книги надходження товарів, які знаходиться у завідуючого об’єктом роздрібної торгівлі або уповноваженої ним особи (продавець) і надають службовим особам, які мають посвідчення на право проведення перевірки.
Записи про надходження товарів проводяться в Книзі завідуючим (ою) відразу після їх прийняття на підставі відповідних прибуткових документів (товарно-транспортних накладних, прибутково-видаткових накладних, квитанцій про прийняття товарів на комісію, актів переоцінки тощо) у роздрібних цінах (цінах продажу) з кожного найменування окремо (п.4.7 Правил №153).
В ході проведення перевірки, перевіряючими складено відомість (додаток №3 до акту перевірки від 22.10.2009р.), в якій було зазначено про наявність фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), виявлених під час перевірки на загальну суму 872,50 грн. У відомості вказано про відсутність прибуткових накладних на перелічені товари, внаслідок чого зроблено висновок про порушення встановлено обліку товарних запасів.
В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_3 продавець магазину в якому було проведено перевірку, яка пояснила що товар у магазині №3 с.Українка обліковується в книзі надходження товарів з відображенням дати надходження, переліку товарів їх кількості та ціни, яка зберігається в магазині за місцем реалізації товарів.
Суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано копії накладних від постачальників, товарно-грошові звіти з 08.07.2009р. по 16.07.2009р., з 16.08.2009р. по 24.08.2009р., з 24.08.2009р. по 01.09.2009р., з 16.09.2009 по 24.09.2009р. а також Книга надходження товарів у магазині №3 с.Українка, які спростовують висновки акту перевірки про наявність порушення п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Також позивачем до суду надано розпорядження голови правління підприємства №7 від 15.10.2009 року про проведення інвентаризації і переоцінки цінностей у магазині №3 у с.Українка, та копію інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей від 15.10.2009 року, в якому відображено товар, який вказаний у відомості до акту перевірки як «не оприбуткований».
Оскільки залишки запасів (товарно - матеріальних цінностей), які зазначені у відомості (додаток №3 до акту перевірки від 22.10.2009р.), належним чином обліковані підприємством у Книзі надходження товарів у магазині №3 Хрестищенського ССТ та товарно - грошових звітах на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій (видаткових накладних від постачальників), тому висновок перевіряючих щодо реалізації неоприбуткованих товарно - матеріальних цінностей не відповідає дійсності та спростовується наданими позивачем письмовими доказами.
За таких обставин суд приходить до висновку, що ненадання перевіряючим накладних на товар під час перевірки не є безумовним свідченням відсутності у суб’єкта господарювання обліку товарів або свідченням порушення цим суб’єктом встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
Враховуючи наведене, суд вважає, що оскільки усі первинні документи були в наявності в бухгалтерії підприємства та порядок ведення обліку товарних запасів позивачем не порушувався, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1745,00 грн. за реалізацію товарно-матеріальних цінностей, які не обліковані у встановленому порядку, є необґрунтованим та безпідставним.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001332306 від 11.11.2009 року винесено Красноградською МДПІ у Харківській області з порушенням норм чинного законодавства України.
Таким чином, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача та третьої особи суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Хрестищенського сільського споживчого товариства до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, третя особа - Державна податкова адміністрація у Харківській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати рішення Красноградської МДПІ Харківської області №0001332306 від 11.11.2009 року про застосування до Хрестищенського сільського споживчого товариства штрафних (фінансових) санкцій на суму 1745,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Хрестищенського сільського споживчого товариства (код ЄДРПОУ 30160558, юридична адреса: 63311, Харківська область, Красноградський район, с.Хрестище, вул. Жовтнева, 61) витрати із сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 30.12.2010р.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.